Грищук П.І., Курганський В.М. Методичні вказівки з навчальної геофізичної практики студентів III курсу - файл Geophys_pract.doc

Грищук П.І., Курганський В.М. Методичні вказівки з навчальної геофізичної практики студентів III курсу
Скачать все файлы (139.9 kb.)

Доступные файлы (1):
Geophys_pract.doc616kb.13.11.2003 16:29скачать

Geophys_pract.doc

  1   2   3   4


Київський національний університет імені Тараса Шевченко

Геологічний факультет

Кафедра геофізики


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
З НАВЧАЛЬНОЇ ГЕОФІЗИЧНОЇ ПРАКТИКИ


для студентів геологічного факультету

Спеціальність – Геофізика

КИЇВ – 2003
Київський національний університет імені Тараса Шевченко

Геологічний факультет

Кафедра геофізики

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
З НАВЧАЛЬНОЇ ГЕОФІЗИЧНОЇ ПРАКТИКИ
СТУДЕНТІВ III КУРСУ

/фах 0709/


Затверджено Вченою Радою

геологічного факультету

“_12_”_квітня_2000 року


Упорядники: Грищук П.І., канд. геол. наук

Курганський В.М., доктор геол.-мін. наук

Рецензент: Продайвода Г.Т., доктор фіз. -мат. наук

КИЇВ – 2003

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..4

  1. СТРУКТУРА ПРАКТИКИ……………………………………………………...4

      1. Основні положення……………………………………………………..4

    1. Робочий план навчального геофізичної практики……………………5

    2. Загальний план звіту……………………………………………………6

  1. ПІДГОТОВКА ДО ПРАКТИКИ…………………………………………………………6

    1. Геофізична апаратура…………………………………………………..6

    2. Необхідні особисті речі………………………………………………...7

    3. Речі, що необхідні для проведення геофізичних досліджень………..7

  1. НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА НА БАЗІ……………………………………...8

    1. Влаштування…………………………………………………………….8

    2. Початок геофізичних робіт……………………………………………..8

    3. Розклад дня на базі практики…………………………………………...8

    4. Господарські положення………………………………………………..9

  1. ОСНОВНІ ГЕОФІЗИЧНІ МЕТОДИ………………………………………..9

    1. Гравірозвідка…………………………………………………………….9

      1. Програма методу…………………………………………………..9

      2. Методичні вказівки по виконанню та захисту звіту……………10

Література…………………………………………………………………….17

    1. Магніторозвідка………………………………………………………...17

      1. Програма методу………………………………………………….17

      2. План звіту………………………………………………………….18

Література…………………………………………………………………….18

    1. Сейсморозвідка…………………………………………………………19

      1. Програма методу………………………………………………….19

      2. План звіту………………………………………………………….19

Література…………………………………………………………………….20

    1. Електророзвідка………………………………………………………...20

      1. Програма методу…………………………………………………..20

      2. План звіту…………………………………………………………..21

Література……………………………………………………………………..22

    1. Радіометрія………………………………………………………………22

      1. Програма методу…………………………………………………..22

      2. План звіту…………………………………………………………..23

Література……………………………………………………………………..24

    1. Геофізичні дослідження свердловин…………………………………..24

      1. Програма методу…………………………………………………..24

      2. Методичні вказівки………………………………………………..25

        1. Спуско-підіймальні роботи…………………………………25

        2. Реєстрація діаграм…………………………………………..27

Література…………………………………………………...………………...28

Загальна література по всім методам…………………………………………..28

ДОДАТОК – Приклад оформлення звіту..…………………………………….29
Теорія без практики мертва
Джерело істинного знання

знаходиться у фактах

П.Баус
ВСТУП

Навчальна геофізична практика проводиться для студентів геофізичної спеціальності Ш курсу на навчальному полігоні (Плюти).

Основною метою практики є детальне вивчення сучасної геофізичної апаратури, ознайомлення з методами настройки та підготовки її до корисних геофізичних досліджень, методикою і технікою польових геофізичних спостережень, методами опрацювання й оцінки якості польових матеріалів.

Як показав досвід проведення практик, методично ці питання найбільше легко вирішуються при поділі групи студентів (20-25 чоловік) на бригади в кількості 4-5 чоловік кожна.

На навчальну практику виділяється чотири тижні з 1 по 28 червня. Протягом цього часу студенти проходять практику з гравірозвідки, магніторозвідки, сейсморозвідки, електророзвідки, радіометрії та геофізичним дослідженням свердловин. На кожний метод виділено 3-4 дні. Дотримання і порядок проведення практики визначається методичними вказівками по кожному з методів.

Практика укладає важливі елементи дослідної роботи: самостійні завдання, одержання експериментальних даних, їхнє опрацювання та інтерпретація, упорядкування звіту.

За результатами навчальної практики кожному студенту виставляється диференційована оцінка (враховується знання геофізичних методів, участь у написанні й оформленні звіту, дисципліна і суспільна активність студентів).

Керівник навчальної геофізичної практики – доцент Вижва С.А.

План проведення навчальної геофізичної практики наведено у таблиці:



Метод

Термін

Викладач



Гравірозвідка

1-4 травня

доц. Грищук П.І.



Магніторозвідка

5-8 червня

доц. Гузій М.І.



Сейсморозвідка

9-12 червня

ас. Віршило І.В.



Електророзвідка

13-16 червня

доц. Рева М.В.



Радіометрія

19-22 червня

доц. Вижва С.А



ГДС

23-26 червня

проф. Курганський В.М.


Заїзд відбудеться 1 травня, а від’їзд – 22 червня.

Захист звітів – 27 червня.


  1. СТРУКТУРА ПРАКТИКИ

    1. Основні положення

  1. Студенти ІІІ курсу повинні в обов’язковому порядку пройти навчальну геофізичну практику.

  2. Студенти, які запізнилися на початок практики по неповажним причинам до практики не допускаються.

  3. Ліквідація студентами академічної заборгованості з екзаменаційної сесії під час проходження практики не дозволяється.

  4. Керівник практики може відправити студента за порушення дисципліни або правил гуртожитку.

  5. Студента, який не пройшов навчальну практику по неповажній причині або за поведінку, буде виключено з університету.




    1. Робочий план навчального геофізичної практики

1 червня: Заїзд, влаштування, початок розбивки полігону.

1 червня: Розбивка полігону (20 профілів через 10 м, відстань між точками 10 м, довжина профілю 60 м (140 точок)). Інструменти: сокири, кілочки і мірна стрічка.

2 червня: Метрологічні дослідження гравіметрів, вимірювання на опорній мережі та на полігоні.

3 червня: Гравіметрична зйомка приладом ГАК (2 на бригаду) в об'ємі: 140 фізичних точок при детальній зйомці з контрольними спостереженнями (10%) та 98 фізичних точок при регіональній зйомці на бригаду.

4 червня: Оформлення та попередній захист звіту (20-30 сторінок) з представленням карт та іншої графіки гравітаційної зйомки масштабу 1:250 на стандартному ватмані.

5-6 червня: Магнітометрична зйомка приладом М-27 (2 на бригаду) на полігоні і один на варіаціях.

7 червня: Магнітометрична зйомка приладом МПП-203 (1 на бригаду) на полігоні і один на варіаціях.

8 червня: Попередній захист звіту (20-30 сторінок) з представленням карт магнітної зйомки масштабу 1:250 на стандартному ватмані.

9 червня: Сейсморозвідувальні дослідження.

12 червня: Попередній захист звіту (20-30 сторінок) з представленням розрізів та іншої графіки.

13-20 червня: Електророзвідувальні та радіометричні роботи: польові дослідження, обробка, інтерпретація та написання звіту з електророзвідки та радіометрії.

21 червня: Попередній захист звіту (20-30 сторінок) з представленням кривих, розрізів та результатів інтерпретації.

22 червня: Від’їзд з СОТ “Мрія” у Київ.

23 червня: 0 годині на геологічному факультеті початок практики з геофізичних досліджень свердловин.

27 червня: Захист звітів на засіданні кафедри геофізики.

Примітка: Написання звіту здійснюється паралельно з польовими дослідженнями.



    1. Загальний план звіту

Зміст

Вступ (загальна геолого-географічна характеристика району практики 2-5 стр.)

  1. Загальна характеристика методу 5-10 стр.

  2. Апаратура та обладнання 5-10 стр.

  3. Методика проведення спостережень 3-5 стр.

  4. Обробка та інтерпретація результатів досліджень 5-10 стр.

  5. Висновки 2-5 стр.

Список використаних джерел.

Додаток 1.1 Польові журнали.

Додаток 1.2 Карти.
Примітка: пункти 3-7 для кожного методу виконуються окремо. Звіт може бути проілюстровано фотографіями епізодів практики.


  1. ПІДГОТОВКА ДО ПРАКТИКИ

За тиждень до початку практики на кафедрі геофізики в аудиторії 321 відбувається збір з питань навчальної геофізичної практики у спортивно-оздоровчому таборі (СОТ) "Мрія", що знаходиться неподалік від селища Плюти. На зборах виступає керівник практики, керівники геофізичних методів та завідувач лабораторії з інструктажем по техніці безпеки. Після якого всі студенти обов’язково повинні розписатися у журналі інструктажу. Далі студенти під керівництвом викладачів повинні розділитися на працездатні бригади і відібрати прилади на практику.

Підготовка до практика є важливим етапом, бо саме від нього залежить успішна її реалізація. Кожна бригада повинна відібрати собі прилади з якими вона буде працювати на полігоні тому, що саме адаптація, перехід на інший діапазон та налагодження приладів в польових умов найперше з чим вона стикається по приїзді у СОТ “Мрія”.

Потрібно в місті підготувати систему підключення всієї геофізичної апаратури, щоб в польових умовах кожний студент був готовий до непередбачуваних подій.

Графік проведення геофізичних методів дуже стислий тому, часу для підготовки приладів до польового сезону вже на базі не буде. Все потрібно організувати до заїзду на місце.

Зокрема, система живлення для гравіметрів складається з стандартної штепсельної вилки і двожильного кабелю, що підключається до плоскої батарейки. Її необхідно виготовити у Києві.


    1. Геофізична апаратура

Кожна бригада вибирає на факультеті під запис необхідну апаратуру (2 гравіметри, 2 магнітометра М-27 (М-18), 1 магнітометр ММП-203 та електророзвідувальні прилади) і несе за неї повну матеріальну відповідальність (табл.1). Після закінчення поточного геофізичного методу прилади складаються у цю кімнату.

Бригадир особисто відповідає за транспортування, збереження і працездатність апаратури на весь термін практики до її повернення завідувачеві лабораторії в м. Києві.
Таблиця 1

Апаратура, яка призначена для проведення польових геофізичних досліджень



Гравіметри

Магнітометри

Автокомпенсатори

с/н

C, мГал/об

с/н

C, нТл/в.ш.






146

6.456

44









150

6.705

337









467

4.87












1460

4.86

932









2169

4

1616









891

5.27

1620







891– гравіметрів вимагає настройки


    1. Необхідні особисті речі

Для нормального перебування на практиці необхідно взяти з собою:

  1. Продуктів на 1 добу - доки встаткується їдальня.

  2. Вітровка (краще спецівка або камуфляж), гумові чоботи та светр (на випадок холодів та дощів).

  3. Сорочки, капелюхи від сонця.

  4. Медична аптечка (йод, бинти, олія: на випадок укусів кліщів).

  5. Туалетні належності.




    1. Речі, що необхідні для проведення геофізичних досліджень

Для виконання геофізичних робіт кожна бригад повинна взяти з собою з Києва наступне:

  1. Годинник (з секундоміром).

  2. Калькулятор.

  3. Елементи живлення:

Батарейка на 4.5V - 4 шт. (для гравіметрів)

Батарейки по 1.5V - 12 шт. (для протонних магнітометрів)

  1. Штепсельну вилку та двожильний провід для підключення гравіметрів.

  2. Журнали або зошити (5 шт.) для записів даних геофізичних спостережень з накресленими таблицями графами.

  3. Ручки, механічні олівці (записи у журнал), кольорові олівці (фарбування карти), гумка, клей ПВА, 3 ватмани, міліметрівка 3 м2 та папір A4 (200 аркушів) для написання звіту (українською мовою).

  4. Компас, ліхтар, провід, ізострічка, лампочки на 3.5V 2 шт. (для гравіметрів) та викрутки.

  5. Сокири та мірна стрічка (рулетка) для розбивки полігону.

  6. Література.

Примітка: Для вдалого захисту і приємних спогадів – фотоапарат.


  1. НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА НА БАЗІ

Заїзд у спортивно-оздоровчий табір “Мрія” здійснюється на університетському автобусі з геологічного факультету о 900 годині. Тому необхідно заздалегідь підготувати прилади та інше обладнання для обережного транспортування до місця практики.

Інша можливість заїзду на базу така. Від метро “Видубичі” маршрутним автобусом № 490.


    1. Влаштування

Влаштування на проживання відбувається по заїзді на практику. Студентів поселяють у двоповерховому будинку. А викладачам відводиться дерев’яний літній будинок.

Всі господарські питання вирішуються з директором бази.

Потрібно підкреслити, що місце проживання на виконання роботи не впливає, тому що 90 % її – це польові спостереження і тільки 10 % лягає на обробку матеріалів.


    1. Початок геофізичних робіт

День перший. Зразу по заїзді апаратура заноситься чоловічою частиною бригад у кімнату, яка знаходиться другу кімнату дерев’яного будинку викладачів.

Після поселення. Ця ж частина озброюється сокирами, рулетками, кілочками і виконується розбивка інструментальної мережі для площинних досліджень на полігоні, як правило до кінця дня заїзду.

На другий день починається власне геофізика, а, саме, гравірозвідка.


    1. Розклад дня на базі практики

Багаторічний досвід проведення практики дозволив прийняти наступну схему розкладу дня на базі “Плюти”.

Час

Дії



Підйом, зарядка, туалет



Польова та камеральна робота



Перевірка студентів та матеріалів



Сніданок



Польова та камеральна робота



Обід



Польова та камеральна робота



Вечеря



Перевірка студентів та матеріалів



Відбій



1Місце зустрічі визначається викладачем. Явка обов'язкова (контроль наявності, консультації та отримання завдань).

При необхідності відлучитися у Київ або за межі бази завжди отримуйте дозвіл від викладача.

Особливо потрібно по можливості намагатися якомога швидше виконати програму геофізичних досліджень, тому що у дощову погоду зручно писати звіт і обробляти матеріал. Досвід вказує, що опади найчастіше перепадають на другу половину червня, якраз на час проведення електророзвідки, що не уможливлює цю задачу.


    1. Господарські положення

Крім виконання навчальної програми, існує необхідність у господарській діяльності бази, зокрема чергування на кухні. Для цього достатньо однієї бригади.

Основні обов’язки чергової бригади:

  1. Заступає на чергування з 2100.

  2. Приймає кухню і посуд у чистому вигляді.

  3. Складає меню і отримує продукти на наступний день.

  4. Готує сніданок (), обід () та вечерю ().

  5. Слідкує за чистотою на кухні та організацією водопостачання.

  6. Замається закупівлею продуктів.

  7. Складає фінансовий звіт про кількість витрачених та куплених продуктів.

  8. Увечері (2100) здає посуд і кухню наступній черговій бригаді.

Традиційно спочатку чергують географи, а потім геофізики, тобто десь з 4 червня починається чергування геофізиків, що ускладнює проведення закінчення гравірозвідки.


  1. ОСНОВНІ ГЕОФІЗИЧНІ МЕТОДИ

    1. ГРАВІРОЗВІДКА

Метою навчальної практики з гравірозвідки є закріплення теоретичних знань отриманих на попередніх курсах і підготовка до самостійної роботи під час першої виробничої практики. Перед початком кожного етапу навчальної практики студенти слухають установчу лекцію з інструктажем по техніці безпеки.

Тривалість навчальної практики з гравірозвідки 5-6 днів.

Після завершення практики з гравірозвідувального методу студенти готують прилади й устаткування до транспортування в м. Київ із дотриманням правил обережності.


      1. Програма методу

1. Ознайомлення з будовою гравіметрів.

Підготовка гравіметрів до польових робіт. Зовнішній огляд регулювання освітлення, настройка діапазону, встановлення рівнів на мінімальну чутливість до нахилу, приведення гравіметрів до робочого режиму.

2. Виконання польових робіт з гравіметрами на опорній мережі. Розбивка опорної мережі, закріплення опорних пунктів, упорядкування схем розташування опорних пунктів, спостереження за методикою з перекриттям точок спостережень, отримання графіків зміщення нуль-пункту приладу, визначення поправок за нуль-пункт та визначення тривалості рейсу, попереднє опрацювання виконаних спостережень.

3. Виконання польових робіт з гравіметрами на рядовій мережі. Інструментальна розбивка опорної мережі та підготовка полігону для детальної площинної зйомки. Робота з методики однократних спостережень. Розбивка та проведення регіональної зйомки.

4. Будування графіків зміщення нуль-пункту і підрахунок поправок цих поправок, обробка спостережених даних в польових журналах з отриманням аномалій сили тяжіння в редукції Буге та будування карт.

5. Виконується якісна інтерпретація отриманих карт .



      1. Методичні вказівки по виконанню та захисту звіту

В міру виконання програми з навчальної практики з гравірозвідки в бригадах (її друга половина) готує звіт. Виконується опис окремих етапів роботи, опрацювання отриманих результатів, упорядкування польових журналів, схем, графіків і таблиць.

Текстова частина розділу з гравірозвідки в загальному звіті з навчальної геофізичної практики складається відповідно до плану звітної частини з гравірозвідки, її обсяг повинний складати 20-25 сторінок рукописного тексту. Текстова частина супроводжується відповідними графічними додатками та базою фактичного матеріалу.

Закінчується навчальна практика з гравірозвідки захистом бригадного звіту. Співбесіду з кожним студентом та з усією бригадою проводить викладач. Він же і виставляє оцінки по цьому розділу навчальної геофізичної практики.

Звіт складається з наступних підрозділів:

1. Фізико-геологічні основи гравірозвідки.

Коротко формулюється сутність методу гравірозвідки, її призначення в загальному комплексі геологорозвідувальних робіт. Коротко характеризуються чинники, що утворюють гравітаційні аномалії. Наводять схеми розподілу гірських порід за густиною та їх опис. Обсяг параграфа 3-4 стор.

  1. Гравірозвідувальна апаратура.

Коротко характеризуються гравіметри із якими працювала бригада. Приводяться їх основні технічні характеристики. Потім коротко описуються усі виконані операції по підготовці гравіметрів до польових робіт. Наводяться графіки регулювання рівнів на мінімум чутливості до нахилу (по 2 графіка на кожний гравіметр). Обсяг параграфа 3-4 сторінки.

3. Техніка та методика гравіметричної зйомки.

Описується призначення опорної мережі, методика та техніка її побудови. Далі висвітлюється методика побудови інструментальної мережі спостережень, ув’язка її пунктів з опорними точками, введення поправок, отримання приросту сили тяжіння і будування графіків.

4. Результати гравіметричної зйомки.

Приводяться графіки залежності відліків гравіметру від його нахилу для повздовжнього та поперечного рівня. Будуються графіки встановлення відліків гравіметра у робочий режим. Складається схема розташування опорних гравіметричних пунктів та її врівноваження. Будуються графіки сповзання нуль-пункту для кожного гравіметру, які виконані бригадою. В додатках наводяться журнали обробки опорного гравіметричного рейсу, рядових гравіметричних рейсів детальної та регіональної зйомок. Наводяться карти спостереженої регіональної та детальної зйомок аномалій сили тяжіння в редукціях Буге (для ) (додатні значення фарбуються коричневим кольором, а від’ємні – зеленим). Обсяг параграфу 5-10 стор.
Характеристики гравіметричних зйомок в залежності від масштабу

Вид зйомки

Масштаб

Середньо-квадратична похибка спостережень,мГал

Переріз

ізоаномал,

мГал

Точність висотної топо-прив’язки,

м

Густота мережі

Число пунктів

на 1 км2

Відстань між пунктами по профілям, м

Детальна

1:5000

0.015-0.03

0.05-0.1

0.05-0.1

50-500

10-50

Регіональна

1:10000

0.03-0.06

0.1-0.2

0.1-0.2

20-200

20-100

Регіональна

1:25000

0.06

0.2-0.25

0.25-0.35

12-80

50-250


Інструментальна мережа для детальної зйомки (полігон 1 “Схил”)

П
Профіля
олігон для детальної зйомки складається з 20 профілів по 7 точок. Відстань між точками і профілями 10 м.


1

2

3

8

11

13

15

18

20


7










4

1 Ланка







1







ОГП

1

2

3

4


Зйомка виконується за допомогою рейсів. Рейс складається з 5ти ланок. 1 Ланка - 1 профіль: ОГП 1 – 1-2-3-4-5-6-7-ОГП 1. Тобто кожний профіль вимірюється за допомогою однієї ланки: ОГП 1 –1-2-3-4-5-6-7-ОГП 1. П’ять перших профілів прив’язуються до Іго опорного гравіметричного пункту (ОГП 1). З VI по X профіль – відповідно до ОГП 2. Наприклад для 6го профілю рейс буде таким: ОГП 2 –1-2-3-4-5-6-7-ОГП 2.

Бригади вимірюють двадцять профілів (1-20).

Контрольне вимірювання виконується на невеликих за висотними перепадами точками. Це перші точки п’яти профілів.

Бригади вимірюють - ОГП 1 – (1 профіль, 1а-точка) –(2/1)-(3/1)-(4/1)-(5/1)-ОГП 1,

ОГП 4 – (16 профіль, 1а-точка) –(17/1)-(18/1)-(19/1)-(20/1)-ОГП 1.
Опорна мережа

Бригади виконують зв’язок між опорними точками рейсом з ОГП 1 - ОГП 2 -ОГП 1-ОГП 2 -ОГП 3-ОГП 2 - ОГП 3 - ОГП 4 - ОГП 3.
Інструментальна мережа для регіональної зйомки (полігон 2 “Луг”)

Полігон для регіональної зйомки складається з 7 профілів по 14 точок. Відстань між точками 20 м, а профілями - 50 м. Зйомка здійснюється від ОГП по схемі: ОГП 1-1-2-3-4-5-6-7-ОГП 1-7-6-7-8-9-10-11-12-13-14-ОГП 1. Профіль вимірюється за допомогою ланки рейсу: ОГП 1–1-2-3-4-5-ОГП 1. Профіль знімається одним рейсом, котрий містить 2 ланки. Як видно, контрольне вимірювання приводиться на 7й 10й, 15й точці.

Бригади вимірюють сім профілів (1-7).

Контрольне вимірювання виконується на невеликих за висотними перепадами точками. Це перші точки профілів: ОГП 1 – (1 профіль, 1а-точка) –(II-1)-(III-1)--ОГП І.

Бригада № 2 - ОГП ІІ – (IV профіль, 1а-точка) –(V-1)-(VI-1)--ОГП ІІ.


Профілі



1

2

3

4

5

6

7


1

14



13




13





11




11





9




9










7

7






5

5






3

3






1


ОГП 2


ОГП 1


Опорна мережа

Кожна бригада виконує зв’язок між опорними точками рейсом з подвійним перекриттям ОГП 1 - ОГП 2 -ОГП 1-ОГП 2 -ОГП 1.

  1   2   3   4
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации