Пробематика та образи роману Хижа дядька Тома Г.Бічер-Стоу - файл n1.docx

Пробематика та образи роману Хижа дядька Тома Г.Бічер-Стоу
Скачать все файлы (63.5 kb.)

Доступные файлы (1):
n1.docx64kb.31.03.2014 21:30скачать

n1.docx

  1   2   3


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна
Кафедра історії зарубіжної літератури і класичної філології


КУРСОВА РОБОТА

«ПРОБЛЕМАТИКА ТА ОБРАЗИ РОМАНУ ГАРРІЄТ БІЧЕР-СТОУ «ХАТИНА ДЯДЬКА ТОМА»

студентки IV курсу

факультету іноземних мов

заочного відділення

(спеціальність – англійська

мова та література),
Харків - 2011

ЗМІСТ


ВСТУП......................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДУМОВИ ТА ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ РОМАНУ«ХАТИНА ДЯДЬКА ТОМА»..................................................................................6

    1. Аболіціоністський рух як передумова до написання роману.......6

    2. Вплив роману «Хатина дядька Тома» на культурно-політичне життя суспільства..............................................................................8

РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМАТИКА ТА ОБРАЗИ РОМАНУ «ХАТИНА ДЯДЬКА ТОМА».................................................................................................13

2.1Порушення соціальних проблем та особливості авторського стилю Гаррієт Бічер Стоу у романі «Хатина дядька Тома»........13

2.2 Характеристика образів роману...............................................18

ВИСНОВКИ...........................................................................................................26

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................29
ВСТУП

Як би не збуджувала уяву письменників-романтиків «індіанська тема», що наскрізь перетинає американську словесність, якими б своєрідними не були перші кроки художньої творчості корінних американців, все ж найгострішою проблемою суспільного життя та літератури США другої третини ХІХ ст. виступала наболівша проблема рабства.

Одним з таких романів є і роман Г. Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома» він в повній мірі відображає період того часу і викриває всі гріхи рабовласницького суспільства. Проблема пригноблення особистості, нерівноправності та суспільної несправедливості не втратила своєї актуальності і донині – в ХХІ столітті.

Підтвердженням надзвичайної злободенності роману “Хатина дядька Тома” є той факт, що твір викликав бурю протилежних емоцій у сучасників письменниці. Книгою захоплювалися мільйони читачів у різних країнах світу, її появу привітали видатні сучасники Бічер-Стоу — Л.Толстой, І.Тургенєв, О.Герцен, Г.В.Лонгфелло.

Актуальність даної курсової роботи обумовлена і тим, що великий інтерес та полеміка щодо творчого доробку Гаррієт Бічер-Стоу, а особливо до її роману «Хатина дядька Тома» триває і донині, про свідчить різноманітність науково-критичної літератури та монографій літературознавців, наукових статей та публікацій, присвячених творчості письменниці.

Серед літературознавчих робіт, присвячених художньому аналізі роману «Хатина дядька Тома», при написанні даної роботи нами були використані праці Н.К.Полонської, В.Н Єрмолаєвої, Р.Д Орлової, М.П. Тугушевої, Д.І. Іголкиної, А.П. Краснова, Н.Д. Куляса та інших.

Тема, обрана нами для написання роботи, досі не розроблялась в літературі, незважаючи на чисельні праці літературних критиків. Як підтвердження цьому можна привести цитату Р.Д. Орлової: «Можно с увереностью утверждать, что на протяжении ХХ ст.. не было написано ни одной работы, которая дала бы исчерпывающий анализ как слабых, так и сильных сторон романа о дяди Томе» [17: 10]. Літературознавець наголошує, що протягом тривалого часу роман розглядали лише як зразок політичної пропаганди, рідко надаючи оцінку його художньому значенні.

Новизна роботи проявляється у спробі переосмислити основні ідеї літературознавців та , оприючись на них, відобразити своє власне бачення та розуміння образів та проблем, які письменниця порушує у романі.

Багато дослідників намагались знайти причини неймовірної популярності роману, адже свого часу книга була переведена на 37 мов і стала всесвітнім бестселером. Ральф Уолдо Емерсон пояснив це тим, що роман "з однаковим інтересом читали у вітальні, на кухні і в дитячій кожного будинку" [15:55].

Жорж Санд писала: «Який торжествуючий захист вічного і непорушного «права людини на свободу». Л.Н. Толстой зустрів роман в кріпацькій Росії як зразок літератури духовного удосконалення. Говорячи про «всесвітнє значення» роману, письменник зараховував його до найвизначніших творів мистецтва за непідробну і гарячу «любов до ближнього» [21: 45].

Наголошуючи на християнські мотиви твору, Полонська говорила: «Главной силой произведения Бичер-Стоу являеться вера дяди Тома в Библию» 75 Аналогічну думку висловив і А.Ю. Благовестный: «Бичер-Стоу была воспитана на Библии и каноны проповеди стали во многом канонами ее романа» [2:67 ]

Романіст Генрі Джеймс писав про надзвичайний вплив, який створила на нього книга в дитинстві [15:56]. А російський критик В.М.Толмачов наголошує на тому, що «вплив книги на розуми сучасників був настільки сильним, що роман називали причиною Громадянської війни в США»[23:85].

Об'єктом дослідження є роман Гаррієт Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома».

Предмет дослідження – проблематика та особливості образів героїв роману Гаррієт Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома».

Мета даної роботи - проаналізувати роман Г. Бічер-Стоу «Хатинка дядька Тома» з точки зору автора і власного погляду на суспільство того часу через призму образів головних героїв.

Для досягнення поставленої мети необхідне виконання наступних завдань:

Робота написана за матеріалами художньої та науково-критичної літератури, методичних та довідкових джерел, монографій, науково-популярних статей та публікацій, присвячених творчості Гаррієт Бічер-Стоу та її роману «Хатинка дядька Тома». У даному дослідженні використовувались історико-літературний, порівняльний методи обробки літературних джерел та цілісний аналіз художнього твору.

Практична значимість даної курсової роботи полягає в тому, что вона може слугувати основою чи точкою опори для подальших досліджень у даній області літератури, точкою опори при вирішенні питань, що стосуються роману «Хатина дядька Тома».

Курсова робота включає в себе вступ, два розділи, 4 підрозділи, висновки та список використаної літератури.
РОЗДІЛ 1

ПЕРЕДУМОВИ ТА ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ РОМАНУ

«ХАТИНА ДЯДЬКА ТОМА»

1.1 Аболіціоністський рух як передумова до написання роману


Волею долі ім'я Гаррієт Бічер-Стоу (1811-1896) закарбувалось в американській та міжнародній громадській свідомості як символ антирабовласницького руху. Саме Гаррієт Бічер-Стоу найпершою висвітлила в своїх творах тему несприйняття рабовласництва. «Скасуванню невільництва передувала знаменита книга жінки, пані Бічер-Стоу», – писав наприкінці XIX ст. Л. Толстой [21: 210].

Гарієт з дитинства ненавиділа рабство. Обливаючись сльозами, слухала пристрасні проповіді батька в захист «нещасних чорних страждальників». На світогляд жінки особливий вплив справили волелюбний Байрон і непокірна мадам де Сталь [20: 135].

Творчість Бічер-Стоу розвивалась у руслі аболіціоністського руху в США. Аболіціоністами називали прихильників скасування рабства і визволення негрів. Аболіціонізм був найрадикальнішим суспільним рухом, який знайшов живий і сильний відгук в американському романтизмі. Сам дух антирабовласницької боротьби вплинув на літературу так, що у рамках романтизму сформувався літературний напрямок, який відрізнявся жанровою, тематичною і естетичною своєрідністю.

Негритянська тема – одна з найважливіших в американській літературі. Не випадково настільки обширними та емоційно загостреними були американська аболіціоністична публіка, поезія, проза, не випадково вони володіли такою потужною силою впливу на розум американців. Романтики-аболіціоністи майже не торкалися питань матеріальних, побутових недоліків рабовласницької системи. Їх цікавили моральні основи людської свідомості. Вони вперше голосно заявили про розбещуючий вплив узаконеного рабства як на рабів, так і на рабовласників [11: 245-246].

Продаж негрів і розпад їх сімей не сприяли зміцненню моралі, повна залежність від господарів створювала поживний грунт для брехні і лицемірства. У той же час дозволеность застосування фізичних покарань розвивала в рабовласника почуття жорстокості, а їх безмежна влада над темношкірими взагалі узурпувала суверенне право Господа розпоряджатися життям своїх творінь. Питання про знищення расизму хвилювало багатьох письменників, починаючи з кінця XIX ст. (публіцистика Г. Пейна, поезія Д. Лоуелла, Г. Лонгфелло, В. Вітмена, творчість Г. Торо ). Саме ця ідея пронизує поезію Джона Грінліфа Уїттьєра 1833-1860 років («Пісні праці», «Тужать в ланцюгах брати наші» та ін), прозу Річарда Хілдрета ("Білий раб, або Спогади втікача", 1852) і багато інших творів [5: 148].

Свої аргументи аболіціоністи черпали з Декларації про незалежність, в американській конституції і в Біблії. Діяльність аболіціоністів проходила у жорстокому терорі зі сторони південних плантаторів і їх спільників на півночі [24: 317].

У середині XIX ст. рух проти рабства переріс у ряд значних повстань, учасниками яких були і білі, і чорні: повстання рабів у Вірджинії (1831), громадянська війна в Канзасі, війна під керівництвом фермера Джона Брауна (1859). У розпал цих подій і з'явився роман Бічер-Стоу, який відобразив настрої ліберального крила аболіціонізму, прибічники якого виступали з моральною критикою рабовласників, апелювали до їхньої совісті та почуття обов'язку, об'єднуючи пафос боротьби за свободу з глибоко релігійними переконаннями [4:347-348].

Робота над романом розпочалась, коли письменниця перебувала у Новій Англії. Тут, у центрі антирабовласницьких настроїв, Г. Бічер-Стоу, багато в чому під впливом чоловіка-теолога і брата - полум'яного аболіціоніста преподобного Едварда Бічер, перейнялася співчуттям до аболіціоністичного руху. Її, втім, завжди відштовхувало узаконене рабство, але не було часу всерйоз задуматися над цим питанням. Тепер же з'явився вільний час, а з ним можливість і бажання перечитати всю доступну аболіціоністичну літературу: есе, трактати, розповіді рабів, знамените "Визнання Ната Тернера" (1830) і т.д. До того ж, саме в цей час письменниця отримала замовлення на роман від аболіціоністського журналу «Національна ера».

Прийняття в 1850 Закону про рабів-втікачів, який зобов'язував жителів вільних штатів повертати втікачів їх власникам, викликало бурхливе обурення місіс Стоу. До пори прихований, бічеровскій громадський темперамент готовий був виплеснутися назовні. Поштовхом послужила ситуація, яка сталась у бранзвицькій церкві: вона вперше на власні очі побачила страждання негрів і почула їх стогін. І тоді народився найбільший у всій історії американської літератури пропагандистський роман "Хатина дядька Тома, або Людина, яка була річчю " (1852).

Г. Бічер-Стоу говорила, що "його створив Бог", вона лише "писала під диктовку". Незакінчений роман, який був прийнятий до друку вашингтонським аболіціоністичним журналом і який планувалося розмістити в 3-4 щомісячних номерах, розростався під пером автора, поки не вийшло об'ємний двотомний твір. Він вийшов окремим виданням у 1852 році і викликав фурор: 10 тисяч примірників були розпродані за один тиждень. До початку Громадянської війни ця цифра перевалила за три мільйони [20:203].

1.2 Вплив роману «Хатина дядька Тома» на культурно-політичне життя суспільства

Історія негра дядька Тома, доброї, лагідної і стійкої людини, яку засікають на смерть батогами за наказом жорстокого плантатора, потрясла серця і уми. Вона спонукала до дії. Роман відразу завоював величезну популярність в Америці і Європі .

"Хатинка дядька Тома" мала колосальний вплив на культуру та політику того часу: її публікація дала аболіціоністичному руху новий потужний імпульс і допомогла перебудувати суспільну думку вцілому, буквально розбудивши націю. Персонажі книги - Саймон Легро, Еліза, маленька Єва Сент-Клер, забавна негретяночка Топсі і, звичайно, дядько Том стали архетипами національної свідомості.

Сучасники сприйняли його не лише як заклик до захисту негрів, а і як протест проти зневаження людських прав людей з будь-яким кольором шкіри, котрі проживають на різних континентах [19: 197].

Зрозуміло, роман не залишився непоміченим і в таборі "супротивника": письменники і читачі півдня Америки звинувачували автора у спотворенні реальномого життя рабовласницьких штатів. Г. Бічер-Стоу відреагувала книгою "Ключ до хатини дядька Тома" (1853), в якій надала конкретні документальні джерела свого твору - "розповіді рабів " і посилалася на своє листування з афроамериканським громадським діячем і літератором Фредеріком Дуглассом, який підтверджував її коректність. Нині ця книга вважається центральним текстом у розгляді впливу афроамериканської літератури на розвиток роману США XIX століття [23: 84-85].

Роман Г.Бічер-Стоу не перестає збурювати настрої суспільства і донині. Таким парадоксальним чином найгострішою новинкою сучасного книжкового ринку Америки став її напевно найвідоміший роман – «Хатина дядька Тома». Так, вихід нового анотованого видання книги мав вибуховий ефект і примусив висловитись майже не всіх критиків країни. Справа в тому, що Америка ХХІ ст. вирішила нарешті реабілітувати дядька Тома, якого любили в ХІХ та ненавиділи в ХХ ст. [6].

У Сполучених Штатах с 1960-х років ХХ століття і майже до наших днів книга була підвернена нищівній критиці та майже що не проклята – інтелігенцією, молоддю та критиками. Головна причина обурення – герой роману дядько Том. У передмові до нового видання книги гарвардський професор Генрі Гейтс пояснює це так:

«У войовничі 60-ті роки дядько Том вважався негативним стереотипом – темношкірий, готовий у всьому потакати білим. Дядько Том бачив, як за наказом господаря у рабів відбирали дітей, як рабів били до тих пір, поки вони не перетворювались у слухняних та тупих тварин. Але у серці дядька Тома жодного разу не загорілась жага помсти і він готовий був завжди пробачати білим їх байдужість і жорстокість. Його відмова від бунту, його всепрощення стало для темношкірих радикалів символом «расової зради». Лідерам, які відмовлялись у боротьбі від радикальних засобів, вони давали прізвисько – «дядько Том». Я памятаю, як на одному із молодіжних мітингів вирішували питання – хто із персонажів «Хатини дядька Тома» справжній злодій: рабовласник-садист Саймон Легрі чи дядько Том? В 60-х та 70-х роках добрий дядько Том, чиє серце обливалось кров’ю, коли він бачив оточуючу його жорстокість, був найбільш засудженим та розкритикованим персонажем американської літератури [6].

Книга «Хатина дядька Тома» була розкритикована і з точки зору літераторів. Особливо негативно про неї відзивався талановитий письменник афро-американець Джеймс Болдуін: « це дуже поганий роман, безнадійно зіпсований сентиментальністю. Бічер-Стоу не може прийняти темношкірих без того, щоб не зробити їх безгрішними, а тому постійно прикриває білим одягом їх неприглядну наготу» [6].

Проте давайте пригадаємо реакцію читачів у 1852 році – у рік публіка її книги, тоді, коли Конгресом був прийнятий Fugitive Slave Act – закон, згідно з яким переховування рабів-втікачів ставало злочином. Коли зявилась книга «Хатина дядька Тома», в Сполучених Штатах за декілька днів було продано 10 тис. екземплярів, а протягом року 300 тис. і це при тому, що кількість населення тоді була в 13 разів нижчою, ніж нині. Через 10 років книгу було перекладено на десятки мов світу [7: 476].

«Хатина дядька Тома («Uncle Tom's Cabin»)» – один з найперших в американській літературі соціальних романів реалістичного спрямування. У ньому правдиво та майстерно відображено життя негрів-рабів, драматизм доль невільників.

«Ви не знайдете в рабстві, навіть там, де воно обходиться без жорстокості, жодної доброї, жодної хоч трохи привабливої риси», – писала Бічер-Стоу. Система рабства страшна не лише укоріненою в її основі несправедливістю, зневажанням людських прав, вона страшна своїм розбещуючим впливом на кожного, хто так чи інакше до цієї системи дотичний. Навіть «добрі» білі люди, отримуючи «право» володіти рабами і розпоряджатися їхніми долями, втягуються тим самим у справи і стосунки, аморальні за самою своєю суттю. Таким є погляд на проблему рабства автора «Хатини дядька Тома» .

Бічер-Стоу переконана: країна перебуває у моральному паралічі. Полювання на негрів-утікачів стає почесною професією і оголошується громадянською доблестю; найпотворніші і страшні за своєю жорстокістю вчинки щодо рабів уже не справляють враження на притуплену сприйнятливість навколишніх. Бічер-Стоу обурена тим, що білі християни, церква проповідують необхідність і виправдовують законність рабства. З обуренням заперечує вона проповіді священиків, які тлумачать Біблію в інтересах рабовласників [9: 217].

Чому ж «Хатина дядька Тома» викликала такий резонанс? Не просто ж тому, що вона розкривала жорстокості рабства? Адже цій темі присвячено не один твір світової літератури, на цю тему і без того досить писали.

Ось як пояснює унікальний успіх книги рецензент Едвард Ростинг: « Сенатор Берд із штату Огайо (вигаданий персонаж книги) щойно проголосував за Fugitive Slave Act. І тут життя звело його обличчям до обличчя з тими, проти кого цей закон направлений – з рабами-втікачами. Абстрактне політичне переконання сенатора раптово зітнулось з живим втіленням закону: благаючі очі, тремтячі руки, агонія людини, що передчуває загибель. Сенатор ніяк не очікував, що раб-втікач може виявитись зневіреною матірю чи безпорадною дитиною».

Критик наголошує, що Бічер-Стоу постійно повторює цей прийом – примушує уяву читача перейти від абстракції до конкретики, створити враження справжнього відчаю, представити читачам рабство не як політичну чи соціальну проблему, але і як проблему суто особисту [6].

«Хатина дядька Тома», - пише в коментаріях професор Гейтс, - безперечно, грішить категоризацією персонажів (яв і вся так звана «література протесту»), але категоризація Бічер-Стоу добросовісна. Діалоги рабів у її книзі написані з вражаючим знанням афро-американської говірки та сленгу тих часів і надзвичайно точні [15: 57].

Характери персонажів Гаррієт Бічер-Стоу відображають увесь спектр тодішніх поглядів на рабство, але разом з тим вони мають свій власний, живий голос, що легко відрізнити від інших. Саме тому «Хатина дядька Тома» - не лише книга протесту, але й історія, яка зворушує серця та торкає душу.

Для Гаррієт Бічер-Стоу, дочки теолога та дружини теолога, рабство було прямим викликом християнству. Не тому й в характері дядька Тома є риси Христа, що спокутує гріхи? « Чи повинні ми, - питає автор роману, - без кінця повторювати один одному всі ці історії, що бентежать душу?»І сама відповідає : «НІ, тому що кожний день сам розповідає свою історію – на вухо Тому, який все чує, але чомусь зберігає мовчання...» [13:178-179]

Антирабовласницьий роман Бічер-Стоу вплинув на свідомість цілого покоління американців – учасників Громадянської війни на боці Півночі проти рабовласницького Півдня.

На одній з перших публікацій роману видавці дозволили собі залишити таку заяву: «Ми не пам'ятаємо, щоб який-небудь твір американського письменника збудив би такий загальний, глибокий інтерес, як її повість» [15:57].

РОЗДІЛ 2

ПРОБЛЕМАТИКА ТА ОБРАЗИ РОМАНУ «ХАТИНА ДЯДЬКА ТОМА»

2.1 Порушення соціальних проблем та особливості авторського стилю Гаррієт Бічер Стоу у романі «Хатина дядька Тома»
  1   2   3
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации