Волков В.П. Технологічне обладнання для підприємств автомобільного транспорту - файл n1.doc

Волков В.П. Технологічне обладнання для підприємств автомобільного транспорту
Скачать все файлы (19729.5 kb.)

Доступные файлы (1):
n1.doc19730kb.01.02.2014 08:47скачать

n1.doc

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33


Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ УНІВЕРСИТЕТ

В.П. Волков, В.М. Міщенко,

О.П. Кравченко, І.К. Шаша,

І.А. Мармут, А.В. Міщенко,

М.В. Байцур, І.Ю. Сараєва

ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ


Рекомендовано Міністерством освіти

і науки України як підручник

для студентів автомобільно-дорожніх вузів

і факультетів

Харків

ХНАДУ

2010

УДК 629.113 + 621.797

ББК 30. 82

В 67
Рецензенти: Самородов В.Б., д-р техн. наук, професор, Національний технічний університет «ХПІ»;

Лебедев А.Т., д-р техн. наук, професор, Харківський національний технічний університет сільського господарства;

Подригало М.А., д-р техн. наук, професор, Харківський
національний автомобільно-дорожній університет.


В 67

Волков В.П., Міщенко В.М., Кравченко О.П., Шаша І.К., Мар-
мут І.А., Міщенко А.В., Байцур М.В., Сараєва І.Ю.
Технологічне обладнання для підприємств автомобільного транспорту: Підручник/ Під загальною редакцією В.П. Волкова–Харків: ХНАДУ, 2010. – 556 с.
ISBN 966-
У підручнику викладені методологія та методика розрахунку основних параметрів відповідного технологічного обладнання автосервісу. Наведено відомості щодо характеристик сучасного обладнання, яке використовується на підприємствах автомобільного транспорту.

Підручник призначений для студентів вищих технічних навчальних закладів України, що здійснюють підготовку фахівців зі спеціальності “Автомобільний транспорт”, а також фахівців, котрі працюють у галузі конструювання, випробування та експлуатації технологічного обладнання автомобільного транспорту.
Іл. 357. Бібліогр. 28 назв. Табл. 32.
УДК 629.113 + 621.797

ББК 30. 82
ISBN 966- ………..………..  В.П. Волков, В.М. Міщенко,

О.П. Кравченко, І.К. Шаша,

І.А., Мармут, А.В. Міщенко,

М.В. Байцур, І.Ю. Сараєва, 2010.

 Харківський національний

автомобільно-дорожній

університет, 2010.

ВСТУП



Автосервіс – галузь діяльності, яка безпосередньо пов’язана із задоволенням потреб людей щодо технічного обслуговування автомобілів. На підприємствах автосервісу використовують обладнання різної складності та спеціальний інструмент. Від якостей обладнання залежать можливості, стиль і техніка виконання ремонту та обслуговування автомобілів.

Для сучасних підприємств автомобільного транспорту (ПАТ, СТОА) промисловістю випускається велика номенклатура технологічного обладнання, що різниться як по конструктивному устрою, так і за принципом дії.
Сумарна кількість моделей технологічного обладнання різного призначення, що використовується на кожному з підприємств автомобільного транспорту, охоплює від декількох десятків до декількох сотень найменувань. Існує ціла
мережа проектно-конструкторських організацій і заводів по проектуванню й виготовленню цього обладнання. Значна кількість обладнання закупається закордоном.

За технологічним призначенням обладнання СТОА розподіляється на такі види: для миття та прибирання й очищувальних робіт; підйомно-транспортне; для змащування автомобілів, заправки їх мастилами, повітрям, експлуа­таційними рідинами; для діагностування, контролю та регулювання агрегатів, вузлів і систем автомобіля; для діагностування, контролю, регулювання та ремонту електрообладнання автомобіля; для розбірно-збірних та ремонтних робіт; шиномонтажне та шиноремонтне; фарбувально-сушильне; нестандартне обладнання; слюсарно-монтажний та спеціальний інструмент.

При детальному розгляді всього спектра технологічного обладнання, яким оснащується сучасне підприємство автомобільного транспорту, можна виділити дві основні групи.

До першої відноситься спеціалізоване технологічне обладнання, що безпосередньо використовується в технологічних процесах, що застосовуються в підприємствах автомобільного транспорту з метою підтримки рухомого складу в технічно справному стані. До другої групи відноситься обладнання загального призначення, що одержало широке застосування не тільки в підприємствах автомобільного транспорту, але й на інших об’єктах народного господарства, тобто за характером свого використання є універсальним.

Технологічне обладнання, що входить до першої групи, підрозділяють на 6 підгруп: 1) обладнання для виконання прибирально-мийних робіт; 2) піднімально-оглядове й підйомно-транспортне обладнання; 3) мастильно-заправне обладнання – обладнання для змащення, промивання й заправлення автомобілів маслами, повітрям і робочими рідинами; 4) контрольно-діагностичне
обладнання; 5) шиномонтажне й шиноремонтне обладнання; 6) обладнання, прилади, пристосування й інструмент для виконання монтажно-демонтажних, розбірно-складальних і ремонтних робіт.

Технологічне обладнання, що входить до другої групи підрозділяють на дві підгрупи:

1. Технологічне обладнання для виконання зварювальних, ковальських, мідницьких, акумуляторних, електроремонтних, радіотехнічних, деревообробних і інших робіт.

2. Обладнання, яке використовується для експлуатації інженерних мереж і споруджень підприємств автомобільного транспорту: систем опалення, вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання й т.д.

Технологічне обладнання за своїми конструктивними й експлуатаційними властивостями поділяється на нескладне, середньої складності та складне. Відповідно до цієї класифікації й виникають вимоги щодо його обслуговування.

Останнім часом, за умов зростання кількості марок і моделей автомобілів, що обслуговуються на підприємствах автосервісу, зростає потреба в спецінструментах і технологічному обладнанні. Необґрунтовано розширена номенклатура технологічного обладнання на підприємствах автосервісу, що ускладнюєутруднює його обслуговування. За цих умов важливого значення набуває розв’язання проблеми повного і правильного розподілу та використання технологічного обладнання. Це призводить до необхідності організації при СТОА окремого інструментального господарства. Для роботи в таких структурах потрібні фахівці, підготовку яких здійснюють відповідні вищі навчальні заклади.

Основну увагу в даному навчальному посібнику приділено спеціалізованому обладнанню, тому що саме його використання визначає техніко-економічні показники як окремих підприємств автомобільного транспорту, так і галузі автомобільного транспорту в цілому.

Мета даного посібника – систематизований розгляд основних видів технологічного обладнання підприємств автомобільного транспорту та методик їх розрахунків. Значне місце в роботі займають описи принципів роботи автосервісного обладнання, комплексному розгляду якого у вітчизняній літературі дотепер приділялась недостатня увага.

Автори навчального посібника прагнули навести критичний аналіз щодо досконалості конструкцій технологічного обладнання, яке використовується для обслуговування і ремонту автотранспортної техніки. Навчальний посібник може бути корисний студентам всіх автомобільних спеціальностей та інженерам, котрі займаються дослідженнями, розрахунками, конструюванням й експлуатацією обладнання для обслуговування й ремонту автомобілів.




Розділ 1
ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНОЛОГІЧНОГО

ОСНАЩЕННЯ АВТОСЕРВІСНИХ ПІДПРИЄМСТВ
1.1. Структура технологічної бази автосервісних
підприємств

Для забезпечення заданого рівня працездатності рухомого складу виробничо-технічна база (ВТБ) підприємств автомобільного транспорту (ПАТ) повинна мати у своєму складі засоби, пристрої, спорудження, допоміжні цехи з відповідним обладнанням, а також складські, побутові, адміністративні та інші приміщення (табл. 1.1).
Таблиця 1.1

Структура виробничо-технічної бази ПАТ


Групи ВТБ

Фонди виробничо-технічної бази

1. Будівлі

Будівлі гаражів, цехів, ремонтні майстерні, профілакторії, адміністративні й побутові будівлі, автостанції, автовокзали

2. Споруди

Покриття територій і площадок, відкриті площадки для зберігання автомобілів, вантажно-розванта­жувальні пристрої, естакади на відкритих площадках, канави для ремонту, паливо-заправні колонки, навіси, естакади, забори, водойми, колодязі, цис-терни для води й мастильних матеріалів, резервуари, водонапірні башти

3. Передавальні пристрої

Трансмісії, конвейєри, зовнішні електромережі, трубопроводи з усіма проміжними пристроями

4. Машини та обладнання:

4.1. Силові машини

Електродвигуни, генератори, трансформатори, парові турбіни, двигуни внутрішнього згоряння, пересувні електростанції, компресори

Продовження табл. 1.1


Групи ВТБ

Фонди виробничо-технічної бази

4.2. Робочі машини

Верстати для ремонтних робіт та інше обладнання (преси, молоти, горни, електрозварювальні апарати, мийні машини), тобто обладнання, призначене для механічного, термічного й хімічного впливу на предмет праці

4.3. Вимірювальні, регулюючі прилади та пристрої й лабораторне устаткування

Вимірювальні прилади й обладнання постів і станцій діагностики, лабораторне устаткування й прилади, електровимірювальні прилади й пристрої загального й спеціального призначення

4.4. Обчислювальна техніка

Машини електронні цифрові із програмним керуванням загального призначення, спеціалізовані й керуючі; аналогові й клавішні електронні; перфораційні й клавішні електромеханічні й обчислювальні

4.5. Інші машини та їх обладнання

Обладнання автоматичних телефонних станцій, пожежні машини, автомобілі всіх типів, використовувані для господарського обслуговування

5. Інструмент

Електродрилі, електровібратори, робочі затискачі, лещата, різцеві державки

6. Виробничий і господарський інвентар

Робочі столи, верстати, огородження для машин, шафи виробничого призначення, стелажі, інвентарна тара, меблі, переносні бар’єри, дивани

7. Інші виробничі фонди

Капітальні вкладення в земельні ділянки (багаторічні насадження, відвід земельних ділянок) – і закінчені капітальні роботи з орендованих основних
фондів


Для здійснення операцій по технічному обслуговуванню й ремонту рухомого складу автомобільного транспорту на ПАТ використовується технологічне обладнання. Це поняття охоплює: технологічне обладнання, за допомогою якого виконуються різні операції робіт з обслуговування та ремонту автомобілів і їхніх елементів;
організаційне оснащення, необхідна для організації цього виробництва; технологічне оснащення, необхідне для виконання операцій цього виробництва.

До технологічного обладнання відносяться верстати, стенди, установки, як стаціонарні, так і пересувні, що використовуються при обслуговуванні й ремонті автомобілів, агрегатів, вузлів і механізмів, а також відновлення окремих деталей.

До організаційного оснащення відносяться: верстати, стелажі, підставки, шафи, лари, необхідні для організації робіт у виробничих зонах і на ділянках ремонтно-обслуговуючого виробництва (РОВ).

До технологічного оснащення відносяться: комплекти інструментів, прилади, пристосування, необхідні для безпосереднього виконання операцій під час ТО та ремонту автомобілів виконавцями РОВ.

Обладнання робочих постів і потокових ліній становить значну частку профілактичного, ремонтного й підйомно-оглядового устаткування. Воно призначено задля забезпечення вільного доступу до всіх елементів автомобіля, безпеки та зручністі при одночасному виконанні операцій декількома робітниками з усіх боків, зручності, надійності і маневрування автомобіля на постах ТО й ремонту.

Обладнання постів і потокових ліній складається з наступних основних груп: 1) оглядові канави; 2) естакади; 3) гаражні підйомники й домкрати; 4) підйомно-транспортні пристрої; 5) конвейєри; 6) мастильно-заправне обладнання.

Технологічне обладнання, що призначене для механізації технологічних процесів ТО і ремонту рухомого складу автомобільного транспорту, є частиною основних виробничих фондів.
1.2. Класифікація автосервісного технологічного
устаткування

На підприємствах автосервісу застосовують універсальне обладнання (металорізальні, деревообробні верстати, преси, кран-балки, зварювальні транс форматори й ін.), а також спеціалізоване, що випускається різними підприємствами (мийні машини, підйомники, діагностичні прилади, мастильно-заправні пристрої й ін.). Крім того, широко використовують нестандартизоване обладнання, що виготовляється власними силами (стелажі, верстати, візки й ін.).

Технологічне обладнання, що використовується на підприємствах автосервісу залежно від його призначення підрозділяється на
підйомно-оглядове, підйомно-транспортне, спеціалізоване для ТО автомобілів і спеціалізоване для ПР автомобілів.

Технологічне обладнання залежно від його призначення підрозділяється на чотири групи.

Перша група включає обладнання й пристрої, що забезпечують при ТО й ПР зручний доступ до агрегатів, механізмам і деталям, що розташовані знизу та збоку автомобіля (оглядові канави, естакади, підйомники, перекидачі й гаражні домкрати).

До другої групи відноситься обладнання для підйому й переміщення автомобілів, агрегатів і вузлів автомобіля в процесі ТО та ремонту – підйомно-транспортне обладнання, а саме: кран-балки, пересувні крани, талі, електротельфери, вантажні візки, а також конвеєри різних типів, які застосовуються при ТО у випадках, коли рух автомобіля самоходом виключається.

Третя група – спеціалізоване обладнання для ТО. Воно призначається для безпосереднього виконання технологічних операцій (робіт) ТО: прибирально-мийних, кріпильних, мастильних, контрольно-діагностичних, регулювальних і заправних. До них відносяться: мийні й заправні установки, діагностичні стенди, гайковерти та ін.

Четверта група – спеціалізоване обладнання, що включає значну номенклатуру виробничого обладнання, застосовуваного в технології робіт ПР автомобіля й при ТО-2: розбірно-складальне, слюсарно-механічне, ковальське, зварювальне, мідницьке, шино-монтажне та вулканізаційне, електромеханічне та для системи живлення.

Потреба в технологічному устаткуванні для підприємствах автосервісу і об’єднань різних розмірів регламентується табелем технологічного обладнання і спеціалізованого інструмента, що охоплює ткі три види:

  1. обладнання загальтехнічного призначення, що застосовується в різних галузях народного господарства, у тому числі і на автомобільному транспорті;

  2. гаражне обладнання, тобто устаткування, що використується тільки при ТО і ремонті автомобілів;

  3. не стандартизоване обладнання.

До першого виду відносяться металорізальні й деревообробні верстати, ковальсько-пресове, кранове й інше обладнання.

Залежно від призначення металорізальні верстати підрозділяються на: 1) універсальні; 2) спеціалізовані (обробка деталей одного найменування, але різних розмірів); 3) спеціальні, призначені для обробки одного певного виробу.

Залежно від маси металорізальні верстати підрозділяються на легкі (масою до 1 т), середні (понад 1 до 10 т) та важкі (масою більше 10 т).

За ступенем автоматизації металорізальні верстати підрозділяються на: автомати; напівавтомати; із цикловим і числовим програмним керуванням.

Ковальсько-пресове обладнання – це гідравлічні й механічні преси, висаджувальні, обрізні й штампувальні автомати, молоти, ножиці й згинальні машини. Залежно від маси ковальсько-пресове обладнання розподіляється на: легке (масою менш 10 т); середнє (10 … 60 т); важке (масою більше 60 т).

Кранове обладнання різниться за режимами роботи механізму головного підйому: з ручним приводом; з машинним приводом (легкі, середні, важкі й досить важкі крани).

Гаражне обладнання класифікують за призначенням та складностю. За призначенням виділяють обладнання для наступних основних робіт:

За складністю конструкцій і проведенням ТО та ремонту гаражне обладнання підрозділяється на: нескладне – слюсарно-монтажний інструмент, візки для зняття й установки коліс і ін.; середньої складності, наприклад підйомники, оливороздавальні колонки; складне, наприклад стенд для перевірки гальмових властивостей авто-мобіля.
1.3. Механізація технологічних процесів ТО та ПР на ПАТ
Під механізацією технологічних процесів технічного обслуговування (ТО) і профілактичного ремонту (ПР) автомобілів в підприємствах автомобільного транспорту слід розглянути повну або часткову заміну ручної праці машинним у тій частині технологічного процесу, де відбувається зміна технічного стану автомобілів при збереженні участі людини в керуванні машиною. Механізацію технологічних процесів підрозділяють на часткову та повну.

Часткова механізація пов’язана з механізацією окремих рухів і операцій. За рахунок нейполегшується праця й прискорюється виконання відповідних технологічних операцій.

Повна (або комплексна) механізація охоплює всі основні, допоміжні та транспортні операції технологічного процесу і являє собою практично повне усунення ручної праці й заміну його машинним. Діяльність робітника зводиться до керування машиною, регулюванню її роботи й контролю за якістю виконання технологічного процесу. Комплексна механізація є передумовою для автоматизації й роботизації технологічних процесів, що є вищим ступенем механізації.

Механізація технологічних процесів ТО й ПР автомобільного рухомого складу призводить до зменшення чисельності ремонтників за рахунок зниження трудомісткості робіт з ТО й ПР автомобілів. Механізація технологічних процесів забезпечує виконання ТО й ПР. Особливо це характерно для контрольно-діагностичних, мийно-заправних, збирально-мийних, монтажно-демонтажних робіт.

Зниження трудомісткості робіт з ТО й ПР досягається за рахунок скорочення часу виконання відповідних операцій внаслідок впровадження засобів механізації.

Поліпшення умов праці ремонтників є одним з основних завдань, що вирішуються завдяки механізації технологічних процесів ТО й ПР рухомого складу. Поки ще недостатньо механізовані такі операції як демонтаж, монтаж і всерединногаражне транспортування вузлів і агрегатів вантажних автомобілів і автобусів (передній і задній мости, двигун, редуктор, коробка передач, ресори й інші), прибирання й мийка салонів автобусів і кузовів вантажних автомобілів, мийка автомобілів всіх типів і автобусів, вулканізація покришок і інші.

Механізація цих робіт, з одного боку, сприяє росту продуктивності праці ремонтників і підвищенню якості виконання ними ТО й ПР автомобілів (за рахунок меншої стомлюваності та підвищення працездатності), що спричиняє скорочення кількості ремонтників, скорочення часу простою автомобілів підчас ТО та ремонту, часу очікуванню ТО й ПР, збільшення часу роботи автомобіля на лінії.

З іншого боку, механізація важких і шкідливих робіт дозволяє знизити кількість випадків виробничого травматизму й професійних захворювань у ремонтників і пов’язані з ними втрати робочого часу.

Оцінка механізації виробничих процесів провадиться на підставі показників:

Рівень механізації виробничих процесів визначає частку механізованої праці в загальних працезатратах.

Ступінь механізації виробничих процесів визначає заміщення робочих функцій людини реально застосовуваним обладнанням у порівнянні з повністю автоматизованим технологічним процесом.

Кількість заміщених обладнанням робочих функцій людини визначається «ланковістю» устаткування. За таких умов всі засоби механізації підрозділяються на сім груп:

1) ручні знаряддя праці, ланковість Z = 0 (ручний інструмент, гайкові ключі, викрутки, лінійки);

2) машини ручної дії без спеціального джерела енергії, ланковість Z = 1 (механічні пристрої з ручним приводом; прес, таль, дриль, транспортний візок, домкрат; контрольно-діагностичні прилади без підведення зовнішньої енергії);

3) механізовані ручні машини з підведенням енергії від спеціального джерела, ланковість Z = 2 (механізми з електро- і гідроприводом: електродриль, електроточило, пневмогайковерти, газові пальники, електропаяльники; підйомники, оливороздавальне встаткування, контрольно-діагностичні прилади з підведенням зовнішньої енергії);

4) механізовані машини, ланковість Z = 3 (устаткування без системи автоматичного керування, універсальні верстати, преси, авто-електрокари, автонавантажувачі, кран-балки, контрольно-діагностичні стенди, автомобілі);

5) машини-напівавтомати, ланковість Z = 3,5 (машина із пристроєм автоматичного керування технологічним циклом, автоматичні повітророздавальні колонки, автоматичні мийки без конвейєрів, автоматизоване діагностичне встаткування);

6) машини-автомати, ланковість Z = 4 (металорізальні верстати-автомати; гальванічні ванни; сушильні й фарбувальні комплекси, які настроєні автоматично; автоматичні лінії мийки автомобілів з конвеєром; роботи-маніпулятори; штабелери з автоматичним адресуванням);

7) гнучкі автоматизовані виробництва, ланковість Z = 5 (розгалужена в просторі сукупність доповнюючих один одного в технологічних процесах машин, зв’язаних загальними транспортною й керуючою системами, які забезпечують одночасне виготовлення виробів з різними технологічними маршрутами).

Зіставляючи кількість наявних ланок з максимально можливим, можна оцінити технічний рівень будь-якої машини з погляду заміщення людини в процесі праці. З урахуванням специфіки виробничих процесів на автотранспортних підприємствах максимальна ланковість устаткування приймається Z = 4.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации