Павлов Д.В. (ред.) Наукове забезпечення службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України. Секція 3 Актуальні проблеми тилового забезпечення службово - файл n1.doc

Павлов Д.В. (ред.) Наукове забезпечення службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України. Секція 3 Актуальні проблеми тилового забезпечення службово
Скачать все файлы (500.5 kb.)

Доступные файлы (1):
n1.doc501kb.31.01.2014 23:00скачать

n1.doc

  1   2   3   4   5


Академія внутрішніх військ

МВС України

Збірник тез доповідей
ІІІ науково-практичної конференції
Наукове забезпечення службово-бойової діяльності внутрішніх військ

МВС України”


Секція 3
Актуальні проблеми тилового забезпечення службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку, місце і роль економічних наук


30 березня 2011 року
м. Харків

Оргкомітет конференції
Голова оргкомітету – заступник начальника Академії внутрішніх військ МВС України з наукової роботи полковник Морозов О.О.
Відповідальний секретар оргкомітету:

помічник начальника науково-організаційного відділу прапорщик Бондаренко О.В. (057-739-26-68, 4-68)
Члени оргкомітету:

начальник науково-дослідного центру полковник Приходько І.І.;

начальник навчально-методичного центру полковник Тробюк В.І.;

начальник 1 факультету полковник Пожидаєв А.О.;

начальник 2 факультету підполковник Шабалін О.Ю;

начальник 3 факультету полковник Рудов Б.А.;

начальник 4 факультету полковник Гунбін К.Ю.;

начальник відділу виховної роботи підполковник Драган Ю.А.;

начальник відділу служб підполковник Деркач О.В.;

начальник фінансового відділу (головний бухгалтер) полковник Лиманський М.Ю.;

заступник начальника відділу тилового забезпечення підполковник Юр'єв В.В.;

начальник автомобільної служби технічної частини підполковник Ахтарєєв О.О.;

начальник інформаційно-обчислювального центру підполковник Ушаков В.А.;

начальник науково-організаційного відділу майор Павлов Д.В.

Адреса оргкомітету: 61001, м. Харків, площа Повстання, 3,

Академія внутрішніх військ МВС України, науково-організаційний відділ.

Телефон: 057-739-26-68, електронна адреса: nov_avv@mail.ru.
Доповіді відтворені безпосередньо з авторських оригіналів. За достовірність представлених результатів відповідальність несуть автори

© Академія внутрішніх військ МВС України

Секція № 3. Актуальні проблеми тилового забезпечення службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку, місце і роль економічних наук
Керівник секції д.військ.н. професор Городнов В.П.,

Заступник керівника секції к.е.н. доцент Черкашина М.В.

Секретар к.держ.упр. підполковник Бондаренко О.Г.


УДК 35.072.3

Ролін І.Ф., к.військ.н., доцент, начальник кафедри управління повсякденною діяльністю та служби штабів АВВ МВС України, полковник, Морозов І.Є., старший науковий співробітник НДЛ №3 НДЦ АВВ МВС України, майор
ПРОБЛЕМИ ТИЛОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УГРУПОВАННЯ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ

Загрози техногенної сфери помножені на можливість їх посилення взаємовпливом інших загроз національній безпеці України ставлять завдання з ліквідації надзвичайних ситуацій (НС) та мінімізацію їх негативних наслідків в ряд найбільш актуальних завдань внутрішньої безпеки країни. Тому в Україні створено єдину державну систему цивільного захисту населення і територій. Зокрема, на МВС покладено управління підсистемами забезпечення охорони громадського порядку та безпеки дорожнього руху, до яких, крім органів МВС, входить угруповання внутрішніх військ відповідного масштабу.

Внутрішні війська МВС України (далі – ВВ) мають певний досвід дій тактичного масштабу у реагуванні на НС. Безпосередні учасники тих подій можуть розповісти те, що не увійшло у звітні дані: для військовослужбовців ВВ не було створено елементарних умов життєзабезпечення. Кожне відомство в питаннях тилового забезпечення (ТлЗ) змушене було покладатись на власні сили та засоби. Очевидно, відомчий підхід до забезпечувальних дій веде до невиправданих витрат. Утім, нажаль, керівники сил різної відомчої належності уникають питань взаємодії стосовно ТлЗ спільних дій.

Найбільш організаційно складними та малодослідженими вважаються дії багатокомпонентних сил у реагуванні на НС загальнодержавного рівня, коли буде введено режим надзвичайного стану. Такі дії вимагатимуть застосування угруповань сил та засобів оперативного масштабу, зокрема і від ВВ. На бойову службу залучатиметься щодня біля 3 тис. осіб. При чисельності військових нарядів та варт від 3-4 осіб (пост, дозор, патруль тощо) до 30-40 осіб (варта з охорони об’єкту, група огляду транспорту тощо), загальна кількість цих нарядів і варт може складати 300 розрахунків. Військові наряди та варти нестимуть службу у відриві від ядра своєї частини, що вимагатиме автономних засобів життєзабезпечення. Якщо припустити, що хоча б кожний 3-й військовий наряд або варта буде забезпечена автомобілем, то це складатиме 100 автомобілів типу УАЗ 3151. Отже, моторесурс для забезпечення оперативних перевезень складатиме 15 тис. км на добу, а добова потреба в пальному для здійснення лише тільки оперативних перевезень складатиме біля 3 т. Крім пального основними матеріальними засобами для ВВ будуть вода, продовольство, суміші для дезактивації чи дегазації, речове майно.

Навіть з наведеного, далеко не повного, аналізу випливає, що систему ТлЗ дій ВВ в умовах ліквідації наслідків техногенних катастроф необхідно чітко позначити, виокремити її внутрішні зв’язки, зв’язки з подібними системами інших відомств і розробити загально теоретичні положення та практичні рекомендації з ТлЗ міжвідомчого угруповання в зазначених умовах. Це елементарна вимога організації, але це важливо ще й тому, що економічний стан країни ускладнює утримання окремих систем, подібних військовому та, здебільшого, оперативному тилу ЗС України.
УДК 355.51

Касім О.Г., старший викладач кафедри тилового забезпечення АВВ МВС України, Колеснік І.Ф., слухач магістратури АВВ МВС України, майор
НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТИЛОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДРОЗДІЛІВ І ЧАСТИН ВВ МВС УКРАЇНИ ПРИ

ВИКОНАННІ ЗАДАЧ ТЕРІТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ

Територіальна оборона - є комплексом загальнодержавних воєнних і спеціальних заходів, узгоджених і взаємопов’язаних за цілями, завданнями, місцем і часом, що здійснюється за єдиним замислом і планом; окремою формою застосування Збройних Сил та інших військових формувань України.

Територіальна оборона здійснюються під час загрози або відбиття агресії з метою створення умов для ліквідації воєнного конфлікту, збереження цілісності держави, надійного функціонування економіки і органів управління держави, захисту населення від наслідків воєнних дій і стихійного лиха та підтримання існуючого конституційного ладу в державі.

Від Міністерства внутрішніх справ України для ведення територіальної оборони залучаються внутрішні війська, а також сили і засоби органів та підрозділів внутрішніх справ. Основними завданнями, що будуть виконувати внутрішні війська є:

- охорона та оборона важливих державних об'єктів, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України;

участь у:

- пошуку та знищенні диверсійно-розвідувальних груп агресора, антидержавних озброєних формувань;

- проведенні евакуації населення з прикордонної смуги (районів воєнних дій), а також із зон ураження, пожеж і можливого затоплення;

- охороні та забезпеченні громадського порядку, охороні державного та іншого майна у відселених населених пунктах;

- підтриманні режиму воєнного стану.

Успіх виконання завдань територіальної оборони залежить від якісної та всебічної її підготовки. Однією із складових якої є тилове забезпечення.

Тилове забезпечення військ, що залучаються до виконання завдань територіальної оборони, виконується з метою підтримання їх у бойовій готовності та створення умов для виконання визначених завдань. Головним принципом тилового забезпечення є територіально-зональне прикріплення військ (сил) територіальної оборони до найближчих стаціонарних та польових установ тилу.

При значній відстані районів виконання завдань від складів (баз) тилу у визначені райони можуть виділятись рухомі відділення складів (баз) з запасом матеріальних засобів, засобів заправки техніки пальним, автомобільні та дорожні підрозділи, засоби хлібопечення та інші сили і засоби тилу.

Визначення потреби військ (сил), що залучаються до виконання завдань територіальної оборони, у матеріальних засобах здійснюється на підставі рішення Командуючого Сухопутними військами на територіальну оборону держави, наявності матеріальних засобів та порядку їх поповнення за планами постачання.

Організація тилового забезпечення полягає у визначенні порядку підготовки та призначення сил і засобів тилу; комплексного використання транспорту та транспортних комунікацій; взаємодії з органами тилу інших міністерств та центральних органів виконавчої влади; використанні місцевої промислово-економічної бази та ресурсів в інтересах військ і вирішення інших завдань.

Основу тилового забезпечення військ територіальної оборони складає стаціонарна матеріально-технічна база тилу та підприємств національної економіки України.

Забезпечення військ матеріальними засобами за номенклатурою загального призначення (пальним, мастильними матеріалами та спеціальними рідинами, продовольством, речовим, ветеринарним та квартирним майном) здійснюється відповідними центральними управліннями через підпорядковані органи постачання.

Для своєчасного і безперервного тилового забезпечення військ, що залучаються до територіальної оборони, організується підвезення матеріальних засобів; евакуація надлишкового майна, несправного озброєння, техніки, технічних засобів, поранених і хворих; розгортаються воєнно-автомобільні дороги, сили і засоби технічного прикриття транспортних комунікацій, тимчасово-перевантажувальні райони, аеродроми матеріального забезпечення, тилові пункти управління.

Успіх тилового та по службах тилу технічного забезпечення залежить від постійної високої бойової готовності тилу; всебічної підготовки особового складу; чіткого планування та відповідності організації забезпечення частин (підрозділів) їх завданням та умовам конкретної обстановки; зосередження основних зусиль тилу на забезпеченні частин (підрозділів), які виконують головне завдання, і забезпеченням їх максимальної автономності в тиловому відношенні; узгодженого застосовування всіх сил та засобів тилу; безперервного ведення тилової розвідки; підтримання високої живучості системи тилового, технічного та медичного забезпечення; безперервного і твердого управління тилом.

Внутрішні війська мають певний досвід ведення бойових дій, який достався від внутрішніх військ Радянського союзу, але через певні скорочення ми нажаль відійшли від таких елементів системи тилового забезпечення як частини тилового забезпечення територіальних командувань. Актуальність яких в умовах ведення територіальної оборони дуже зростає. Також в умовах ведення територіальної оборони, з метою підвищення мобільності вирішення питань тилового забезпечення, виникає потреба в наявності автомобільної техніки тилу.
УДК 308.108.1

Осипенко С.М., к.е.н., доцент, доцент кафедри економічних дисциплін АВВ МВС України
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБ ТИЛУ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ

Важливим напрямком удосконалення управління тиловим забезпеченням військових частин в сучасних умовах слід вважати проведення аналізу ефективності діяльності служб тилу, що передбачає перед усім формування складу і порядку визначення її показників.

Ефективність діяльності служб тилу військової частини за певний період часу визначено як ступень виконання ними встановлених нормативними документами завдань із забезпечення службово-бойової діяльності частини з урахуванням наявності, стану та ступеня використання ресурсів, що знаходяться у сфері відповідальності служб.

Для оцінювання рівня діяльності служб пропонується шляхом групування представити її як сукупність окремих завдань, що відокремлені за часом, у просторі та по виконавцям. Оцінка результатів виконання цих завдань проводиться спеціальною комісією на основі розроблених критеріїв по 4-х баловій системі, яка за спеціальною шкалою переводиться у коефіцієнти межах одиниці. Далі визначається загально оцінка результатів діяльності служби оцінки як середньозважена оцінок за кожне завдання. В таких же межах проводиться оцінка наявності (у порівнянні з нормою), стану та використання ресурсів служб. Запропоновано склад показників для оцінки та порядок їх розрахунку.

Часткові показники рівня виконання завдань діяльності служби, наявності, стану та використання її ресурсів за середньозваженої з урахуванням коефіцієнтів вагомості кожного показника узагальнюються для визначення загальної оцінки ефективності діяльності служби тилу. Перевід загального показника при необхідності з виміру у частках одиниці в 4-х балову оцінку проводиться за визначеною шкалою.

Отримані загальний та часткові показники ефективності діяльності за змістом і структурою мають значні аналітичні можливості. Надаються рекомендації щодо проведення їх аналізу за такими етапами: оцінка рівні ефективності (шляхом порівняння з нормативним, іншими службами частини, у динаміці); визначення і оцінки впливу факторів і конкретних причин на рівень ефективності; визначення резервів її зростання та розробки заходів з їх реалізації.

Слід зазначити, що пропоновані показники можна об’єднувати як по горизонталі, тобто в рамках частини для визначення ефективності діяльності тилу, так й по вертикалі, тобто в рамках об’єднань та військ в цілому. Крім того, показники мають риси універсальності і їх можна застосовувати для оцінки інших служб частини та частини в цілому.

УДК 33(082)

Алькема В.Г., к.т.н., доцент, професор кафедри логістики і менеджменту ВЕД Університету економіки "Крок"
ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТОКИ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Постійно зростаюча складність і динамічність виробничих, економічних і соціально-економічних систем, а також військових організацій, їх зв'язків і взаємозв'язків, значні обсяги обчислювальних робіт при плануванні, прогнозуванні і прийнятті управлінських рішень – такі підстави для широкого впровадження інформаційних систем в практику повсякденного життя. Інформаційні системи на сьогоднішній день представлені великою різноманітністю як по інтелектуальному і системотехнічному складу, так і за сферами застосування і організаційними формами функціонування. Важливу роль відіграє інформація в процесі функціонування матеріальних потоків. Рух матеріальних потоків пов'язаний з передачею інформації. Деякі повідомлення випереджають вантаж, авізують його прибуття. Інформаційне випередження дозволяє одержувачеві своєчасно підготуватися до його приймання. Інші дані супроводжують вантаж, вони характеризують вигляд і кількість товарів, відправника, одержувача і власника, звертають увагу на особливі та небезпечні властивості товару. Третій вид інформації слідує за матеріальним потоком і спрямований у зворотному напрямі (підтвердження прийому, пред'явлення рекламацій, додаткові замовлення, запити тощо). Інформація є важливим операційним чинником. Завдяки їй може бути оптимізована функція складування за рахунок покращення управління запасами, узгодженості дій постачальника і споживача, заміни складування готової продукції складуванням напівфабрикатів і сировини. Завдяки інформації вдається також прискорити транспортування шляхом узгодженості всіх ланок транспортного ланцюжка. Відсутність повної та своєчасної інформації викликає накопичення матеріалу, оскільки невпевненість споживача, як і невпевненість постачальника, зазвичай викликає бажання підстрахуватися. Ринок пред'являє підприємствам швидко змінні у часі вимоги. Треба все швидше модернізувати продукцію, краще володіти цінами, враховувати витрати, аналізувати ефективність окремих замовлень і продуктів. Від серійної продукції все частіше переходять до штучного виробництва за конкретними замовленнями з оперативним постачанням. Щоб підприємство могло оперативно реагувати на загрози ринку, йому необхідно підвищити: економічну безпеку, адекватність діяльності (треба мати в своєму розпорядженні актуальні дані про стан і тенденції розвитку ринку), гнучкість та динамізм (зміни вимог ринку треба швидко упроваджувати у виробництво); ефективність (вимоги ринку повинні виконуватися з гранично низькими витратами, щоб підприємство забезпечувало високу конкурентну позицію). Інформаційна система може значно покращити ситуацію коли з кожним днем вимоги ринку потребують певних змін і модернізацій. Певного зростання ефективності можна досягти і за допомогою локальних і обчислювальних систем, а також в результаті застосування інтегрованих інформаційних систем підприємств.

Використання інтегрованих інформаційних систем будь-яких організацій дозволяє досягти конкурентних переваг за рахунок оптимізації бізнес-процесів останньої та зниження загальних операційних витрат на її діяльність. Визначено три категорії характеристик інформаційної підсистеми логістичної системи, що впливають на прийняття покупцем рішення про вибір тієї чи іншої інформаційної системи: економічні критерії, які у свою чергу поділяються на фінансові та ресурсні, функціональні критерії (якісні, часові характеристики, характеристики надійності реалізації інформаційного процесу) та соціальні критерії. При виборі інформаційної підсистеми ці критерії необхідно враховувати комплексно.

Сумець О.М., к.т.н., доцент, професор кафедри економічних дисциплін АВВ МВС України
ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ КРОС–ДОКІНГУ ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Нинішній етап ринкових перетворень в Україні вимагає від суб’єктів господарювання оперативної реакції на загрози ринку. Для цього їм необхідно підвищити: адекватність своєї діяльності відповідно до ринкової кон’юнктури, гнучкість та динамізм у роботі з постачальниками і замовниками, а головне економічну безпеку. Певної економічної безпеки можна досягти і за допомогою використання сучасних логістичних технологій, до яких у першу чергу слід віднести технологію крос-докінгу.

Крос-докінг (англ. cross – навпрямки перетинати, англ. dock – док, навантажувальна платформа, стикування) – це практика в логістиці, при якій процес приймання і відвантаження товарів через склад проходе навпрямки, з невеликим інтервалом зберігання або без зберігання на складі.

Крос-докінгові операції вперше були використані в автомобільній індустрії США в 30-х роках ХХ-го століття і з тих пір постійно використовуються в операціях з неповним завантаженням автомобілів. У 50-х роках цього ж століття крос-докінгові операції розпочали використовувати у збройних силах Америки. І тільки наприкінці 80-х років минулого століття технологія крос-докінгу стала використовуватись фірмами і компаніями Америки та Європи для поліпшення ведення своєї діяльності. Першою переваги крос-докінгу розгледіла досить відома на міжнародному ринку компанія Wal-Mart, яка застосувала його в секторі роздрібної торгівлі. З того часу крос-докінг стає новим етапом в дистрибуції. За умови його застосування продукція поступає до дистриб’ютора і кінцевого отримувача набагато швидше, зменшуються логістичні витрати на складування, зберігання запасів, на перевезення вантажів з частковим завантаженням, на оплату праці. Окрім того, застосування крос-докінгу надає можливість поставляти товари в пункт призначення в залежності від попиту на нього, допомагає збільшити наявність приміщень для роздрібної торгівлі, роздрібні магазині можуть оптимізувати ланцюг поставок від місця відправки до торгових точок через крос-док, а також синхронізувати і контролювати всі процеси, що пов’язані з вхідними і вихідними товарами.

Філософія крос-докінгу передбачає широкий доступ до сучасних інформаційних технологій, що надає користувачам: а) можливість сканування матеріального потоку по всій довжині його проходження, б) запровадження систем регістрації (Web Order Access) і відслідкування замовлень (Track and Trace), в) вести 24-годинне відео спостереження за матеріальним потоком, г) більш гнучко обслуговувати клієнтів, д) підвищити рівень економічної безпеки.

Аналіз досвіду використання технології крос-докінгу такими компаніями як Wal-Mart і Raben дозволяє виділити основну його спрямованість:

Отже, технологія крос-докінгу, що застосовується суб’єктами господарювання є досить дієвим інструментом підвищення їх економічної безпеки, ефективності управління вантажопотоками, формування досить високої конкурентної стійкості на визначених ринкових сегментах. Використання даної технології дозволяє досягти конкурентних переваг за рахунок оптимізації логістичних транспортно-складських бізнес-процесів та зниження витрат на виконання відповідних логістичних активностей.
  1   2   3   4   5
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации