Закони України у сфері охорони праці - файл n1.docx

Закони України у сфері охорони праці
Скачать все файлы (27.9 kb.)

Доступные файлы (1):
n1.docx28kb.30.03.2014 09:08скачать

n1.docx

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут філології

Реферат

з дисципліни: Охорона праці в галузі

на тему: «Закони України у сфері охорони праці»


Виконала:
Київ – 2013

Закони України у сфері охорони праці. Конституція України. ЗУ «Про охорону праці»
Законодавство України про охорону праці базується на основних принципах Конституції України (ст. 8 - так як КУ має найвищу юридичну силу і закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі КУ і повинні відповідати їй), яка визначає що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; також громадянам гарантується захист від незаконного звільнення і забороняється використання примусової праці і використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах (ст. 43). Ст. 45 КУ гарантує, що кожен, хто працює, має право на відпочинок; ст. 46 що громадяни мають право на соціальний захист; ст. 49, що кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.

Законодавство України у сфері охорони праці – це система взаємопов’язаних нормативно-правових актів, що регулюють відносини у галузі державної політики щодо правових, соціальних, економічних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Воно складається з:

Так як, ЗУ «Про охорону праці» є основоположним серед інших нормативно-правових актів України, я вирішила зосередити свою увагу саме на ньому.

Отже, ЗУ «Про охорону праці» був прийнятий ВРУ у 1992 році, однак у подальші роки до нього були внесені численні зміни. Даний Закон складається з преамбули та 9 розділів.

Основні положення даного Закону:


Інші нормативно-правові акти у сфері охорони праці
У 1999 р. було прийнято ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» з урахуванням подальших поправок. Цей закон визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

ЗУ "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" з урахуванням подальших поправок встановлює необхідність гігієнічної регламентації небезпечних та шкідливих факторів фізичної, хімічної та біологічної природи, присутніх в середовищі життєдіяльності людини, та їхньої державної реєстрації (ст. 9), вимоги до проектування, будівництва, розробки, виготовлення і використання нових засобів виробництва та технологій (ст. 15), гігієнічні вимоги до атмосферного повітря в населених пунктах, повітря у виробничих та інших приміщеннях (ст. 19), вимоги щодо забезпечення радіаційної безпеки (ст. 23) тощо.

ЗУ "Про пожежну безпеку" з урахуванням подальших поправок визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців, що повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств, установ та організацій.

Окремо питання правового регулювання охорони праці містяться в багатьох інших законодавчих актах України: глава 40 Цивільного кодексу України «Зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди» регулює загальні підстави відшкодування шкоди і у т. ч. відповідальність за ушкодження здоров'я і смерть працівника у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків; ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди».

Крім вищезазначених законів, правові відносини у сфері охорони праці регулюють інші національні законодавчі акти, міжнародні договори та угоди, до яких Україна приєдналася в установленому порядку, підзаконні нормативні акти: Укази і розпорядження Президента України, рішення Уряду України, нормативні акти міністерств та інших центральних органів державної влади. На сьогодні кілька десятків міжнародних нормативних актів та договорів, до яких приєдналася Україна, а також більше сотні національних законів України безпосередньо стосуються або мають точки перетину із сферою охорони праці. Майже 200 підзаконних нормативних актів прийнято відповідно до Закону "Про охорону праці" для регулювання окремих питань охорони праці. Всі ці документи створюють єдине правове поле охорони праці в країні.


Висновок

Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці належних та безпечних умов праці, експлуатації обладнання, зменшення або нейтралізації впливу шкідливих речовин на організм людини, зниження травматизму та професійних захворювань, що в свою чергу сприяє підвищенню продуктивності праці. ЗУ «Про охорону праці» регулює взаємовідносини працівника та роботодавця на державному рівні та піклується про поліпшення умов праці. Цей закон визначає та реалізує конституційні права громадян на охорону їхнього життя і здоров'я в процесі трудової діяльності. На основі та у відповідності до цього закону була створена Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення при КабМіні України, національний науково-інформаційний навчальний центр охорони праці, Державний комітет по нагляду за охороною праці, розроблені національні галузеві, регіональні і виробничі програми поліпшення стану умов безпеки праці і виробничого середовища, запроваджені фонди фінансування таких програм.

Однак, стан охорони праці все ще залишається незадовільним. Щорічно тисячі осіб стають інвалідами внаслідок травм та професійних захворювань, сім’ї втрачають годувальників внаслідок нещасних випадків. Особливо гостро ці проблеми відчуваються на підприємствах галузей з високим рівнем професійного ризику. Також, слід згадати і про підприємства недержавного сектору, де стан охорони праці викликає занепокоєння. На таких підприємствах порушення правил безпеки носить масовий характер: приховання нещасних випадків, не дотримання тривалості робочого часу, відпочинку, ухилення від виплат і компенсацій та ін. Деяких із цих проблем можна уникнути запровадивши нові та більш ефективні форми та методи роботи, наприклад перехід на обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.

Також, важливим напрямком діяльності України на сьогоднішньому етапі є адаптація національного законодавства до законодавства Європейського Союзу. Особливе значення ця діяльність набуває в сфері законодавства про охорону праці. До найважливіших документів Європейського Союзу, які закріплюють вимоги та стандарти в сфері охорони праці відносяться: Директива Ради "Про впровадження заходів для заохочення вдосконалень у сфері безпеки і охорони здоров’я працівників під час роботи", Директива Ради "Про мінімальні вимоги щодо безпеки і охорони здоров’я в робочих зонах", Директива Європейського Парламенту і Ради "Про зближення законодавства держав-членів щодо устаткування, яке працює під тиском", Директива Ради "Про зближення законодавств держав-членів щодо засобів індивідуального захисту", Директива Ради "Про мінімум вимог до забезпечення знаків безпеки й/або гігієни праці".

Аби наше національне законодавство у сфері охорони праці відповідало вимогам документів ЄС нам необхідно провести такі заходи: доповнити ЗУ «про охорону праці», ратифікувати інші закони ЄС щодо охорони праці і найголовніше – це дотримуватись цих законів, Конституції України, та інших законів, що вже прийняті в Україні.


Список використаної літератури:


  1. Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Основи охорони праці: Підручник. – К., 2001.

  2. Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"

  3. Закон України "Про міжнародні договори України"

  4. Закон України “Про охорону праці” 

  5. Зеркалов Д. В. Охорона праці в галузі. – К., 2011.

  6. Конституція України
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации