Лабораторний практикум з дисципліни Конструювання одягу для студентів III курсу - файл n1.doc

Лабораторний практикум з дисципліни Конструювання одягу для студентів III курсу
Скачать все файлы (4734.1 kb.)

Доступные файлы (8):
n1.doc2795kb.05.11.2011 08:14скачать
n2.doc24kb.01.12.2008 01:11скачать
n3.doc3918kb.31.10.2011 23:51скачать
n4.doc257kb.31.10.2011 23:46скачать
n5.doc246kb.31.10.2011 23:46скачать
n6.doc524kb.05.02.2009 02:31скачать
n7.doc339kb.05.02.2009 02:39скачать
n8.doc197kb.31.10.2011 23:45скачать

n1.doc

УДК 62 – 03

ББК 37. 24

Л 12

Рецензенти:

Р.М. Новикова,

конструктор-модельєр вищої категорії, директор авторського салону «Краса і мода», м. Луганськ;

М.В. Вороніна,

доцент, завідувач кафедри художнього моделювання одягу

Луганського державного інституту культури і мистецтв

Відповідальний за випуск

Н.М. Григоренко
Лабораторний практикум з дисципліни «Конструювання одягу» для студентів ІІІ курсу денної та заочної форм навчання спеціалізації «Художньо-костюмерне оформлення театральних вистав та кіно» / уклад. З.В. Нагорна; Луган. держ. ін-т культури і мистецтв. – Луганськ : Вид-во ЛДІКМ, 2010. – 42 с.
Представлені в навчально-методичному посібнику лабораторно-практичні роботи забезпечують засвоєння та закріплення теоретичного матеріалу, а також розвивають у студентів практичні навички оволодіння основами створення модельної конструкції за допомогою прийомів конструктивного моделювання; вміння кроїти деталі плечових та поясних виробів із макетної тканині; готувати макет до першої примірки; уточнювати посадку макету на фігурі.

Видання призначене для студентів денної та заочної форм навчання спеціалізації «Художньо-костюмерне оформлення театральних вистав та кіно».
УДК 62 - 03

ББК 37. 24
© Нагорна З.В., укладання, 2010

© Луганський державний інститут

культури і мистецтв, 2010

Конструювання одягу – прикладна наука, що опікується проблемами раціонального проектування конструкцій одягу.

Проектування в сучасному розумінні – це сукупність (комплекс) робіт зі створення нового зразка виробу, що вміщує наукові дослідження, техніко-економічні розрахунки та обґрунтування, створення ескізів, моделей, розрахунки та побудову креслень виробу, його деталей, виготовлення та адаптацію дослідних зразків.

Конструювання – це найважливіша частина проектування виробу, що складається з двох послідовних етапів:


Завдання лабораторного практикуму:


Лабораторні роботи є важливою складовою всього комплексу підготовки студентів. Вони відіграють важливу роль під час засвоєння та закріплення теоретичного матеріалу, а також розвивають у студентів практичні навички з конструювання одягу.

Якісне проведення лабораторних робіт навчає студентів принципів розроблення різноманітних конструкцій швейних виробів за різними методиками конструювання, допомагає застосовувати технологію оброблення виробу відповідно до його конструктивного рішення, оцінювати якість його посадки на фігурі, визначати конструктивні дефекти та заходи щодо їхнього усунення.

Виконують і оцінюють лабораторні роботи протягом 5 і 6 семестрів. Результати лабораторних робіт визначають оцінки під час міжсесійного контролю або атестації.
Лабораторно-практична робота № 1

- - - - - - - - - - - - - -

Тема роботи: Переведення нагрудної виточки
Мета роботи: засвоїти методики переведення нагрудної виточки.
Зміст роботи

  1. Замальовка моделей одягу з розташуванням нагрудної виточки, відмінним від основного положення.

  2. Переведення нагрудної виточки у відповідності з моделлю.

  3. Оформлення креслення.

  4. Виконання макетів жіночого плечового одягу в масштабі 1:4 з бязі.

  5. Аналіз результатів роботи; формулювання висновків.


Питання для підготовки до роботи

  1. Які існують способи переведення нагрудної виточки з основного положення?

  2. В яке положення може бути переведена нагрудна виточка?

  3. У якій послідовності проводиться переведення нагрудної виточки макетним способом?

  4. Що за методи використовують при переведенні нагрудної виточки графічним способом?


Посібники та інструменти

  1. Манекен.

  2. Макетна тканина (біла бязь).

  3. Плакати навчальні.

  4. Лекала пілочки та спинки в масштабі 1:4 та 1:1.

  5. Ножиці, сантиметрова стрічка, булавки, кольорові олівці, лінійка, кольоровий папір, голки та нитки.


Методичні вказівки до виконання роботи

Існують макетний та графічний способи переведення нагрудної виточки з основного положення в інше, задане моделлю. Внутрішній кінець виточки завжди повинен бути спрямований на центр опуклості грудей. Зовнішній кінець виточки залежно від моделі може бути розташований по-різному: від плечового зрізу, зрізу пройми, бічного зрізу, лінії талії, середини переду, зрізу горловини.

Найпростіший спосіб переведення виточки — макетний. Сутність його полягає в тому, що на одному зі зрізів лекала переду намічають нове положення нагрудної виточки. Отриману точку з'єднують із центром виточки (із точкою Г7). Потім лекало розрізають по наміченій лінії, розчин нагрудної виточки закривають, сполучаючи її бічні сторони. У такий спосіб одержують виточку в новому положенні.

Графічний спосіб переведення виточок: методи дуг і зарубок, перпендикулярів і комбінований (дуг і перпендикулярів).

Найпоширенішим є метод дуг і зарубок. Сутність його полягає в тому, що на кресленні конструкції переду намічають нове місце положення нагрудної виточки. По наміченій лінії й по зрізах переміщуваної частини деталі проставляють контрольні точки. Із точки Г7 - кінця нагрудної виточки через ці контрольні точки проводять дуги. Вимірюють розчин виточки по дузі й відкладають його від відповідних контрольних точок. Отримані точки з'єднують лініями, аналогічними лініям первісної конструкції, одержуючи в такий спосіб виточку, розташовану в новому положенні.
Під час виконання лабораторно-практичної роботи студенти мають:

  1. Зробити альбом ескізів (або вирізок із журналів мод) моделей плечового одягу з положенням нагрудної виточки, відмінним від основного (загальний обсяг роботи 5 – 6 ескізних аркушів формату А4). До кожної моделі розробити лекала в масштабі 1:4 та виконати макети за лекалами в тому ж масштабі.

На цьому етапі роботи переведення нагрудної виточки виконують макетним способом. На лекалах вказати всі необхідні позначення. Зразок виконання роботи представлений на мал. 1.

  1. На аркушах креслярського паперу, використовуючи лекало переду в масштабі 1:1, виконати переведення нагрудної виточки одним з графічних способів (за вибором студента це може бути метод дуг і зарубок, перпендикулярів чи комбінований (дуг і перпендикулярів) відповідно до однієї із представлених моделей (за вибором студента).

  2. За результатами роботи оформити висновки.








Мал.1

Лабораторно-практична робота № 2

- - - - - - - - - - - - - -

Тема роботи: Розробка конструкції виробу з рельєфами та кокетками
Мета роботи: удосконалити навички побудови креслень конструкцій з додатковими лініями членування.
Зміст роботи

  1. Замальовка моделей одягу з рельєфами та кокетками.

  2. Складання опису зовнішнього вигляду моделей.

  3. Побудова основної схеми креслення конструкції жіночого плечового та поясного одягу.

  4. Внесення змін в основну схему креслення відповідно до моделі.

  5. Виконання макету в натуральну величину з бязі.

  6. Проведення першої примірки, уточнення посадки та розташування модельних ліній.

  7. Аналіз результатів роботи; формулювання висновків.


Питання для підготовки до роботи

  1. Які ви знаєте додаткові лінії членування деталей?

  2. Як побудувати рельєф від лінії пройми?

  3. Як спроектувати кокетку, розташовану поблизу екстремальної точки?

  4. Як спроектувати кокетку, розташовану вище екстремальної точки?


Посібники та інструменти

  1. Журнали мод.

  2. Манекен.

  3. Макетна тканина (біла бязь).

  4. Плакати навчальні.

  5. Лекала пілочки та спинки, заднього та переднього полотнища спідниці або штанів в масштабі 1:4 та 1:1.

  6. Ножиці, сантиметрова стрічка, булавки, кольорові олівці, лінійка, кольоровий папір, голки та нитки.


Методичні вказівки до виконання роботи

Під час виконання лабораторно-практичної роботи студенти мають:

  1. Зробити альбом ескізів (або вирізок із журналів мод) моделей плечового та поясного одягу з рельєфами та кокетками (загальний обсяг роботи 8 – 10 ескізних аркушів формату А3). До кожної моделі розробити лекала в масштабі 1:4.

  2. До двох із представлених моделей (1 - плечового та 1 - поясного одягу) розробити лекала моделей в масштабі 1:1.

  3. На макетній тканині по отриманих лекалах в масштабі 1:1 розкроїти макет поясного та плечового виробу з рельєфами та кокетками. Змітати макети.

  4. Провести першу примірку, уточнити посадку та розташування модельних ліній. Всі зміни та корегування перенести на креслення.

  5. За результатами роботи оформити висновки.


Лабораторно-практична робота № 3

- - - - - - - - - - - - - -
Тема роботи: Розробка конструкції виробу зі складками
Мета роботи: удосконалити навички побудови креслень конструкцій виробів складних форм.
Зміст роботи

  1. Замальовка моделей одягу зі складками.

  2. Складання опису зовнішнього вигляду моделей.

  3. Побудова основної схеми креслення конструкції жіночого плечового та поясного одягу.

  4. Внесення змін в основну схему креслення відповідно до моделі.

  5. Виконання макету в натуральну величину з бязі.

  6. Проведення першої примірки, уточнення посадки.

  7. Аналіз результатів роботи; формулювання висновків.


Питання для підготовки до роботи

  1. Як можуть бути розташовувані складки у виробі?

  2. Куди переводиться основна виточка, якщо складки розташовані посередині переду?

  3. Куди зміщається основна виточка при розташуванні складок від плечового зрізу?

  4. Як визначається ширина й глибина складки?


Посібники та інструменти

  1. Журнали мод.

  2. Манекен.

  3. Макетна тканина (біла бязь).

  4. Плакати навчальні.

  5. Лекала пілочки та спинки в масштабі 1:1 та 1:4.

  6. Ножиці, сантиметрова стрічка, булавки, кольорові олівці, лінійка, кольоровий папір, голки, нитки.


Методичні вказівки до виконання роботи

Складки у виробі можуть розташовуватися вертикально, горизонтально або з нахилом. Вони можуть іти з-під кокеток або від горловини й плечових зрізів.

Якщо складки розташовують посередині переду або тільки в передній частині переду, то основну виточку найчастіше переводять у бічний зріз.

При розробці ліфа з вертикально розташованими складками основну виточку, як правило, зміщають убік пройми й включають в останню складку. На лекалі намічають бажаний напрямок складок, лекало по цих лініях розрізають і розводять на величину складки.

Складки від кокеток проектують так само, як і попередні, з тією лише різницею, що початок вони беруть під кокеткою (мал. 2). Якщо складка йде по центральному шву спинки, то згин складки проходить строго по вертикалі, припуск на складку вгорі в горловини спинки 5-6 см, унизу 8 - 10 см - для однобічних складок і у два рази більше - для зустрічних. Верхню й нижню точки припуску на складку з'єднують прямою лінією. Ця лінія в конструкції є серединою деталі спинки, у готовому виробі - сполучається із серединою спинки. За рахунок такої побудови припуску на складку виходить більша довжина середнього шва спинки в порівнянні з довжиною згину складки, що забезпечує правильне положення складок у готовому виробі, а також те, що край унизу не провисає.

Якщо складка йде по бічних швах, то, як правило, ці складки проектують нижче лінії стегон. Довжина припуску дорівнює довжині відкритої частини складки плюс 2 см на закріплення вгорі. Ширина припуску дорівнює глибині однобічної складки (4 - 6 см) плюс припуск на шов (1 см). Припуск проектується для спинки й переду рівної величини.

Замість складок по бічних швах може бути запроектована шлиця.

Для зустрічної складки викроюють додатково прямокутник, рівний по ширині подвійній глибині однобічної складки плюс 2 см на шви, по довжині - довжині припуску на основних деталях.
Під час виконання лабораторно-практичної роботи студенти мають:

  1. Зробити альбом ескізів (або вирізок із журналів мод) моделей плечового та поясного одягу зі складами (загальний обсяг роботи 8 – 10 ескізних аркушів формату А3). До кожної моделі розробити лекала в масштабі 1:4.

  2. До двох із представлених моделей (1 - плечового та 1 - поясного одягу) розробити лекала моделей в масштабі 1:1.

  3. На макетній тканині по отриманих лекалах в масштабі 1:1 розкроїти макет поясного та плечового виробу з рельєфами та кокетками. Змітати макети.

  4. Провести першу примірку, уточнити посадку та розташування модельних ліній. Всі зміни та корегування перенести на креслення.

  5. За результатами роботи оформити висновки.


Мал. 2 . Проектування складок


Виточка застрочена під останньою складкою



Лабораторно-практична робота № 4

- - - - - - - - - - - - - -
Тема роботи: Розробка конструкції виробу з паралельним або конусним розширенням деталей
Мета роботи: удосконалити навички побудови креслень конструкцій виробів складних форм.
Зміст роботи

  1. Замальовка моделей одягу з паралельним або конусним розширенням деталей.

  2. Складання опису зовнішнього вигляду моделей.

  3. Побудова основної схеми креслення конструкції жіночого плечового та поясного одягу.

  4. Внесення змін в основну схему креслення відповідно до моделі.

  5. Виконання макету в натуральну величину з бязі.

  6. Проведення першої примірки, уточнення посадки.

  7. Аналіз результатів роботи; формулювання висновків.

Питання для підготовки до роботи

  1. Для чого використовують паралельне розширення деталей.

  2. Які існують прийоми перетворення деталей за допомогою паралельного розширення?

  3. На яких рівнях можна розпочинати конусне розширення деталей залежно від силуету?

  4. Які існують прийоми перетворення деталей за допомогою паралельно-конусного та конусного розширення?


Посібники та інструменти

  1. Журнали мод.

  2. Манекен.

  3. Макетна тканина (біла бязь).

  4. Плакати навчальні.

  5. Лекала пілочки, спинки та рукава, заднього і переднього полотнища спідниці або штанів в масштабі 1:4 та 1:1.

  6. Ножиці, сантиметрова стрічка, булавки, кольорові олівці, лінійка, кольоровий папір, голки, нитки.


Методичні вказівки до виконання роботи:

Під час виконання лабораторно-практичної роботи студенти мають:

  1. Зробити альбом ескізів (або вирізок із журналів мод) моделей плечового та поясного одягу з використанням паралельного, паралельно - конічного та конічного розширення деталей (загальний обсяг роботи 10 – 12 ескізних аркушів формату А3). До кожної моделі розробити лекала в масштабі 1:4.

  2. До двох із представлених моделей (1 - плечового та 1 - поясного одягу) розробити лекала моделей в масштабі 1:1.

  3. На макетній тканині по отриманих лекалах в масштабі 1:1 розкроїти макет поясного та плечового виробу з використанням паралельного, паралельно - конічного та конічного розширення деталей. Змітати макети.

  4. Провести першу примірку, уточнити посадку та розташування модельних ліній. Всі зміни та корегування перенести на креслення.

  5. За результатами роботи оформити висновки.

Лабораторно-практична робота № 5

- - - - - - - - - - - - - -

Тема роботи: Розробка конструкції виробу з підрізами та драпіруваннями (м'якими складками чи зборками).
Мета роботи: удосконалити практичні навички з побудови креслень конструкцій виробів складних форм.

Зміст роботи

  1. Замальовка моделей одягу з підрізами та драпіруваннями (м'якими складками чи зборками).

  2. Складання опису зовнішнього вигляду моделей.

  3. Побудова основної схеми креслення конструкції жіночого плечового та поясного одягу.

  4. Внесення змін в основну схему креслення відповідно до моделі.

  5. Виконання макету в натуральну величину з бязі.

  6. Проведення першої примірки, уточнення посадки та розташування модельних ліній.

  7. Аналіз результатів роботи; формулювання висновків.


Питання для підготовки до роботи

  1. У чому складається відмінність підрізу від кокетки?

  2. Як намічають лінію підрізу?

  3. Із чим звичайно проектується підріз?

  4. У якій послідовності здійснюється переведення нагрудної виточки в лінію підрізу?

  5. Як можна змінити напрямок нагрудної виточки по переду?

  6. Чим відрізняється просте переведення від складного?

  7. У чому сутність побудови креслення конструкції виробу із драпіруванням?

  8. Як повинна розташовуватися нитка основи при розкрої деталі із драпіруванням?


Посібники та інструменти

  1. Журнали мод.

  2. Манекен.

  3. Макетна тканина (біла бязь).

  4. Плакати навчальні.

  5. Лекала пілочки, спинки та рукава, заднього і переднього полотнища спідниці або штанів в масштабі 1:4 та 1:1.

  6. Ножиці, сантиметрова стрічка, булавки, кольорові олівці, лінійка, кольоровий папір, голки, нитки.

Методичні вказівки до виконання роботи:

Для утворення м'якої форми виробу вдаються до проектування м'яких (не застрочених до кінця) складок, зборок, драпірувань замість жорстких швів (виточок, рельєфів). Вони можуть проектувати самостійно або в комбінації з рельєфами, підрізами, кокетками. Залежно від цього існують різні конструкторські прийоми.

Якщо зборки розташовані по плечовому зрізу й на лінії талії, то весь розчин нагрудної виточки або виточки по лінії талії заміняють зборкою. Для цього по плечовому зрізу пілочки й на лінії талії намічають місце розташування зборок відповідно до моделі.

Якщо зборки розташовані по горловині, то розчин нагрудної витачки переводять у лінію горловини та намічають на ній місце розташування зборок. Запроектований розчин виточки збирають у зборки (мал. 3).


Мал. 3. Проектування м'яких складок
Якщо по моделі потрібна більша кількість зборок, ніж та, що забезпечує розчин виточок, то дають додаткове розсунення, збільшуючи ширину деталі. Величина розсунення й ділянка розширення залежать від моделі й матеріалу.

Драпірування на деталях виробу одержують, переводячи в неї розчин виточок. Відповідно до моделі на деталі намічають одну або кілька ліній драпірувань, які розрізають і розводять на необхідну величину (мал. 4).



Мал. 4. Проектування драпірувань

Замість виточок можуть бути запроектовані одна або кілька м'яких складок по плечовому зрізу, горловині, лінії талії. Для одержання м'якої складочки замість виточки останню застрочують від зпроектованого зрізу (плечового або горловини) на 3-4 см вниз.

Підрізи у виробах, як правило, нерозривно пов'язані із драпіруваннями, зборками, складками.

При наявності підрізу по переду розчин нагрудної виточки переводиться в лінію підрізу (мал. 5).


Мал. 5. Проектування підрізів
Переведення нагрудної виточки в лінію підрізу рекомендується виконувати в наступній послідовності:

а) на лекалі переду намітити лінію підрізу й допоміжної виточки, якщо підріз проходить осторонь від вершини вихідної виточки;

б) розрізати лекало по наміченій лінії;

в) закрити вихідну виточку, відкриваючи її по лінії розрізу;

г) якщо отриманого розчину виточки недостатньо для утворення зборки, драпірування, складок, то лекало від лінії підрізу варто довільно розрізати й по кожній лінії розрізу розсунути на необхідну величину;

д) остаточно оформити креслення конструкції.

Під час виконання лабораторно-практичної роботи студенти мають:

  1. Зробити альбом ескізів (або вирізок із журналів мод) моделей плечового та поясного одягу з підрізами та драпіруваннями (м'якими складками чи зборками) (загальний обсяг роботи 5 – 6 ескізних аркушів формату А3). До кожної моделі розробити лекала в масштабі 1:4.

  2. До двох із представлених моделей (1 - плечового та 1 - поясного одягу) розробити лекала моделей в масштабі 1:1.

  3. На макетній тканині по отриманих лекалах в масштабі 1:1 розкроїти макет поясного та плечового виробу з підрізами та драпіруваннями (м'якими складками чи зборками). Змітати макети.

  4. Провести першу примірку, уточнити посадку та розташування модельних ліній. Всі зміни та корегування перенести на креслення.

  5. За результатами роботи оформити висновки.
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации