Лабораторний практикум з дисципліни Конструювання одягу для студентів III курсу - файл n8.doc

Лабораторний практикум з дисципліни Конструювання одягу для студентів III курсу
Скачать все файлы (4734.1 kb.)

Доступные файлы (8):
n1.doc2795kb.05.11.2011 08:14скачать
n2.doc24kb.01.12.2008 01:11скачать
n3.doc3918kb.31.10.2011 23:51скачать
n4.doc257kb.31.10.2011 23:46скачать
n5.doc246kb.31.10.2011 23:46скачать
n6.doc524kb.05.02.2009 02:31скачать
n7.doc339kb.05.02.2009 02:39скачать
n8.doc197kb.31.10.2011 23:45скачать

n8.doc

Тема 2. Методи конструктивного моделювання І виду. Переведення виточок.

Питання для висвітлення

  1. Переведення виточки з використанням шаблона деталі (макетний спосіб).

  2. Переведення виточки графічними способами (перпендикулярів та зарубок).


Виточки є важливим конструктивним елементом жіночого одягу, використовуються для створення із плоскої тканини об'ємної форми виробу. Виточки підрозділяють на відкриті та закриті.

Відкриті виточки розташовані на краю деталі, наприклад виточки на опуклість лопаток, грудних залоз, ліктьові, по окату рукава (мал. 1, а), закриті – у середині деталі, наприклад у суцільнокроєній сукні по лінії талії (мал. 1, б).

За формою сторін виточки можуть бути прямими, криволінійними та фігурними, такі що складаються з прямих чи прямих та криволінійних ліній (мал. 1, в).

Відкриті виточки бувають простими та складними. У простих виточок центр співпадає чи є направленим на антропометричний центр опуклості фігури (мал. 1, г). Складні виточки представлені групою виточок (дві – три), необроблених до кінці (виточки – складки, защіпки) та направлених перпендикулярно до талії, таких, що проходять через антропометричний центр (мал. 1, д). Положення цієї лінії визначається паралельно зрізу деталі, з якого виходять виточки. Складні виточки використовують для формування опуклості в області грудних залоз у жіночому одязі. Для фіксації форми та надання більшої жорсткості шов зшивання виточки закріпляють оздоблювальною строчкою.

За технологією обробки розрізняють виточки: запрасовані в одну сторону, припрасовані відносно центральної виточки, розрізані, запрасовані та розпрасовані (мал. 1, е).

Форма виточок, їх розташування відносно напрямку нитки основи тканини, обрані методи обробки, кількість та спрямованість їх відносно антропометричного центру опуклості фігури, ступінь спів падання з ним кінця виточки – все це впливає на утворення форми поверхні одягу. Тож відкриті та закриті прості виточки з різним оформленням сторін належать гладким формам поверхонь одягу, а виточки-складки утворюють складчасті чи прискорені форми. Використання в конструкції виробу різноманітних видів з’єднувальних швів також, як і простих виточок, призводить до створення лише гладких форм поверхонь одягу. Конфігурація з’єднувальних швів впливає на створення тієї чи іншої художньої форми виробу.

Особливо велике значення надають виточкам при конструюванні жіночих суконь, блузок і т.п.

У конструкції основного креслення нагрудну виточку, спрямовану від вершини горловини до найбільш виступаючої точки грудей, називають основною (мал. 2). Інші способи формування об'єму виробу в області грудей є похідними основної виточки й, як правило, служать одночасно декором ліфа або виробу в цілому.

Основну виточку можна переміщати по колу в будь-яке місце на пілочці. Однак у яке б місце не переміщали виточку, кінець її повинен бути спрямований до найбільш виступаючої точки грудей. Розчин однієї виточки може бути розподілений між декількома виточками.


Мал. 1. Виточки
Існують макетний і графічний способи переведення виточок.

Сутність макетного способу полягає в наступному: на кресленні основи намічають нове положення виточки на одному зі зрізів пілочки: проймі, плечовому або бічному зрізі, горловині, талії, середині переду. Отриману точку з'єднують із центром грудей. Потім креслення розрізають по новій лінії, розчин нагрудної виточки закривають, сполучаючи її бічні сторони. У такий спосіб одержують розчин виточки в новому напрямку.

Розчин нової виточки може бути більше або менше розчину основної виточки залежно від місця її розташування.

Для досягнення плавності при обробці опуклості на груди виточка не повинна доходити до центру грудей на 1,0- 2,0 см, якщо вона спрямована нагору від лінії грудей (на плечовий зріз, горловину), і на 3,0-4,0 см, якщо вона спрямована долілиць від лінії грудей (на бічний зріз, лінію талії, середину переду).

Вибір місця розташування виточки на пілочці залежить від моделі. Лінії виточок на пілочці повинні відповідати лініям виточок спідниці, не порушуючи композицію виробу в цілому.

Графічний спосіб переведення виточок включає кілька способів: спосіб дуг і зарубок, спосіб перпендикулярів, комбінований спосіб (спосіб перпендикулярів і дуг).



Мал. 2. Переведення простої виточки способом шаблону












Мал. 3. Переведення витачки способом дуг та зарубок



Мал. 4. Переведення витачки способом перпендикулярів





Мал. 5. Переведення витачки комбінованим способом
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации