Лабораторна робота - Робочі рідини - файл n1.doc

Лабораторна робота - Робочі рідини
Скачать все файлы (77 kb.)

Доступные файлы (1):
n1.doc77kb.16.02.2014 05:51скачать

n1.doc

МІНІСИЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Кафедра МОСГВ

Лабораторна робота № 6

Тема "РОБОЧІ РІДИНИ"
Вінниця 2010

Тема: Робочі рідини

Мета: Вивчення паспортних даних робочих рідин. Методика перевірки якості робочих рідин
1. Основні властивості робочих рідин

Робочі рідини в гідроприводах є робочим тілом (енергоносієм). Завдяки їм встановлюється зв'язок між насосом і гідродвигунами. Крім того, робоча рідина виконує змащувальні функції, захищає деталі від корозії і виносить із гідропристроїв продукти зношення.

В зв'язку з цим роботоздатність гідроприводу, його надійність і довговічність значною мірою залежать від типу робочої рідини, її властивостей і стану в процесі експлуатації.

Густиною рідини називають масу рідини в одинці її об'єму

(2.1)
де m — маса рідини, кг; V — об'єм рідини, м3. Одиниця вимірювання
густини — кг/м3.

Питома сила тяжіння у — це сила тяжіння одиниці об'єму рідини

(2.2)
де G — сила тяжіння рідини, Н. Одиниця вимірювання питомої сили тяжіння — Н/м3.

Оскільки G=mg, та враховуючи залежність (2.1), отримаємо

(2.3)

де g — прискорення вільного падіння.

Стисливість рідини характеризується коефіцієнтом об'ємного стиснення (об'ємної деформації) , який є відносним зменшенням об'єму V при зміні тиску Р на 0,1 МПа

(2.4)

Одиницею вимірювання  в системі СІ є квадратний метр на
Ньютон(м2/Н= 1/Па).

Величина, зворотна , називається модулем пружності рідини Е.

Стисливість робочої рідини — явище негативне для об'ємного приводу, оскільки на стиснення безповоротно витрачається енергія. Стисливість знижує жорсткість гідроприводу, може бути причиною автоколивань в ньому, створює запізнення в спрацюванні гідроапаратури.

Стисливість рідини залежить від температури і тиску, за яких працює сільськогосподарська техніка (T до 80°С, Р до 35 МПа), стисливість змінюється незначно. Тому в практичних розрахунках такими незначними змінами нехтують. Об'ємний модуль пружності для робочих рідин перебуває в межах 500 - 2500 МПа, для оливи АМГ-10 становить 1320 МПа, а для турбінної оливи — 1720 МПа.

Температурне розширення робочої рідини характеризується коефіцієнтом температурного розширення T, який є відносною зміною об'єму V рідини при зміні температури Т на 1 °С

(2.5)

Для робочих рідин гідроприводів T приймають, як правило, незалежним від температури, а збільшення тиску до 60 МПа зумовлює збільшення T на 10 — 20 %.

Коефіцієнт T зі зменшенням густини нафтопродуктів від 920 до 700 кг/м3 збільшується від 0,00060 до 0,00082. Для більшості рідин коефіцієнт T зменшується зі збільшенням тиску.

Температура застигання (загущення) робочої рідини — це температура, за якої частинки рідини втрачають рухливість без фазових змін рідини і без переходу у тверде тіло.

Температурою спалаху називають температуру, до якої необхідно нагріти рідину, щоб її пара в суміші з повітрям спалахнула при піднесенні полум'я.

В'язкість — властивість робочої рідини чинити опір відносному руху його шарів при дії зовнішніх сил, тобто вона характеризує внутрішнє тертя рідини. Від в'язкості залежить швидкість руху рідини в зазорах, наявність плівки рідини на поверхнях рухомих деталей, що стикаються, заїдання запірних елементів гідророзподільників, клапанів та їх зношення тощо.

В'язкість рідини збільшується при зменшенні температури, а також при збільшенні тиску.

Найбільш чутливі до зміни в'язкості рідини насоси. При високій в'язкості можливі неповне заповнення всмоктувального трубопроводу і зниження подачі, а при низькій в'язкості — різке збільшення втрат (просочування) та інтенсивності зношення деталей.

Марку робочої рідини за в'язкістю вибирають залежно від кліматичної зони і пори року. Взимку слід застосовувати сорти рідини з меншою в’язкістю.

В розрахунках об’ємного приводу широко використовують кінематичну в’язкість робочої рідини, якою є відношення динамічної в’язкості  до густини 

(2.6)

Кінематичну в’язкість виражають у стоксах (Ст) або в
сантистоксах (сСт): 1 Ст=100 сСт=1 см2/с=10-4 м2/с.

Кінематична в'язкість робочої рідини при підвищенні температури зменшується (рис. 2.1), а при підвищенні тиску і постійній температурі — збільшується.

Газоповітряні складові робочої рідини можуть бути як в розчиненому, так і в нерозчиненому стані у вигляді бульбашок.

Розчинений в рідині газ призводить до інтенсивного її окиснення, руйнування гумових деталей гідропристроїв гідроприводу. Розчинність газу у рідині залежить від тиску, температури і типів рідини та газу. Крім того, вона залежить від величини поверхні поділу і при інтенсивному перемішуванні (наприклад, незатопленим струменем при зливі у бак) насичення рідини газом різко збільшується.

Нерозчинений газ перебуває в механічній суміші з рідиною Розміри пухирців газу - 0,4 - 0,8 мкм. У рідині працюючого гідроприводу сільгоспмашин міститься 0,5 - 5 % пухирців нерозчиненого газу, а іноді
до 12 — 15 %. Нерозчинені газоповітряні складові у рідині зумовлюють збільшення її стисливості, порушення безперервності потоку та зменшення змащувальної властивості. В цілому газоповітряні складові робочої рідини знижують її в'язкість і в багатьох випадках можуть повністю порушити роботу гідроприводу.

Піноутворення — це виділення газу із рідини і утворення стійкої суміші рідини з газом — піни. На інтенсивність піноутворення впливає вода, що міститься в рідині, навіть у незначній кількості (0,1 %).

Піна — одна з причин шуму в роботі гідроприводів, зменшення об'ємного коефіцієнта корисної дії насоса та запізнення спрацьовування гідроапаратури.

Забруднення робочої рідини твердими домішками, водою, смолами і бактеріями відбувається в процесі роботи гідроприводу, зберігання та її транспортування. Спостереження дослідників показують, що із 100 аварійних ситуацій у гідроприводах 90 випадків відбуваються внаслідок забруднення робочої рідини.

Як свідчать дослідження, на надійність роботи гідроприводів насамперед впливають частинки домішок певних розмірів. Встановлено 19 класів чистоти рідини, кожному із яких відповідає наявність певної кількості частинок різного діаметра в 100 см3 робочої рідини. В гідроприводах сільськогосподарської техніки необхідно забезпечити чистоту рідини не нижче 10-го класу для гідроприводів ведучих коліс самохідних машин і 15 — 20 класів — для інших гідроприводів (табл. 2.1).

Отже, треба застосовувати тільки робочі рідини, рекомендовані для певного гідроприводу і в процесі експлуатації підтримувати їх чистоту.
1. Класи чистоти робочих рідин, що використовуються в об'ємних гідроприводах

Клас чистоти рідини

Кількість частинок забрудненостей, шт., не більше, в об'ємі рідини 100 см^ при розмірі частинок, мкм

Маса частинок забрудненостей,

% не більше




5-10

10-25

25-50

50 - 100

100-200

волокна

10

15

16

16000

-

-

8000

-

-

800

25000 50000

100

3150 6300

25

800

1600

5

160

315

0,0008

0,016

0,032


Хімічна і механічна стійкість характеризує здатність рідини зберігати свої вихідні властивості під час експлуатації та зберігання.

Під час роботи гідроприводу відбувається окиснення рідини, яке супроводжується випаданням із неї смол і шлаків, відкладанням на поверхнях гідропристроїв тонкого твердого нальоту, зниженням в'язкості і зміною кольору рідини. Продукти окислення, маючи кислотні властивості, спричинюють корозію металів і знижують надійність роботи гідропристроїв. Інтенсивність окиснення підвищується з підвищенням температури рідини на поверхні контакту її з повітрям, а також з підвищенням вмісту в рідині розчиненого повітря, механічних домішок та води.

На окиснення робочих рідин також впливають конструкційні ма­теріали, з яких виготовлені гідропристрої і з якими рідина стикається. Так, у гідроприводах з трубопроводами із міді окиснення рідини в одних і тих самих умовах відбувається швидше, ніж у гідроприводах з трубопроводами зі сталі.

Окиснення робочої рідини характеризується кислотним числом, тобто кількістю гідрату окису калію в геліограмах, яка необхідна для нейтралізації одного грама рідини. Кислотне число менше одиниці вважається нормальним показником експлуатації робочої рідини, а високе кислотне число — наслідок недостатнього очищення рідини.

Механічна стійкість характеризується стабільністю в'язкості робочої рідини при дії на неї високих тисків. Багаторазова дія високого тиску зменшує в'язкість рідини. Для гідроприводів зміна в'язкості рідини допускається в межах 25 — 50 % від вихідної.

Сумісність робочої рідини з конструкційними матеріалами і особливо з матеріалами ущільнень має велике значення. Робочі рідини на нафтовій основі сумісні з усіма металами, застосовуваними в гідромашинобудуванні, і погано сумісні з ущільненнями, виготовленими із синтетичної гуми, шкіри. Синтетичні робочі рідини погано сумісні з деякими конструкційними матеріалами і несумісні з ущільненнями із оливостійкої групи.

Кавітація — процес порушення суцільності робочої рідини, зумовлений локальним падінням (зміною) тиску. При цьому в зоні падіння тиску збільшуються або виникають нові газові бульбашки з наступним їх руйнуванням (конденсацією) в зоні високого тиску. Процес супроводжується місцевими гідравлічними ударами, що призводять до появи шуму, вібрації, значних втрат енергії, а також до ерозії проточних частин гідропристроїв.

Кавітація виявляється в насосах, клапанах, дроселях, особливо у вхідному трубопроводі насосів. Звісно, таке явище небажане. Кавітація порушує нормальний режим роботи гідроприводу, може вивести із ладу гідропристрої, а також зменшує коефіцієнт корисної дії гідроприводу.

Основним засобом запобігання кавітації є підвищення тиску в гід-роприводі.

Облітерація — явище, внаслідок якого під час руху робочої рідини по капілярних каналах зменшується їхній поперечний переріз. Облітерація зумовлюється осаджуванням поляризованих молекул рідини і твердих частинок на поверхні капіляра. Залежно від піску, хімічних і фізичних властивостей рідини і стінок капіляра може утворюватися шар 0,05 - 10 мкм завтовшки. При розмірах капіляра чи щілини, наближених до товщини такого шару, може статися повне зарощення поперечного перерізу, через що різко зростають сили, необхідні для переміщення запірних елементів розподільників, зменшується чутливість систем стеження тощо.

Одним із методів усунення облітерації є надання запірному елементу розподільника зворотно-поступального або кутового переміщення з великою частотою і малою (в декілька мікрометрів) амплітудою.
2 Характеристики робочих рідин
В гідроприводах застосовують робочі рідини на нафтовій основі, водооливові емульсії, суміші та синтетичні рідини.

Робочі рідини на нафтовій основі отримують із мінеральних олив з добавкою до них присадок, які поліпшують фізичні властивості основи. Такі рідини застосовують у об'ємних гідроприводах тракторів і сільськогосподарських машин.

Водооливові емульсії — це суміш води і мінеральної оливи. Емульсії застосовують у гідроприводах машин, що працюють в по-жежобезпечних умовах, і в машинах, де є потреба у великій кількості рідини (наприклад, в гідравлічних пресах).

Суміші різних сортів мінеральних олив з гасом, гліцерином то­що застосовують для отримання робочих рідин з певною в'язкістю.

Синтетичні рідини — це рідини на силіційорганічній основі (силікони), їх застосовують в гідроприводах машин, що працюють у складних температурних режимах (при 1 - +60...+350 °С).

Як зазначалось вище, в об'ємних гідроприводах сільськогосподарської техніки застосовують робочі рідини на нафтовій основі із мінеральних олив.

Для об'ємного гідроприводу ведучих коліс кормозбиральних машин типу КСК-100 і КПС-5Г, коренезбиральної машини КС-6Б, картоплезбирального комбайна КСК — 4 і комбайнів «Славутич», «Дон-1500», «Херсонець-200» та інших рекомендовані спеціальні оливи МГЄ-46В ТУ 38.001347-83 (М — мінеральне, Г — для гідро-об'ємних приводів, Є — єдині для систем однієї групи, 46 — кінематична в'язкість при 40 °С, мм2/с, В — група за експлуатаційними властивостями для систем з тиском рідини понад 25 МПа). Приблизно такі самі характеристики мають і оливи марки А (ТУ 3810179—71) та ЕШ (ГОСТ 10363-78).

Для гідроприводу керування положенням робочих органів, приводу активних робочих органів і рульових керувань рекомендовано оливи М-10В2, М-10Г2 (ГОСТ 8581-78) (літнє при максимально доступній температурі +80 °С); М-8В2, М-8Г2 (ГОСТ 8581-78), М-8А (ГОСТ 10541-78) (зимове — при максимально доступній температурі + 65 °С). Ці марки олив застосовують і в системах мащення автотракторних дизелів СМД-17К, СМД-64, СМД-72, СМД-31 та ін.

У марках олив буква М — означає, що це олива моторна; цифра — в'язкість в мм2/с при 100 °С; букви В чи Г — для дизелів; буква А — олива без присадок або вмістом їх у невеликій кількості; відсутність цифрового індексу у групах В і Г свідчить про те, що оливи універсальні, тобто можуть застосовуватись як в карбюраторних, так і в дизельних двигунах.

Наприклад, марка оливи М-10В2 означає: М — моторне; 10 мм2/с —в'язкість при 100 °С; В — для середньофорсованих дизелів; 2 — тільки для дизелів.

Для аксіально-поршневих гідромашин застосовують оливи: влітку — веретенну АУ (ОСТ 38.01412-86), індустріальну И-20А та И-ЗОА (ГОСТ 20799-88), взимку — ВМГЗ (ТУ 38.101479-84).

Враховуючи, що будь-яка сільськогосподарська машина призначена для певних умов експлуатації, треба використовувати робочі рідини, рекомендовані інструкціями з експлуатації певної машини. Невиконання цих умов може призвести до непередбачених несправностей гідроприводу (близько 80 %).

Рекомендовані робочі рідини залежно від галузі їх використання наведено в табл. 2.2, а їхні характеристики — в дод. 3.
2. Використання робочих рідин

Галузь використання


Рекомендовані робочі рідини


Сільськогосподарська техніка (трак­тори, сільськогосподарські машини)


М-10В2, М-10Г2, М-8В2, М-8Г2, МГЄ-46В, ЕШ, А, И-20А, И-ЗОА, ВМГЗ


Металорізальні верстати, промислові роботи, гнучкі виробничі системи


Індустріальна И (ИГП), веретенна АУ, Турбінні Т22, ТЗО


Гірничодобувні машини


Індустріальні, трансформаторне, во-дооливові емульсії


Турбіни

Турбінні Т22, ТЗО, Т46 та з присад­ками Тп-22, Тп-30, Тп-46


Будівельно-дорожні машини


Індустріальні И-12А, И-20А, И-40А; трансформаторна; АУП


Ковальське пресове обладнання

Циліндрова, водооливові емульсії АУП, МВП, 132-10, АМГ-10




Робочі рідини, використовувані у гідроприводах, мають відповідати вимогам, головні з яких такі:

• робоча рідина має бути пожежобезпечною та нешкідливою для обслуговуючого персоналу;

• мати добрі змащувальні властивості при мінімальній кількості механічних домішок;

• не мати водорозчинних кислот, лугів та води, а вода, що потрапила в рідину, повинна легко відокремлюватися;

• в робочій рідині не повинно бути значної кількості розчиненого повітря, а при робочих температурах не повинні утворюватись пари;

• оптимальна в'язкість рідини, оскільки мала в'язкість призводить до збільшення втрат рідини, а велика — до збільшення втрат не тертя;

• висока температура спалаху.
Питання для самоперевірки

  1. Що використовується в якості робочої рідини в об’ємному гідроприводі?

  2. Що таке в’язкість робочої рідини?

  3. Що таке густина робочої рідини?

  4. Що таке кавітація?

  5. Що таке облітерація?

  6. Що таке температура спалаху робочої рідини?

  7. Що таке температура застигання?
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации