Сахневич І.Д. Формування громадянського самовизначення учнів професійно-технічних навчальних закладів у позанавчальній діяльності - файл n2.rtf

Сахневич І.Д. Формування громадянського самовизначення учнів професійно-технічних навчальних закладів у позанавчальній діяльності
Скачать все файлы (320.6 kb.)

Доступные файлы (2):
n1.pdf289kb.30.03.2011 16:13скачать
n2.rtf517kb.01.12.2010 11:48скачать

n2.rtf

  1   2   3
національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова

САХНЕВИЧ Ірина Дем’янівна

УдК 37.06: 371.09


Формування ГРОМАДЯНСЬКОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

У ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ


13.00.07 – теорія та методика виховання


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2010

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Левківський Михайло Васильович,

Житомирський державний університет імені

Івана Франка, професор кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Руденко Юрій Дмитрович,

Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова, професор кафедри

теорії та історії педагогіки;
доктор педагогічних наук, професор

Гуревич Роман Семенович,

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського, директор Інституту

математики, фізики і технологічної освіти,

професор кафедри методики

трудового навчання.

Захист дисертації відбудеться „_18___” березня___ 2010 року о 14.00_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.09 у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова за адресою: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9).

Автореферат розіслано: „_16_” _лютого________ 2010 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. М. Вольнова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розбудова Української держави ставить на порядок денний надзвичайно важливе й невідкладне завдання – виховання справжнього громадянина й патріота рідної землі. Тільки люди, безмежно віддані українській національній ідеї, здатні відстояти незалежність і соборність України, вивести її з тимчасових соціально-економічних труднощів на шлях прогресу й процвітання. Це вимагає якісних змін у системі підготовки робітничих кадрів, зокрема у закладах професійно-технічної освіти. Розв’язання поставленого завдання істотно залежить від належної організації процесу громадянського виховання учнів у позанавчальний час: підвищення рівня знань громадянського спрямування; розширення сфери їх громадянської активності, створення умов для творчої самореалізації, розкриття кожним вихованцем своїх можливостей в громадсько-організаторській діяльності; забезпечення теоретичної та методичної підготовки педагогічних працівників, підвищення рівня педагогічної культури та майстерності батьків.

Науковий доробок сучасних вітчизняних і зарубіжних учених щодо проблеми громадянського самовизначення вміщує дослідження концептуальних основ виховання громадянина (О. Вишневський, Т. Дем’янюк, О. Сухомлинська та ін.), психолого-педагогічних засад громадянського становлення учнів (І. Бех, М. Боришевський, І. Дубровина, О. Киричук, Н. Косарєва, М. Левківський, К. Чорна та ін.), з’ясування сутності та змістових аспектів самовизначення в осіб раннього юнацького віку (К. Абульханова-Славська, В. Андрущенко, Е. Еріксон, Д. Мід, І. Нікітіна, В. Поплужний, С. Рубінштейн, І. Тисячник та ін.), формування громадянських цінностей (В. Болгарина, П. Ігнатенко, К. Мошер, С. Мукомел, Р. Кенні, Л. Корінна, В. Сметаняк та ін.), з’ясування ролі педагога у вихованні громадянських якостей учнів (Г. Васянович, І. Зязюн, А. Капська, Б. Кобзар, М. Рудь, П. Уайт та ін.).

В історико-педагогічних працях простежується ідея громадянського самовизначення, з’ясовується сутність та обґрунтовуються шляхи і методи його реалізації (Аристотель, Г. Ващенко, Г. Гегель, О. Духнович, Дж. Локк, І. Огієнко, С. Русова, Г. Сковорода, Сократ, В. Сухомлинський та ін.).

Істотне значення для нашого дослідження мають праці, в яких розкриваються зміст, форми і методи організації громадянського виховання учнів: загальноосвітньої школи (Ю. Завалевський, П. Кендзьор, Ж. Петрочко, Л. Рехтета, Л. Середюк, Н. Чернуха, О. Чуланова та ін.), професійно-технічних навчальних закладів (Р. Гуревич, І. Зязюн, М. Козій, Н. Ничкало, В. Петрович та ін.). Заслуговують на увагу дослідження, спрямовані на формування громадянськості учнів на засадах української духовної культури (О. Каневська, О. Красовська, Ю. Руденко, Я. Яців та ін.), в умовах полікультурного регіону (М. Рудь та ін.), в інших країнах (О. Бажановська та ін.), в умовах сімейного виховання (О. Докукіна, Л. Осьмак та ін.).

Водночас, здійснений аналіз теоретичних джерел і педагогічної практики засвідчив, що, незважаючи на висвітлення науковцями важливих аспектів досліджуваної проблеми, цілісний підхід до формування громадянського самовизначення учнів, і зокрема, професійно-технічних навчальних закладів, не став предметом системного педагогічного дослідження.

Тому соціальна значущість і практична необхідність формування громадянського самовизначення учнівської робітничої молоді, а також недостатня теоретична та методична розробленість означеної проблеми обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: Формування громадянського самовизначення учнів професійно-технічних навчальних закладів у позанавчальній діяльності”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка та є складовою наукової комплексної програми „Формування професійної майстерності вчителя в умовах Європейської інтеграції”, над якою працює кафедра.

Тема дисертації затверджена Вченою радою Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол № 3 від 21.10.2004 р.) та узгоджена у бюро Міжвідомчої Ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 9 від 23.11.2004 р.).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити і впровадити ефективні педагогічні умови та модель формування громадянського самовизначення учнів професійно-технічних навчальних закладів у позанавчальній діяльності.

Відповідно до мети окреслено такі завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та практиці і виявити теоретичні засади формування громадянського самовизначення учнів у закладах професійно-технічної освіти.

2. Розкрити структуру і зміст громадянського самовизначення особистості та визначити критерії, показники і вихідні рівні його сформованості в учнів професійно-технічних навчальних закладів.

3. Обґрунтувати педагогічні умови та розробити модель формування громадянського самовизначення учнів професійно-технічних навчальних закладів у позанавчальній діяльності.

4. Експериментально перевірити ефективність моделі і педагогічних умов формування громадянського самовизначення учнів професійно-технічних навчальних закладів у позанавчальній діяльності.

5. Розробити й апробувати методичне забезпечення для педагогічних працівників з формування громадянського самовизначення учнів закладів професійно-технічної освіти у позанавчальній діяльності.

Об’єкт дослідження – процес виховання учнів закладів професійно-технічної освіти у позанавчальній діяльності.

Предмет дослідження – зміст, педагогічні умови та механізми виховного впливу на формування громадянського самовизначення учнів закладів професійно-технічної освіти у їх позанавчальній діяльності.

З метою розв’язання поставлених завдань було застосовано комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз філософської, педагогічної, психологічної, історико-педагогічної, соціологічної літератури, що дало можливість уточнити сутність базових понять дослідження; порівняння, систематизація й узагальнення теоретичних та емпіричних даних, за допомогою яких виявлено реальний стан формування громадянського самовизначення у практиці; теоретичне моделювання, що дозволило обґрунтувати структуру та елементи моделі формування громадянського самовизначення учнів професійно-технічних навчальних закладів у позанавчальній діяльності; емпіричні – анкетування, бесіди, тестування, спостереження, узагальнення незалежних характеристик, за допомогою яких вивчалась сформованість громадянського самовизначення учнів; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний), який використовувався з метою перевірки ефективності розробленої моделі та педагогічних умов формування громадянського самовизначення учнів закладів професійно-технічної освіти у позанавчальній діяльності; методи математичної статистики застосовувалися для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами та процесами.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять концептуальні положення загальнодержавних нормативних документів, у яких знайшли відображення проблеми формування громадянського самовизначення, зокрема: Конституція України, Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні та ін.; теорії про закономірності розвитку осіб раннього юнацького віку (І. Бех, Л. Виготський, Д. Фельдштейн та ін.); наукові висновки про зміст та структуру самовизначення, вікові особливості її прояву (К. Абульханова-Славська, М. Гінзбург, А. Мудрик, І. Тисячник та ін.); вчення про закономірності виховного процесу (А. Бойко, О. Вишневський, А. Капська, О. Киричук, М. Левківський та ін.); ідеї громадянського виховання (М. Боришевський, Г. Ващенко, О. Вишневський, Б. Кобзар, О. Сухомлинська, В. Сухомлинський та ін.); дослідження, присвячені інноваційним формам організації громадянського виховання у позанавчальній діяльності (П. Вербицька, К. Дорошенко, П. Кендзьор, О. Кошолап, Р. Петранговський, О. Тимчишин та ін.); теорії організації навчально-виховного процесу в закладах професійно-технічної освіти (Р. Гуревич, І. Зязюн, Н. Ничкало та ін.).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше розроблено модель формування громадянського самовизначення учнів професійно-технічних навчальних закладів у позанавчальній діяльності й виявлено та обґрунтовано педагогічні умови, що сприяло забезпеченню активізації громадянського самовизначення вихованців у позанавчальній діяльності;

- уточнено дефініцію „громадянське самовизначення учнів професійно-технічних навчальних закладів”;

- визначено критерії (повнота, глибина осмислення і міцність знань; зміст, спрямованість і стійкість мотивів, характер емоцій; ступінь розвитку умінь і навичок поведінки, їх стійкість; ступінь розвитку саморегуляції й контролю поведінки) і розроблено відповідні їм показники для виявлення рівнів сформованості громадянського самовизначення учнів (високий, достатній, середній, низький);

- подальшого розвитку набули питання обґрунтування структури громадянського самовизначення як системи взаємопов’язаних компонентів – когнітивного, емоційно-мотиваційного, діяльнісно-поведінкового і саморегулятивного.

Практичне значення одержаних результатів полягає в узагальненні практичного досвіду професійно-технічних навчальних закладів щодо формування громадянського самовизначення учнів; використанні педагогічних умов, що впливають на якість виховного процесу щодо формування громадянського самовизначення вихованців; упровадженні в практику закладів професійно-технічної освіти факультативного курсу для учнів „Громадянське самовизначення робітничої молоді”, семінару-практикуму для педагогічних працівників „Оптимізація громадянського самовизначення учнівської робітничої молоді”, педагогічного практикуму для батьків „Батьківський всеобуч”, розробці методичних рекомендацій та методичного посібника для педагогічних працівників щодо організації процесу громадянського виховання учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Матеріали дисертації можуть бути використані для подальшого вдосконалення роботи щодо громадянського виховання учнівської молоді у позанавчальній діяльності; у процесі читання курсів з теорії і методики виховання для майбутніх педагогів; під час підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Наукові положення дисертаційного дослідження, основні висновки і методичні рекомендації впроваджено у навчально-виховний процес Уманського професійного аграрного ліцею (довідка № 188 від 27.06.2007 р.), Луцького центру професійно-технічної освіти (довідка № 01/18 від 21.01.2008 р.), Центру професійно-технічної освіти м. Житомира (довідка № 767 від 12.12.2007 р.), Коростишівського професійного аграрного ліцею (довідка № 733 від 25.10.2007 р.), Бердичівського професійного аграрного ліцею (довідка № 589 від 28.12.2007 р.). На різних етапах дослідження в експериментальну роботу було включено 526 учнів професійно-технічних навчальних закладів (з них 125 учнів ЕГ та 129 - КГ), 80 педагогічних працівників і 112 батьків.

Особистий внесок здобувача. У колективній монографії „Морально-етичні засади формування зростаючої особистості” авторським є параграф, присвячений висвітленню специфіки та напрямів формування громадянського самовизначення робітничої молоді.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації знайшли відображення у доповідях і виступах на науково-практичних конференціях: міжнародних „Формування професійної майстерності вчителя в умовах ступеневої освіти” (Київ-Житомир, 2003), „Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (Житомир, 2004), „Формування професійної компетентності вчителя в умовах Європейської інтеграції” (Київ-Житомир, 2005), „Громадянська освіта в дії: молодь – школа – громада” (Київ, 2006), „Шляхи впровадження інноваційних технологій у підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців професійно-технічної освіти” (Донецьк, 2007), „Педагогічна система Антона Макаренка: історія, реалії і перспективи” (Житомир, 2008); всеукраїнських „Соціально-педагогічні проблеми сучасної середньої та вищої освіти в Україні” (Житомир, 2002), „Сучасні тенденції та пріоритети виховання” (Київ, 2004), „Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості” (Київ, 2006), „Новаторські навчально-виховні заклади в історії розвитку освіти в Україні” (Житомир, 2007); регіональних „А. С. Макаренко і розвиток національної освіти” (Житомир, 2003); щорічних звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Житомирського державного університету імені Івана Франка; семінарах і методичних об’єднаннях педагогічних працівників професійно-технічної освіти Житомирської області та лекціях для педагогічних працівників при Житомирському інституті післядипломної педагогічної освіти.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено в 19 наукових працях. З них: 12 одноосібних статей (8 – у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України), 2 одноосібних методичних рекомендацій та 2 одноосібних методичних посібники, параграф у колективній монографії, 2 тез доповідей.

Загальний обсяг особистого доробку становить 27,98 друкованих аркушів.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (299 найменувань), містить 21 додаток (на 36 сторінках). Загальний обсяг дисертації складає 249 сторінок друкованого тексту, з них 184 сторінки основного тексту. Робота ілюстрована 10 рисунками на 6 сторінках, 41 таблицею на 18 сторінках.
  1   2   3
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации