Лабораторний практикум з дисципліни Конструювання одягу для студентів III курсу - файл n5.doc

Лабораторний практикум з дисципліни Конструювання одягу для студентів III курсу
Скачать все файлы (4734.1 kb.)

Доступные файлы (8):
n1.doc2795kb.05.11.2011 08:14скачать
n2.doc24kb.01.12.2008 01:11скачать
n3.doc3918kb.31.10.2011 23:51скачать
n4.doc257kb.31.10.2011 23:46скачать
n5.doc246kb.31.10.2011 23:46скачать
n6.doc524kb.05.02.2009 02:31скачать
n7.doc339kb.05.02.2009 02:39скачать
n8.doc197kb.31.10.2011 23:45скачать

n5.doc

Тема 4. Розробка конструкцій поясного та плечового одягу зі складами .

Питання для висвітлення

  1. Види складок.

  2. Розробка конструкцій плечового одягу зі складами.

  3. Розробка конструкцій поясного зі складами.


Складки у більшості випадків виконують конструктивно-декоративну, а іноді й утилітарну функції, забезпечуючи свободу шагу у виробі.

Складки підрозділяють на однобічні (а), в тому числі «плісе», бантові (б), зустрічні (в), віялові (г), «гофре» (д), променеві (е) та віялові бантові (ж) (мал. 1)

За методами одробки та закріплення склади можуть бути м’якими та зафіксованими. Фіксація складок досягається за допомогою прасування , ВТО та обробки виробу під пресом, а також з використанням оздоблювальних закріплюючих строчок та спеціальних просочень.

Складки можуть бути дрібними та глибокими. Найдрібнішими є «плісе» та «гофре», виготовлені за допомогою спеціальних прес-форм.

В жіночому одязі використовують защіпки – дрібно зшиті складочки «на ребро», які виконують конструктивно-декоративну чи декоративну функцію. Защіпки практично забезпечують створення гладких, але рельєфних форм поверхні, за виключенням випадків, коли вони зашиваються до певного рівня, нижче якого утворюється поверхня у збірку.



Мал. 1.Склади


У найпростішому випадку м'які складки або защіпки утворяться з незшитих виточок. При проектуванні складок по всій довжині на деталі намічають місце розташування складки, деталь розрізається й розсовується на необхідну відстань (подвоєну глибину складки). Якщо зріз деталі, від якого проектують складки, не перпендикулярний їх напрямку, контур зрізу деталі між складками оформляється симетрично щодо ліній перегину й залежить від того, у яку сторону будуть закладені складки у виробі. Відображають контур, убік якого закладають складку (мал. 2, 3).

При розробці ліфа з подовжньо розташованими складками необхідно враховувати, що такі складки розташовують строго по напрямку нитки основи. Із цією метою верхню виточку, як правило, зміщають убік пройми й включають в останню складку. Виточку на талії також включають в останню складку.

Якщо складки розташовують посередині пілочки або тільки в передній частині пілочки, то верхню виточку переводять у бічний зріз.



На основі пілочки з переведеними витоками наносять лінії розташування складок. Кількість ліній визначається кількістю складок по моделі. По намічених лініях основу пілочки розрізають і розводять рівномірно на кожній ділянці на подвоєну ширину складки (мал. 4).

Глибину складок на спідницях звичайно зменшують донизу на 1...1,5 см (мал. 5, а, в), за винятком виробів з матеріалу з яскраво вираженою вертикальною смужкою або клітиною. У спідницях з матеріалу в клітину або поздовжню смужку ребра складок проектують вертикальними, глибину складок — однакової на рівні низу й стегон, а розчин виточок на талії розподіляють у лінії складок (мал. 5, г). Середня глибина однобічної складки на рівні лінії стегон порядку 6 см. Для зменшення товщини складок, раціонального використання матеріалу, одержання декоративного ефекту можуть проектувати вставки (мал. 5, б).


Мал. 2. Проектування складок на вставці


Мал. 3. Проектування складок на пілочці


Мал. 4. Моделювання ліфу зі складками


Мал. 5. Проектування складок на спідницях
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации