Матійків І.М. Психологічні умови формування професійної компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування - файл n2.rtf

Матійків І.М. Психологічні умови формування професійної компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування
Скачать все файлы (333 kb.)

Доступные файлы (2):
n1.pdf293kb.25.03.2011 16:19скачать
n2.rtf517kb.10.09.2008 12:10скачать

n2.rtf

  1   2   3

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника


Матійків Ірина Миколаївна

УДК: 37.015.3




Психологічні умови формування професійної компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування


19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

психологічних наук


Івано-Франківськ – 2008



Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Львівському науково-практичному центрі професійно-технічної освіти АПН України.


Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Руденко Лариса Анатоліївна, Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти АПН України, старший науковий співробітник відділу гуманітарної освіти.


Офіційні опоненти:



доктор психологічних наук, професор Побірченко Н. А.,

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, завідувач відділу профорієнтації і психології професійного розвитку;
кандидат психологічних наук Литвин-Кіндратюк С. Д., Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, доцент кафедри педагогічної та вікової психології.



Захист відбудеться 18 березня 2008 року о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.04 Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 79.
З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 79.

Автореферат розіслано 18 лютого 2008 року.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М. Д. Белей


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Підвищення якості професійної підготовки фахівців зумовлено, з одного боку, інтеграцією системи освіти України у світовий освітній простір на засадах, визначених Болонською та Копенгагенською деклараціями, з іншого, потребами сучасного ринку праці у фахівцях, особистісні якості яких відповідають загальнолюдським і національно-культурним цінностям у поєднанні з високим рівнем професійної компетентності.

Зростання частки галузі послуг у структурі виробництва пов’язане з підвищенням рівня економічного розвитку країни, становленням ринкових відносин, а відтак виникненням нових форм організації праці, що актуалізує проблему професійної підготовки фахівців сфери обслуговування, яка є однією з важливих складових суспільної діяльності. Соціуму, передусім працедавцям, виробничим колективам потрібні працівники, здатні швидко й ефективно вирішувати непрості професійні та інші завдання.

Підвищення якості обслуговування споживачів вимагає від фахівців цієї сфери не лише високої кваліфікації, а й самостійності, соціальної та професійної відповідальності, конкурентноздатності, здатності (готовності) в мінімальний термін адаптуватися й ефективно здійснювати професійні дії в складних умовах. Важливу роль при виконанні функціональних обов’язків відіграють показники комунікабельності та високої психологічної культури, творчого підходу до діяльності, готовності до постійного професійного зростання, здатності до співпраці тощо. Таким чином, формування професійної компетентності майбутніх фахівців, з одного боку, є однією з умов їхньої успішної навчальної та подальшої професійної діяльності, а з іншого – запорукою ефективного соціально-економічного розвитку країни.

Дослідження, які проводяться у галузі підготовки фахівців сфери обслуговування, зокрема у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ), дають змогу визначити низку суперечностей, зокрема між: вимогами суспільства до професійної компетентності виробничого персоналу та рівнем знань, умінь і навичок випускників навчальних закладів; зростанням техніко-економічних, технологічних, етико-естетичних та інших параметрів сфери обслуговування й недосконалістю змісту освіти, науково-методичного та психологічного забезпечення процесу професійної підготовки; потребою сучасного ринку у фахівцях, що володіють соціально-психологічними якостями, необхідними для ефективної професійної діяльності та недостатнім рівнем їх сформованості у випускників ПТНЗ; необхідністю досягнення міжнародних стандартів якості освіти та неможливістю суттєвого покращення професійної підготовки фахівців сфери обслуговування без ефективного психологічного супроводу навчального процесу.

Подолання цих суперечностей можливе за умови оновлення змісту, методики та психологічного супроводу професійної підготовки в Україні, що є стратегічними завданнями, продекларованими у Національній доктрині розвитку освіти та програмі Кабінету Міністрів України щодо її реалізації, Указі Президента України “Про додаткові заходи щодо вдосконалення професійно-технічної освіти в Україні” від 18 вересня 2004 р., “Концепції розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні”. Основні положення щодо розвитку особистості викладені в Законі України “Про освіту”, Державній національній програмі “Освіта” (Україна XXI століття) та Стратегії розвитку психологічної служби системи освіти Україні на період до 2008 р.

Державні стандарти професійно-технічної освіти, що зараз розробляються та впроваджуються в Україні, засновані переважно на кваліфікаційній моделі фахівця, яка достатньо жорстко прив’язана до об’єкту та предмету праці. Водночас, сучасна європейська освіта характеризується посиленням практико-орієнтованого змісту професійного навчання, переходом від кваліфікаційної моделі до компетентнісної. Саме компетентнісний підхід, як показує світова практика, у змозі забезпечити підготовку висококваліфікованих конкурентоспроможних робітничих кадрів, здатних до ефективної самореалізації у професійній діяльності, зокрема у сфері обслуговування.

Формування професійної компетентності – це комплексна проблема, яка вимагає міждисциплінарного підходу. Вирішальну роль у її вирішенні відіграє успішне психологічне забезпечення навчально-виховного процесу, від якого, на наш погляд, великою мірою залежить ефективність підготовки молодих фахівців. У психолого-педагогічній літературі висвітлені певні аспекти проблеми формування професійної компетентності, а саме: педагога (Ю. Варданян, В. Воронцова, І. Зімняя, І. Ісаєв, Н. Кузьміна, А. Маркова, Л. Мітіна, А. Міщенко, Е. Павлютенков, О. Попова, В. Сластенін, Т. Шадріна, Т. Шамова, А. Щербаков, Е. Шиянова), керівника навчального закладу (О. Атласова, Л. Бєрєстова, В. Бондар), психолога (Ю. Варданян) тощо. Предметом уваги дослідників був досить широкий спектр різних складових компетентності особистості: соціальна (Л. Лепіхова, В. Ромек, Г. Сивкова), комунікативна (Ю. Жуков, Ю. Ємельянов, Є. Кузьмін, Л. Петровська, Є. Сидоренко, Т. Ніколаєва), методична (В. Земцова), аутопсихологічна (Т. Єгорова), правова (Н. Саприкіна), інформаційна (Н. Насирова, С. Сисоєва), соціально-психологічна (А. Кох), інтелектуальна (О. Приходченко), психологічна (А. Деркач, В. Зазикін, Л. Мітіна), життєва компетентність (С. Литвин-Кіндратюк).

Переважна більшість досліджень присвячені формуванню педагогічної, управлінської компетентності та окремим складовим компетентності особистості. Водночас важливі питання професійної компетентності фахівців сфери “людина – людина”, зокрема сфери обслуговування, залишаються, на жаль, поза увагою дослідників. Вивчення наукових праць із проблем становлення особистості в період оволодіння професією свідчить про недостатнє їх опрацювання з позицій педагогічної та вікової психології, психології особистості, психології праці. Психологічних досліджень, присвячених професійній підготовці робітників сфери обслуговування у ПТНЗ на основі компетентнісного підходу, на сьогодні ще не проводилося.

Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробленість, невідповідність психологічного забезпечення підготовки фахівців сфери обслуговування вимогам суспільства, ринку праці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Психологічні умови формування професійної компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти АПН України “Теоретичні засади методики професійно спрямованого викладання загальноосвітніх предметів у ПТНЗ” (РК № 0104U000610). Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (з 2007 р. – Інститут педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України) (протокол № 5 від 27.05.2004 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 26.04.2005 р.).

Об’єкт дослідження: професійна компетентність учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування.

Предмет дослідження: психологічні умови формування професійної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування у ПТНЗ.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні психологічних умов формування професійної компетентності фахівців сфери обслуговування; розробленні, реалізації та експериментальній перевірці ефективності методики формування соціально-психологічних компетенцій учнів у процесі професійної підготовки.

Концептуальна ідея дослідження полягає в тому, що психологічна підготовка (розвиток соціально-психологічних компетенцій) відіграє важливу роль у якісній професійній підготовці фахівців сфери обслуговування; внутрішніми чинниками професійної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування є певні індивідуально-психологічні якості та компетенції.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що якість підготовки учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування підвищиться за умови впровадження в навчально-виховний процес науково обґрунтованої методики формування соціально-психологічних компетенцій, яка передбачає розуміння професійної компетентності як важливої складової професійного становлення особистості майбутнього фахівця; врахування вікових особливостей учнів ПТНЗ і специфіки професій типу “людина – людина”; визначення психологічних критеріїв і показників рівня сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців; урахування у системі професійно-технічної освіти прогресивних психолого-педагогічних концепцій особистісного і професійного розвитку індивіда.

Для реалізації поставленої мети і перевірки висунутої гіпотези визначено такі завдання дослідження:

  1. Дослідити і виявити специфічні особливості психологічного змісту феномену компетентності як детермінанти професійного становлення особистості майбутнього фахівця.

  2. Визначити внутрішні та зовнішні чинники професійної компетентності фахівців сфери обслуговування, а також її психологічні критерії, показники та рівні сформованості в учнів і фахівців з досвідом практичної роботи.

  3. Обґрунтувати психолого-педагогічні умови формування професійної компетентності учнів ПТНЗ сфери обслуговування.

  4. Розробити й апробувати методику проведення в системі професійно-технічної освіти тренінгів, спрямованих на розвиток соціально-психологічних компетенцій учнів ПТНЗ сфери обслуговування та з’ясувати її ефективність.

Загальна методологія дослідження базується на положеннях діалектики про трансформацію кількісних змін у якісні новоутворення особистості, співвідношення явища і причини, конкретного і абстрактного, змісту і форми, сутнісного та належного, емпіричного й теоретичного, загального, особливого й одиничного, необхідного й випадкового як детермінант виникнення, формування і розвитку процесів і явищ, що досліджуються. В дослідженні використано системний, діяльнісний, гуманістичний, аксіологічний і компетентнісний підходи.

Теоретичну основу дослідження становлять положення і висновки, розроблені і впроваджені: в галузі педагогічної та вікової психології (Л. Виготський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, В. Рибалка, С. Рубінштейн та ін.); неперервної професійної освіти (С. Батишев, А. Бєляєва, Т. Десятов, Н. Ничкало, О. Новіков, С. Сисоєва та ін.); дидактики професійної освіти (Ю. Бабанський, С. Гончаренко, В. Краєвський, І. Я. Лернер, В. Радкевич, В. Скакун, І.. Стариков, Ю. Якуба та ін.); професійно-практичної підготовки фахівців у ПТНЗ (І. Васильєв, В. Панкратова, Л. Тархан, О. Щербак та ін.); в контексті теорії особистісно-орієнтованої професійної освіти (І. Бех, Е. Бондаревська, Г. Васянович, І. Зязюн, О. Ігнатович, О. Пєхота, Н. Побірченко, С. Подмазін, В. Сєриков, І. Якиманська та ін.); принципу детермінізму та єдності свідомості й діяльності, системного підходу в аналізі психічних явищ (Б. Ананьєв, І. Блауберг, Л. Виготський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, Б. Ломов, С. Максименко, С. Рубінштейн); положень, що розкривають сутність особистості як суб’єкта спілкування й діяльності (Г. Андреєва, Л Анциферова, Г. Балл, В. Бодров, О. Бодальов, О.Брушлінський, Є. Клімов, Н. Самоукіна); положень гуманістичної психології про сутність особистості, актуалізацію особистісного потенціалу (А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл); теорії та практики тренінгу (В. Большаков, І. Вачков, Ю. Ємельянов, Н. Хрящева, К. Фопель, Т. Яценко).

У процесі дослідження застосовувалися такі методи: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, моделювання та систематизація наукових даних) для обґрунтування теоретичних засад формування професійної компетентності при підготовці майбутніх фахівців; емпіричні (анкетування, опитування, бесіда, спостереження, метод експертних оцінок, самоаналіз, самооцінювання, методи психодіагностики (опитувальники Д. Голланда, Р. Кеттела 16 PF, А. Мехрабіана, визначення рівнів суб’єктивності контролю РСК Є. Бажина та ТІП – тест інтелектуального розвитку особистості)) для вироблення критеріїв і показників професійної компетентності фахівців сфери обслуговування, діагностики рівня сформованості психологічних критеріїв їх професійної компетентності; формувальний експеримент для перевірки ефективності методики формування соціально-психологічних компетенцій; статистичні (порівняльний, кореляційний, факторний аналіз, використання параметричного критерію Ст’юдента та непараметричних критеріїв Манна Уітні для незалежних і Вілкоксона для залежних вибірок), які дозволили проаналізувати одержані дані і з’ясувати існуючі залежності між явищами та процесами, що досліджувались.

Дослідження проводилося у 2002-2007 рр. та охоплювало кілька етапів науково-психологічного пошуку.

На першому етапі (2002-2004 рр.) обґрунтовувалася мета дослідження, здійснювався теоретичний аналіз загальнонаукової, психологічної, педагогічної, методичної літератури з теми дослідження, навчально-програмної документації закладів освіти. Конкретизувалися вихідні положення, визначалися об’єкт, предмет і завдання дослідження, розроблялася гіпотеза, програма та методика роботи. На цьому етапі виявлялися зміст і структура професійної компетентності фахівця типу “людина–людина”, основні напрями експериментального пошуку.

На другому етапі (2004-2006 рр.) з’ясовувався реальний стан досліджуваної проблеми на практиці, здійснювався аналіз освітньо-кваліфікаційних характеристик учнів ПТНЗ сфери обслуговування і виявлялася специфіка їх професійної підготовки, уточнювалися завдання i методи дослідження. На цьому етапі проводився пошуковий експеримент і розроблялися критерії професійної компетентності фахівців, які працюють у сфері обслуговування, а також показники для її оцінювання; визначалися психологічні чинники впливу на формування професійної компетентності майбутніх фахівців, психологічні критерії, показники та рівні її сформованості; розроблялася методика формування соціально-психологічних компетенцій учнів ПТНЗ.

На третьому етапі (2006-2007 рр.) здійснювалася експериментальна перевірка ефективності запропонованої методики формування соціально-психологічних компетенцій у професійній підготовці учнів ПТНЗ, оброблялися та систематизувалися отримані результати, формувались загальні висновки і рекомендації, визначалися перспективи подальшого дослідження проблеми. На цьому етапі здійснювалося теоретичне осмислення результатів дослідження та їх оформлення.

Експериментальна база. Дослідження проводилося на базі Львівського професійного ліцею торгівлі та сфери послуг; Львівського професійного ліцею побутового обслуговування; Львівського вищого професійного училища ресторанного сервісу і туризму. Окремі висновки дисертаційного дослідження експериментально перевірялися на базі Уманського кооперативного економіко-правового коледжу. До експерименту були залучені фахівці сфери обслуговування, які працюють в перукарнях і салонах краси м. Львова. В експерименті брали участь 276 учнів і студентів, 58 викладачів, 55 майстрів виробничого навчання, 4 практичні психологи, 98 працюючих перукарів та 53 висококваліфіковані фахівці сфери послуг у якості експертів.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дисертації полягають у тому, що:

вперше з урахуванням вимог сучасної парадигми освіти обґрунтовано психологічні умови, що забезпечують ефективність формування професійної компетентності учнів ПТНЗ сфери обслуговування;

вперше розроблено і практично апробовано методику формування соціально-психологічних компетенцій учнів упродовж психологічного супроводу в ПТНЗ;

уточнено із врахуванням специфіки професійно-технічних навчальних закладів сутність феномену “професійна компетентність”, структуру професійної компетентності фахівців сфери обслуговування;

дістали подальший розвиток психологічні чинники впливу на формування професійної компетентності фахівців сфери обслуговування та критерії визначення рівнів сформованості їхньої професійної компетентності.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що запропонована методика формування соціально-психологічних компетенцій реалізована у практиці підготовки фахівців сфери обслуговування в умовах ПТНЗ; результати дослідження покладені в основу науково-методичних рекомендацій для практичних психологів, соціальних педагогів і педагогічних працівників ПТНЗ сфери обслуговування.

Результати дослідження можуть бути використані при профвідборі, професійній орієнтації, організації психологічного супроводу професійного становлення учнів ПТНЗ, проведенні науково-педагогічних досліджень, а також для розроблення навчальних планів і програм професійно-технічних навчальних закладів, програм семінарів для психологів та соціальних педагогів, а також для їх психолого-педагогічної самопідготовки.

Розроблена методика може бути використана в закладах професійної освіти, як така, що сприяє розвитку професійної компетентності випускників освітньої установи і в цілому – підвищенню ефективності навчально-виховного процесу.

Впровадження результатів дослідження. Наукові положення, навчально-методичні матеріали впроваджено у Львівському професійному ліцеї торгівлі та сфери послуг (довідка № 70 від 13.02.2007 р.); Львівському професійному ліцеї побутового обслуговування (довідка № 35 від 23.04.2007 р.); Львівському вищому професійному училищі ресторанного сервісу і туризму (довідка № 85 від 23.04.2007 р); Уманському кооперативному економіко-правовому коледжі (довідка № 69 від 14.05.2007 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в теоретичному обґрунтуванні змісту психологічної складової професійної компетентності як детермінанти професійного становлення особистості майбутніх фахівців сфери обслуговування; визначенні психологічних критеріїв, показників, рівнів сформованості професійної компетентності в учнів і фахівців з досвідом практичної роботи; у створенні методики формування соціально-психологічних компетенцій майбутніх фахівців.

Надійність та вірогідність одержаних результатів, а також обґрунтованість висновків і рекомендацій забезпечено всебічним теоретичним аналізом проблеми, застосуванням системи методів наукового дослідження, адекватних його об’єкту, предмету і завданням, використанням стандартизованих методик, валідність і надійність яких доведена, поєднанням якісного та кількісного аналізу результатів дослідження, перевіркою одержаних результатів із використанням методів математичної статистики.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися, обговорювалися і отримали позитивну оцінку вчених, педагогів-практиків на міжнародних, всеукраїнських наукових конференціях, методологічних і науково-практичних семінарах, зокрема: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Потенціал людини: духовний, психічний і творчий виміри” (Львів, 2005); Звітній науковій конференції Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за 2004 рік “Педагогіка і психологія формування виробничого персоналу в ринкових умовах” (Київ, 2005); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Молодіжна політика: проблеми і перспективи” (Дрогобич, 2006); VІІІ Міжнародній конференції молодих науковців “Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (Київ, 2006); Звітній науковій конференції Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти АПН України за 2005 рік “Педагогіка і психологія професійно-технічної освіти: досвід, проблеми, перспективи” (Львів, 2006); ІІІ науково-практичній конференції для студентів і молодих вчених “Психологічні проблеми сучасності” (Львів, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції “Генеза буття особистості” (Київ, 2006); Звітній науковій конференції Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти АПН України за 2006 рік “Педагогіка і психологія професійно-технічної освіти: науковий пошук, проблеми, перспективи” (Львів, 2007); засіданнях секції практичних психологів і соціальних педагогів професійно-технічних навчальних закладів м. Львова та Львівської обл.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлені у 13 публікаціях, з них 6 статей видруковано у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 – у збірнику наукових праць, 4 – у збірниках матеріалів наукових конференцій, 2 – у методичному посібнику і брошурі з методичними рекомендаціями. Загальний обсяг особистого внеску складає понад 17 авторських аркушів.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (202 назви), з них 16 – іноземними мовами, а також 23 додатки, які розміщені на 46 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 240 сторінок, з яких 176–основний текст. Робота містить 19 таблиць на 17 сторінках і 17 рисунків на 8 сторінках.
  1   2   3
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации