Лекции з дисципліни Конструювання одягу для студентів II курсу - файл n1.doc

Лекции з дисципліни Конструювання одягу для студентів II курсу
Скачать все файлы (198.5 kb.)

Доступные файлы (1):
n1.doc199kb.01.02.2014 15:27скачать

n1.doc

Тема 3. Конструювання плечових жіночих виробів за методикою ЦДТШЛ.
Питання для висвітлення

1. Побудова креслення основи конструкції плечових виробів.

2. Попередній розрахунок конструкції

3.Побудова базисної сітки креслення

4. Побудова середньої лінії спинки.

5.Побудова верхніх контурних ліній спинки

6.Побудова верхніх контурних ліній креслення пілочки (переду).
3.1.Побудова креслення основи конструкції плечових виробів.
Якість посадки виробу на фігурі залежить від правильності побудови креслення конструкції.

Процес розробки конструкції плечового виробу складається з наступних етапів:


Похідними даними для розрахунку конструкції є величини розмірних ознак (табл. 1) та прибавки (табл. 2). Конструкцію розробляють на половину фігури, так як фігура людини є симетричною.
3.2. Попередній розрахунок конструкції
Попередній розрахунок дозволяє до виконання креслення конструкції визначити розміри усього виробу та його основних деталей (табл. 3).
3.3.Побудова базисної сітки креслення
Базисна сітка – це сукупність допоміжних вертикальних та горизонтальних ліній, що визначають розмір виробу по лінії грудей та розміри його основних деталей: спинки, пройми, переду (пілочки).

Базисна сітка складається з чотирьох вертикальних та п’яти горизонтальних ліній та представляє собою розгортку 1/2 бокової поверхні виробу відносно АН та Аа1 (мал. 1).

Вертикальні лінії сітки:

Горизонтальні лінії сітки:

Строять прямий кут з вершиною в точці А0 (мал. 1). Вправо від точки А0 відкладають ширину сітки (чи ширину виробу по лінії грудей):

А0а1 = Сг3 + Пг.
Якщо спинку строять зі швом посередині, то сітку креслення з урахуванням припуску на відвід середньої лінії спинки від вертикалі розширяють на 0,5 – 1,0 см.

Від точки А0 вправо по лінії А0а1 відкладають ширину спинки:
А0а = Шс + Пшс.
Від точки а1 вліво відкладають ширину переду:
а1а2 = Шг + (Сг2 – Сг1) + Пшп.
При побудові креслення на нетипову фігуру ширину переду можна розрахувати по формулі:

а1а2 = Шг2 + Пшп.
Відрізок аа2 визначає ширину пройми. Ширина пройми не повинна бути меншою за мінімальну (табл.4). Якщо в наслідок розрахунків величина пройми виявиться менше ніж мінімальна, її розширяють за рахунок зменшення прибавок до ширини спинки (Пшс) та переду (Пшп), чи за рахунок збільшення прибавки по груді (Пг), чи за рахунок того й іншого.

Від точки А0 вниз по вертикалі відкладають відрізки, що визначають:

А0У + 0,4Дтс2;



А0Г = Впрз2 + Пспр + 0,5Пдтс;


А0Т = Дтс2 + Пдтс;

ТБ = 0,5Дтс2 – 2,0.
З точок Г, Т та Б вправо проводять горизонтальні лінії на їх перетині з вертикальною лінією з точки а1 отримують відповідно точки Г3, Т3 та Б3. З точки а та а2 вниз проводять вертикальні лінії та на їх перетині з лінією глибини пройми отримують точки Г1 та Г4.
3.4. Побудова середньої лінії спинки.
Побудову середньої лінії спинки починають з відхилення її від вертикалі. Це необхідно для кращої посадки виробу на фігурі. Залежно від силуету змінюють як величина відхилу середньої лінії спинки по талії, так і конфігурацію цієї лінії. Розрізняють декілька варіантів оформлення середньої лінії спинки.

  1. у виробах прямого силуету з нерозрізною ( суцільною) спинкою (мал. 2, а) відхил від вертикалі по лінії талії ТТ1 = 1,0 – 1,5 см.

Точки А та Т1 з’єднують прямою лінією та продовжують її вниз. На перетині з лінією стегон отримують точку Б1, на перетині з лінією низу – точку Н1.

При наявності середнього шва на спині в нього вводять витачку по горловині для створення випуклості спинки на верхньому відрізку (мал.3,б).

Від вершини середнього зрізу (точка А) вправо відкладають відрізок АА?:

Відхил від вертикалі на лінії талії ТТ1 = 1,0 – 1,5 см.

Точки А? та У з’єднують плавною лінією, У та Т1 - прямою лінією та продовжують її вниз - відповідно в точках Б1 та Н1.

  1. у виробах напівприлягаючого та прилягаючого силуетів, якщо спинка нерозрізна (суцільна) (мал. 2, в), ТТ1 = 1,5 – 2,0 см. Точки А та Т1 з’єднують прямою лінією та продовжують її вниз до перетину з лінією стегон та низу в точках Б1 та Н1.


При наявності середнього шва спинки в нього вводять наступні витачки (мал.2, г):

Точки А? та У, У та Т1 з’єднують та продовжують до перетину з лінією низу.

Для збільшення прилягання дають додаткову витачку на лінії талії: Т1Т11 = 0,7 – 1,5 см.

Середню лінію спинки проводять через точки А?, У, Т11, Б1 і Н1.

Якщо виріб розширений донизу, то це находить відображення і в побудові нижнього відрізка середньої лінії. Розширення спинки в нижній частині Н1Н11 = 2,0 – 6,0 см.

У такому випадку середню лінію спинки проводять через точки А?, У, Т11 та Н11 (мал. 2, д).

Якщо розширення по середній лінії спинки внизу невелике, то середню лінію можна оформити через точки А?, У, Т11, Б1 та продовжити цю лінію донизу до перетину з лінією низу в точці Н11.

Для виробів зі шлицею (мал.2,е) від точки Б1 вниз проводять вертикаль і на перетині з лінією низу ставлять точку Н11.

У цьому випадку середню лінію спинки проводять через точки А?, У, Т11, Б1 та Н11.

Від точки Н11 вліво відкладають відрізок, що визначає ширину шлиці і є рівним 6,0 – 8,0 см. Довжина шлиці визначається моделлю та оформляється паралельно середній лінії.

3.у виробах трапецієподібного силуету (мал.2, ж) середню лінію спинки проводять вліво. При цьому НН1 = 6,0 – 10,0 см.

Точку, що визначає початок розширення (А,У чи іншу), поєднують з точкою Н1.
3.5.Побудова верхніх контурних ліній спинки
Від точки А0 (мал. 3) вправо по горизонталі відкладають відрізок, рівний ширині горловини спинки:
А0А2 = Сш/3 + Пшгс.
Глибину горловини спинки відкладають від точки А2 вниз по вертикалі:
А2А1 = А0А2/3 + Пвгс.
Від точки А1 вліво проводять горизонталь і на перетині з лінією середини отримують точку А.

Від точки А вниз по вертикалі відкладають відрізок, що визначає довжину виробу:
АН = Ди + Пдтс.
Положення кінцевої плечової точки П1 визначають перетином двох дуг.

Першу дугу проводять з точки А2:
А2П1 = Шп + розхил витачки + Ппос.
Розхил витачки в плечовий зріз, що проектується для забезпечення випуклості на облягання лопаток, є рівним 2,0 – 2,5 см для тканин м’яких структур і 1,5 – 2,0 см для сухих тканин. Величина посадки є рівною 0,5 – 1,0 см. У разі відсутності витачки у плечовому зрізі величину посадки збільшують на 1,0 – 1,5 см.

Другу дугу проводять з точки Т1:
Т1П1 = Впк + Пвпк,
де Пвпк = Пдтс + величина плечової накладки.

Точки А2 та П1 поєднують прямою лінією. Положення плечової витачки відносно найвищої точки горловини спинки (точка А2) визначають моделлю та особливостями будови тіла. Для типових фігур відстань від точки А2 до витачки рівна 4,0 – 5,5 см. Довжина витачки звичайно є рівною 6,0 – 9,0 см (чи сумі трьох розхилів витачки + 1,5 см); меншій величині розхилу витачки відповідає менша її довжина.

Напрямок плечової витачки залежить від моделі, та зазвичай її розташовують паралельно середині спинки. Сторони витачки рівняють по лівій стороні.

Остаточно плечову лінію оформлюють при виготовлені лекала, поєднують точки А2 та П1 прямою лінією при закритій витачці.

Для оформлення лінії пройми спинки визначають допоміжні точки П2, П3, 1 та Г2. точку П2 знаходять на перетині перпендикуляру з точки П1 з вертикаллю з точки а.

Від точки Г1 вгору по вертикалі відкладають відрізок Г1П3 та отримують точку касання пройми з вертикаллю:

Г1П3 = Г1П2/3 +2,0см.

Допоміжна точка 1 лежить на бісектрисі кута Г1. Її положення залежить від ширини пройми і визначається за формулою:

Г1 1 = 0,2 Г1Г4 + 0,5 см.

Точка Г2 розташована посередині пройми:

Г1Г2 = 0,5Шпр (тобто 0,5 Г1Г4).

Лінію пройми спинки проводять через точки П1, П3, 1, Г2.

При оформленні лінії пройми враховують, що у виробі при відхиленні середньої лінії спинки та при кінцевому її оформленні зменшується ширина спинки. Для збереження ширини спинки на рівні лопаток вправо від лінії пройми відкладають відрізок, рівний відстані від вертикалі з точки А0 до середини лінії спинки, і лінію пройми проводять через отриману точку.
3.6.Побудова верхніх контурних ліній креслення пілочки (переду).
Побудова креслення пілочки починається з визначення положення центра грудей. Для цього від точки Г3 вліво по горизонталі відкладають відрізок (мал.3):


Г3Г6 = Г3Г4/2 – 1,0 см;


Г3Г6 = Г3Г4/2 – 0,5 см;


Г3Г6 = Г3Г4/2.

Через точку Г6 вгору та вниз проводять вертикаль та на перетині з лінією талії отримують точку Т6.

Спуск лінії талії пілочки Т6Т60 дорівнює:

Для фігур з великм виступом живота цей відрізок збільшують на 1,0 – 1,5 см.

Через точку Т60 вправо проводять горизонталь та на перетині з лінією середини переду (лінією напівзаносу) отримують точку Т8.

Положення вершини горловини визначає відрізок Т8А3:

Т8А3 = Дтп2 + Пдтп,

де Пдтп = Пдтс + прибавка на уработку, наслоєння та товщину тканин.

Величина прибавки на уработку та товщину тканин дорівнює:

0,5 см – для легкого одягу з застібко спереду;

1,0 – 1,5 см – для жакету;

1,5 – 2,0 см – для демісезонного пальто;

2,0 – 3,0 см – для зимового пальто.

Для фігур з великим виступом живота відрізок Т8А3 збільшують на 1,0 - 1,5 см, а у виробах прилягаючого силуету - на 0,5 см.

Якщо перед виробу складається з двох частин, то верхню точку середини переду А3 зміщують вліво відносно вертикалі в залежності від осанки:

Точку А31 з’єднують прямою лінією з точкою Г3, отримують таким чином нове положення верхньої частини лінії середини переду (лінію напівзаносу).

Від точки А3 (А31) вліво проводять горизонталь, на якій відкладають відрізок ширини горловини пілочки, рівний ширині горловини спинки:

А3 (А31) = А0А2 = Сш/3 + Пшгс.

Глибину горловини пілочки відкладають від точки А3 (А31) вниз по вертикалі:

А3 (А31)А5 = А3 (А31)А4 + 1,0 см.

Точки А4 та А5 поєднують плавною вгнутою лінією.

Побудова нагрудної витачки починають з визначення положення кінця витачки – точка Г7. для цього з точки А4 на вертикалі Г6Т6 роблять засічку радіусом, рівним висоті грудей:

А4Г7 = Вг2.

Точки А4 та Г7 поєднують прямою лінією – це права сторона витачки.

З точки Г7 радіусом Г7А4 вліво проводять дугу та відкладають на ній відрізок А4А9, рівний розхилу нагрудної витачки:

А4А9 = 2(Сг2 – Сг1) + 2,0 см,

чи

А4А9 = 2(Шг2 – Шг1) + 2,0 см,

чи

А4А9 = Шг2 – Шп.

Через точки А9 та Г7 проводять другу сторону витачки.

Для оформлення лінії пройми пілочки находять допоміжні точки П4, П6,2.

Положення точки П4 находять, відкладаючи вгору по вертикалі від точки Г4 відрізок Г4П4:

Г4П4 = Г1П2 (з креслення) – (1,0 – 1,5)см.

Від точки Г4 вгору по вертикалі відкладають відрізок Г4П6 та отримують точку касання пройми з вертикаллю:

Г4П6 = Г4П4/3.

Від точки П6 вправо по горизонталі відкладають відрізок П6П60:

П6П60 = 0,6 см.

Положення кінцевої плечової точки П5 визначають перехрестям двох дуг:

А9П9 = Шп;

П60П5 = П60П4.

Для визначення положення точки П5 у виробах для сутулих та перегибистих фігур використовують розмірну ознаку Впкп. У цьому випадку другу дугу проводять з точки Г7 радіусом, рівним Впкп, та на перетині з дугою з точки А9 отримують точку П5.

Плечовий зріз пілочки проводять через точки А9 та П5 прямою лінією.

Точки П5 та П6 з’єднують прямою лінією, ділять її навпіл та ставлять точку 3:

П63 = П6П5/2.

До прямої П5П6 з точки 3 вправо встановлюють перпендикуляр 3-4, рівний 0,7 – 1,0 см.

Допоміжна точка 2 лежить на бісектрисі кута Г4. Її положення залежить від ширини пройми та визначається за формулою

Г42 = 0,2 Г1Г4.

Лінію пройми пілочки проводять через точки П5, 4, П6, 2 та Г2.

Довжину пілочки посередині відкладають від точки Т8 вниз по вертикалі:

Т8Н31 = ТН (Т1Н1) – з креслення спинки.

Для пальто відрізок Т8Н31 збільшують на 0,5 – 1,0 см на уработку тканини по борту.

Мал. 1. Базисна сітка креслення конструкції


Н




Мал.2. Побудова середньої лінії спинки



Мал.3. Креслення основи плечевого жіночого одягу.

Таблиця 1.

Розмірні ознаки для побудови креслення основи конструкції плечового виробу, см

Розмірна ознака

Умовні позначення

Величина (см) для фігури розміром


Зріст

Р

164

Обхват шиї

Ош

37,0

Обхват грудей І

ОгІ

91,8

Обхват грудей ІІ

ОгІІ

100,8

Обхват грудей ІІІ

ОгІІІ

96,0

Обхват талії

От

76,0

Обхват стегон

Ост

104,0

Ширина грудей

Шг

34,6

Висота грудей І

ВгІ

27,0

Висота грудей

Вг

35,5

Відстань від т. основи шиї до лінії таліі спереду І

ДтпІ

44,0

Відстань від шийної точки до лінії таліі спереду

Дтп

52,9

Ширина спини

Шс

36,6

Висота пройми ззаду І

В пр.з. І

21,5

Висота пройми ззаду

В пр.з.

17,9

Відстань від т. основи шиї до лінії таліі ззаду І

Дтс І

43,9

Відстань від т. основи шиї до лінії таліі ззаду

Дтс

40,3

Висота плеча коса

Впк

42,9

Ширина плечового скату

Шп

12,0

Обхват плеча

Оп

30,3

Довжина руки до лінії обхвату зап’ястя

Д р.з.

59,0

Обхват зап’ястя

Оз

16,5

Довжина виробу

Ди




Таблиця 2

Припуски (см) на свободу облягання для плечового жіночого одягу, см



Одяг

Пг (Т16)

Пт (Т18)

Пб (Т19)

Поп (Т28)

Плаття:

прилягаюче

напівприлягаюче

пряме


2 – 4

3 – 5

5 - 8


2,5 - 4

4 – 8

-


Не менш 1,5

Не менш 1,5

За моделлю



5 – 8

6 – 8

6 - 9

Жакет:

прилягаючий

напівприлягаючий

прямий


3 – 5

5 – 8

6 - 9


3 – 5

8 – 10

-



3 – 5

4 – 5

За моделлю



7 – 8

8 – 10

9 - 11

Пальто:

прилягаюче

напівприлягаюче

пряме


3 – 7

5 – 9

8 – 10



3 – 8

8 – 12

-



Не менш 5

Не менш 6

За моделлю



9 – 10

10- 11

10- 12



Таблиця 3

Попередній розрахунок конструкції

Найменування відрізку

Позначення на кресленні (мал. 1)

Розподіл вимірювання Сг по відрізкам

Розподіл прибавки Пг по відрізкам

Ширина відрізків разом з прибавкою

Спинка

А0а

Шс

Пшс

Шс+Пшс

Пройма

аа2

СгІІІ - (Шс+Шг)+

+(СгІІ – СгІ)

Пг -(Пшс+Пшп)

СгІІІ-[Шс+Шг+

+(СгІІ-СгІ)]+[Пг- (Пшс+Пшп) ]

Перед

а1а2

Шг+(СгІІ – СгІ)

Пшп

Шг+(СгІІ-СгІ)+Пшп

Разом

А0а1

СгІІІ

Пг

СгІІІ+Пг

Таблиця 4

Мінімальна ширина пройми (см) для виробів з втачними рукавами на типові фігури жінок 2-ї повнотної групи, см


Вид виробу

Розмір

88

92

96

100

104

108

112

116

Плаття

11,0

11,6

12,2

12,8

13,4

14,0

14,6

15,2

Жакет

11,7

12,3

12,9

13,5

14,1

14,7

15,3

15,9

Пальто демісезонне

12,4

13,0

13,6

14,2

14,8

15,4

16,0

16,6

Пальто зимове

14,0

14,6

15,2

15,8

16,4

17,0

17,6

18,2


Примітка. Ширину пройми, надану в таблиці, зменшують на 0,2 см для типових фігур 1-ї повнотної групи, збільшують: на 0,2 см - для типових фігур 3-ї повнотної групи та на 0,4 см – для типових фігур 4-ї повнотної групи.

1 Морфологія – наука, що вивчає закономірності індивідуальної мінливості людського організму, вікові зміни розмірів та пропорцій тіла та окремих його частин
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации