Курсова робота - Специфіка використання молодіжного сленгу у мові сучасних ЗМІ - файл n1.docx

Курсова робота - Специфіка використання молодіжного сленгу у мові сучасних ЗМІ
Скачать все файлы (85.7 kb.)

Доступные файлы (1):
n1.docx86kb.11.01.2014 00:01скачать

n1.docx



Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….....3

Розділ І. Історія виникнення та визначення поняття «сленг»…………………….6

Розділ ІІ. Використання сленгової лексики у молодіжних виданнях…………...16

Висновки……………………………………………………………………………27

Список використаних джерел……………………………………………………..29

Вступ
У роботі досліджено молодіжний сленг у мовленні засобів масової інформації, спрямованих на молодіжну аудиторію. Виявлено основні завдання та особливості сленговживання у цих виданнях. Окреслено окремі аспекти історичного розвитку соціодіалекту. Виявлено окремі особливості формування лексем молодіжного соціодіалекту.

Постановка проблеми. В роботі досліджуються особливості молодіжного сленгу у мовленні засобів масової інформації на прикладі.

Актуальність роботи полягає в тому, що молодіжний сленг є досить популярним у мовленні сучасних ЗМІ, які використовують його для “наближення” до читача. Активне вживання молоддю сленгової лексики потребує постійного відслідковування джерел й способів творення молодіжного сленгу та джерел його формування. Останнім часом відчувається посилений інтерес до цієї теми, але фундаментальних наукових досліджень, присвячених висвітленню даного питання, небагато, крім того, специфікою теми є стрімкий розвиток та зміна досліджуваної лексики, що спричиняє швидке “старіння” інформації, зокрема словників. Різні аспекти молодіжного сленгу вивчали як вітчизняні мовознавці: Л.Ставицька, Л.Бакуменко, В.Балабін, А.Березовенко, П.Грабовий, Н.Дзюбишина-Мельник, Т.Друм, Т.Ілик, Л.Карпець, С.Мартос, Ю.Мосенкіс, С.Пиркало, І.Приходько, І.Шовгун та ін., так і зарубіжні:

А. Арнольд, Е.Берговецька, М.Грачов, М.Маковський, Л.Скворцов, Т.Хомяков й інші дослідники.

Новизна роботи дослідження полягає в тому, що проблема існування молодіжного сленгу на сторінках сучасної періодики є важливою з лексичної та психологічної точки зору, однак на сьогодні є дуже маловивченою і потребує детального розгляду.

Мета роботи – дослідити місце молодіжної лексики у мові періодичних видань (журнал«5 балів», «Студентська хвиля», «Експрес Сool»), з’ясувати причини її використання, визначити особливості та закономірності побудови сленгових лексем.

Завдання , які ставились у роботі відповідно до мети, є такими:

– з'ясувати історію сленгу, розкрити класифікацію;

– визначити місце молодіжної лексики у мові періодичних видань та з'ясувати причини її використання;
– простежити етимологію окремих лексем молодіжного сленгу та визначити чинники, які впливають на виникнення тих чи інших мовних одиниць.
Об’єктом дослідження є медіатексти, що представляють молодіжну лексику.

Предметом дослідження є особливості вживання сленгізмів у періодичних друкованих виданнях.

Методи дослідження: метод історичного аналізу, описовий (такі прийоми, як спостереження, порівняння, зіставлення, узагальнення, класифікація аналізованого матеріалу), соціологічний метод.

Короткий огляд літератури з досліджуваної проблеми.

Загалом, проблемою вивчення сленгу займались такі вчені: Е. Партрідж, С.Б. Флекснер, В. Фріман, М.М. Маковський, Менкен, А. Баррере, Ч. Леланд, І.Р. Гальпєрін, В.Дж. Бурк (Burke), В.А. Хомяков, І.В. Арнольд, Т.А. Соловьйова та багато інших. Кожен з них досліджував термін «сленг» як такий і певні його особливості. У словниках Хоттена, Бауманна, в статтях вітчизняних дослідників сленга дається довгий список бібліографії; існує чудова праця-довідник Берка, з котрої можна взяти ряд висловлень про сленг письменників та літераторів тощо. Науково-теоретичним тлом послужили праці таких дослідників мовного процесу, як Л. Ставицька, С. Пиркало, А. Коваль, Н. Бабич, Н. Шовгун та ін.

Коротка інформація про архітектоніку дослідження.

Робота складається зі вступу, головної частини, яка має два розділи, висновків та списку використаних джерел. Перший розділ містить теоретичний матеріал, а саме: включає в себе опис походження сленгу як терміну, пояснює його як лексику обмеженого вжитку та містить класифікацію сленгу. Другий розділ містить емпіричний матеріал на основі якого були представлені особливості використання молодіжного сленгу у мові сучасних засобів масової інформації на окремих одиницях молодіжної лексики. У висновках показані результати досягнення чи недосягнення мети.

Розділ І. Історія виникнення та визначення поняття «сленг».
Із розвитком людства, змінами в політичному та суспільному житті, демократизацією суспільства, свободою слова, поширенням інформаційних технологій спостерігаємо значне проникнення соціальних діалектів у розмовну мову. Сьогодні сленг набув поширення майже в усіх сферах людського життя. Його використовують особи різних вікових категорій та професій. Тому мовознавці дедалі активніше цікавляться ненормативним мовленням як лінгвістичним явищем, воно стає об’єктом дослідження психологів та соціологів.

Лексичний склад нашої мови, як і будь-якої іншої, містить певну кількість сленгізмів, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Існування різноманітних діалектизмів, сленгізмів тощо доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається. М. Грачов та інші лінгвісти поділяють всю лексику на літературну та нелітературну. До літературної лексики відносяться: книжкові слова, стандартні розмовні слова, нейтральні слова. Ця лексика вживається в літературі, в усному мовленні та в офіційно-діловому стилі. Також існує нелітературна лексика, яку поділяють на професіоналізми, вульгаризми, жаргонізми, арго та сленг. Ця частина лексики відрізняється розмовним, неофіційним характером та емоційною забарвленістю [6, с. 34].

Професіоналізми – це слова, що використовуються невеликими групами людей, об’єднаних певною професією [23, с. 737].

Під жаргонізмами слід розуміти соціальний діалект; відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, але не має власної фонетичної і граматичної системи. Як правило, це словник розмовного мовлення людей, зв’язаних певною спільністю інтересів [23, с. 297].

Арго – мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, штучно створювана з метою мовного відокремлення; відзначається головним чином наявністю слів, незрозумілих для сторонніх [23, с. 34].

Що стосується вульгаризмів, то це грубі слова, що зазвичай не вживаються освіченими людьми в суспільстві, це спеціальний лексикон, що використовується людьми низького соціального статусу: засудженими, торговцями наркотиками, бездомними і т. п. [23, с. 28].

Останнім часом все більше вживається термін сленг. Під сленгом розуміють жаргонні слова або вирази; розмовний варіант тієї чи іншої соціальної або професійної групи [23, с. 810].

Сам термін „сленг” в перекладі з англійської мови означає „мова соціально чи професійно відособленої групи в протилежність літературній мові; варіант розмовної мови (в тому числі експресивно забарвлені елементи мови), що не співпадають з нормою літературної мови” [6, с. 35].

Сленг – це слова, що часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що служать для позначення предметів, про які говорять в повсякденному житті [6, с. 34].

Нелітературні форми мови тривалий час залишалися поза увагою українських вчених. У останні роки з’явилася значна кількість публікацій, присвячених вивченню розмовної мови, арго, професійної та жаргонної лексики, сленгу. Адже „ якщо на початку минулого століття перед українським суспільством стояло завдання виплекати оранжерейну рослину, то тепер корінь мовних проблем полягає у потребі відновити природні стихійні форми існування мови” [28, с. 25].

На Україні інтерес до субмов з’явився порівняно недавно, тоді як на Заході період так званого "жаргонного вибуху" вже минув. В наукових колах почасти домінує поняття молодіжного соціодіалекту як "мовного хуліганства". Хоча на сьогодні дослідженням цього питання займаються лише окремі мовознавці, проте тема надзвичайно багатогранна. Важливими віхами у цій галузі можна вважати вихід двох словників молодіжного сленгу за редакцією

Л. Ставицької та С. Пиркало.

Молодіжна лексика стала активним прошарком лексики, яка не згасає сьогодні, а лише видозмінюється, оновлюється на вимогу, продиктовану часом. Сьогодні одним із принципів молоді став виклик суспільству, неприйняття його норм, зразків, що призвело до низької мовної культури. Порушення мовних норм – це вияв глибоких суспільно-культурних і психологічних зсувів [25, с. 267-268].

Сленг доволі цікавий лінгвістичний феномен, що є засобом спілкування у найрізноманітніших прошарках населення і сягає своїм корінням у сиву давнину.

У ХVІІІ-ХІХ ст. на Полтавщині, де кобзарювання було досить поширеним явищем, сліпі бандуристи мали свій власний сленг, який називався "лебійською мовою" і був незрозумілий навколишнім, але при уважнішому розгляді бачимо, що його легко було вивчити, оскільки він ґрунтувався на певних закономірностях перекручування слів, хоча були й окремі сленгові новоутворення. Деякі номінації лебійської мови фігурують у сучасному молодіжному сленгу, зазнавши певних деформацій. Наприклад, поширене у молодіжному мовленні слово лахати (сміятися) пішло саме від мандрівників-лірників, навіть не змінивши значення: "дерти лаха" – сміятися. Слово кльово має таке саме коріння, і вимовлялось воно спершу "клево". Головний персонаж оповідання Г. Хоткевича "Сліпець" належить саме до даної соціальної групи й ось цитата: "Оце, – думаю, – клево" (у значенні "добре").

Загалом межа між живою, розмовною мовою та сленгом була і є дуже рухливою, перехідною. Часто статус слова змінюється, і те, що, скажімо, у 60-х, 70-х, 80-х роках ХХ століття вважалося сленгом, тепер стало частиною повсякденного словника людей.

Мова дуже чутлива до змін у політиці, ідеології, науці, духовній культурі, тому й сленг, як один із її складників, надзвичайно швидко зазнає змін. Так, сленг молоді 50-60-х рр. фактично не зрозумілий сучасному молодому поколінню[17, с.65].

Побутує думка, що українські молодіжні субкультури – це механічне перенесення досвіду західного протесту та зразків мас-культури. Західні впливи, звичайно, мають історичне значення для формування молодіжних субкультур. „У випадку молодіжних субкультур України йдеться про поєднання західних впливів, інноваційних елементів, національної традиції та рудиментів постсоюзного культурного середовища” [11, с.338]. Причина появи молодіжних субкультур є досить типовими як для Заходу, так і для України. Молодь завжди тяжіє до спілкування з ровесниками, тікає від духовної самотності в сім’ї, суспільних інститутах та і у суспільстві загалом. „Старше покоління, - пише професор Р.Левенталь, - все менше може допомогти молодшому при виробленні норм поведінки, відповідних новим життєвим проблемам” [15, с.54]. Ось тому молодь прагне до самовираження власними силами, створюючи різні форми молодіжної субкультури.

Єдиного і всеосяжного визначення сленгу немає і дотепер. Неодноразові спроби розмежувати сленг і загальновживану лексику або сленг і нецензурну мову не дали результатів. Дефініції сленгу, які намагаються нашвидкуруч створити у ході наукових суперечок, часто виявляються помилковими. Таким чином, у різних словниках і посібниках ми можемо зустріти безліч визначень для сленгу, таких як: "нецензурна мова", "мова неписьменних і безпутних людей", "поезія простої людини". В.О. Чеховський називає сленг "мовною грою, що допомагає особистості заявити про себе у власному мікросоціумі та водночас відокремитись разом з ним від решти суспільства".

У мовознавстві досі існує різнобій термінів на позначення ненормативного мовлення , тому що «терміни перетинаються, розкривають одне й те саме поняття з різних поглядів, включають один одного, іноді метонімічно та метафорично переносячи один на інший» [10, ст.60]

Етимологія слова „сленг” невідома. Уперше термін slang був зафіксований у 1750 році зі значенням "мова вулиці". У сучасних словниках зустрічається як мінімум два основних тлумачення слова сленг:

При цьому, друге значення у сучасній лексикографії превалює над першим.

"Сленг займає проміжне становище між усім відомими словами і виразами для неформального спілкування і лексикою вузьких соціальних груп" [2, с. 24].

Таким чином, під молодіжним сленгом ми розуміємо сукупність постійно трансформованих мовних засобів високої експресивної сили, що використовуються в спілкуванні молодими людьми, які перебувають у фамільярних, дружніх відносинах.

Перш за все, сленг є засобом маркування приналежності мовця до певної соціальної групи. Інакше кажучи, сленг – це мовний засіб виокремлення маленької групи у великому суспільстві. Водночас відділяючись від одних і наближаючись до інших, людина певним чином самовиражається. Окрім цього, літературна мова чи діалект часто не надають можливості висловити думку стисло та емоційно. Привабливість сленгу полягає в тому, що його іноді дещо грубувата лексика дозволяє надати мовленню експресивного забарвлення. Це особливо суттєво для молоді [16, c.28]. Молодіжна мова відображає нестійкий культурно-мовний стан суспільства, що балансує на грані літературної мови та жаргону [26, c.10].

На думку Т. Кондратюк, «сленг – надзвичайно потужна, жива, вільна мовна стихія,що відіграє роль індикатора нашої індивідуальної й соціальної психології [20, с. 3].

Вітчизняний дослідник І.В. Арнольд вказує, що сленг включає лиш розмовні слова та вирази з грубуватим чи жартівливим емоційним забарвленням (неприйнятим) в літературній мові [1, с. 65].

І. Р. Гальпєрін пропонує розуміти під сленгом той шар лексики та фразеології, який виявляється у сфері живої розмовної мови в якості розмовних неологізмів, які легко переходять у шар загальноприйнятої розмовної літературної лексики [4, с. 107].

Український мовознавець Леся Ставицька тлумачить сленг як практично відкриту мовну підсистему ненормованих, стилістично знижених лексико-фразеологічних одиниць, які виконують, оцінну (звичайно негативну) та евфемістичну функції [21, с. 42].

«Енциклопедія українознавства» пропонує таке трактування сленгу: «Сленг, міський соціодіалект, виниклий з арго різних замкнених соціальних груп (правопорушників, крамарів, ремісників, в’язнів, бурсаків-учнів, вояків), як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю, поширена серед соціальних низів і певних вікових груп (ремісничої, шкільної молоді) міст» [7, с. 285].

Найбільш повною і прийнятною, з нашого погляду, є дефініція сленгу, запропонована В. Хом’яковим, ? «сленг – відносно стабільний для певного періоду, широко розповсюджений та загальнозрозумілий пласт нелітературної лексики і фразеології в середовищі живої розмовної мови, вельми неоднорідний за своїм генетичним складом та ступенем наближення до літературної мови; має яскраво виражений емоційно-експресивний оцінний характер, що часто є протестом – насмішкою над соціальними, етичними, естетичними, мовними та іншими умовностями й авторитетами» [27, с. 8].

З погляду лінгвіста, сленг – це стиль мови, що посідає місце, протилежне занадто формальній, офіційній мові. Сленг перебуває в самому кінці можливих засобів мовного спілкування і включає різні форми мови, за допомогою яких люди можуть ототожнювати себе з певними соціяльними угрупованнями, починаючи з дітей, молодих бізнесменів та хакерів і закінчуючи злочинцями, алкоголіками та наркоманами [9, с.21].

Сленг - жаргонні слова або вирази; розмовний варіант тієї чи іншої соціальної або професійної групи [23, с.810].

За словником іншомовних слів є 2 визначення поняттю «сленг»:

1. Розмовний варіант професійної мови; жаргон.

2. Жаргонні слова або вирази, характерні для мови людей певних

професій або соціальних прошарків, які, проникаючи в літературну мову,

набувають» помітного емоційно-експресивного забарвлення [19, с.500].

В. Вілюман, довгі роки займаючись проблемою сленгу, запропонував розрізняти два види сленгу:

а) загальний сленг – образні слова і словосполучення емоційно-оцінного забарвлення, які знаходяться за межами літературної мови, загальнозрозумілі і широко поширені в розмовній мові, які претендують на новизну та оригінальність і в цих якостях виступають синонімами слів і словосполучень літературної мови;

б) спеціальний сленг – слова і словосполучення того або іншого професійного або класового жаргону [3, с. 47].

Отож можна зробити висновок, що практично кожна група людей, яких об’єднують спільні інтереси, має свій особливий тип мовлення, який реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій групі. Це свідчить про те, що молодіжний сленг не є цілісною системою і включає в себе загальномолодіжний жаргон, що характеризує мову певного покоління, і спеціальні молодіжні жаргони.

Молодіжний сленг є неоднаковим відповідно до спілкування. Кожне з таких середовищ має свої відмінності і сленг озвучує реалії життя саме у цьому оточенні.

Молодіжний сленг з-поміж інших соціальних страт є чи не найскладнішою мовною структурою, оскільки він синтезує всі страти з неодмінною печаткою групової, індивідуальної мовотворчості та «вікового» мовного смаку. Л. Крисін зазначає, що молодіжний сленг найбільш значущий соціально: ним користуються численні групи носіїв, мовні елементи його активно поповнюють літературну мову. Носії молодіжного сленгу – учні й робітнича молодь, тобто студенти, школярі старших класів, молоді робітники. На думку вченого, частково входить сюди й молода технічна та гуманітарна інтелігенція віком приблизно від 22 – 23 до 33 – 35 років [12, с.76].

М. Грачов поширює вікові межі носіїв молодіжного сленгу 6 – 7-річного віку (початкове навчання в школі) до 35 років. Носії молодіжного сленгу – учні, робітнича молодь, молода інтелігенція, військовослужбовці строкової служби, а також представники неформальних молодіжних угрупувань (панки, хіпі) [5, с.78].

У свідомості молоді дзеркально відображається нова соціальна парадигма функціонування мови. Молодь активніше відкидає те, що віджило або відживає, шукає нового. Природно. Що все це відбивається в молодіжному мовленні. Молодіжний сленг – це не просто спосіб творчого самовираження, але й інструмент «подвійного відчуження» [13, с.40]. Під поняттям «молодіжний сленг» розуміють сукупність мовних засобів високої експресивної сили, які постійно трансформуються, і які використовуються в спілкуванні молоддю, що перебуває в дружніх, фамільярних стосунках [14, с.12].

Шар сленгової молодіжної лексики значною мірою становлять новотвори (неологізми), які формуються й змінюються разом зі змінами в суспільстві.

Лексеми утворюються під впливом найрізноманітніших факторів, серед яких, зокрема, і літературна мова.

Л. Ставицька, говорячи про джерела формування молодіжного сленгу, зазначає, що слова літературної мови можна поділити на декілька груп:

– слова літературної мови, які набувають іронічного значення : колискова – рок [21, с.209];

– слова літературної мови з вторинною номінацією: персонаж – цікава

людина (з аналізу відповідей респондентів); персонаж – дійова особа в художньому творі [22, с.425]; торба – кінець (з аналізу відповідей респондентів); торба – вид дорожнього мішка, який зазвичай носять за плечима [22, с.599]; тертушка – мобільний телефон (з аналізу відповідей респондентів); тертушка – пристрій для подрібнювання чого-небудь [22, с.593];

мутити – бути з кимось у стосунках (з аналізу відповідей респондентів) – походить від слова мутити в значенні «збуджувати», «не давати спокою»; мажор – син багатих людей (з аналізу відповідей респондентів) – від слова мажор у значенні «улюбленець долі» [8, т.3, с.348]; угорати – сильно сміятися (з аналізу відповідей респондентів) – від слова угорати, яке в переносному значенні означає «нестримне виявлення почуттів» [8, т.3, с.578].

Як зазначає доктор філологічних наук Л. О. Ставицька, чільне місце у формуванні мовленнєвої культури молоді посідає кримінальний жаргон. Мовознавець зазначає в своєму дослідженні «Про взаємодію жаргону і сленгу»: «Кримінальний жаргон має здатність блискавично проникати в соціальні сфери законослухняних громадян: спочатку ця лексика стає надбанням мови соціальних низів, а згодом «завойовує позиції» у міському розмовно-побутовому мовленні, проникає в мову радіо, преси. Телебачення, ну і звичайно ж, у різні корпоративні, професійні лексичні системи, тобто стає надбанням інтержаргону» [24, с.213].

Так, студенти вживають слова: фраєр у значенні «крутий хлопець»; шмон – пошук шпаргалок, неможливість списати на іспиті; шкет – молодший брат. Словник блатного жаргону подає такі визначення: фраєр – той, що прагне долучитися до злочинного світу, поводить себе як злодій, але злочинними колами зневажений [18, с.100]; шмон – різні види обшуків при затриманні чи арешті [18, с.111]; шкет – підліток-арештант [18, с.110].

Отже, існують різні погляди на термін "сленг" і різне до нього ставлення. Але важко заперечити тому, що сленг, не зважаючи на його дещо фамільярну і часом навіть вульгарну форму, є найяскравішим, найемоційнішим і найжвавішим стилем мови, який реагує на будь-які зміни в житті людей і допомагає їм якнайглибше висловити свої думки та почуття. Сленг – явище дуже поширене і за певними ознаками його можна класифікувати.


Розділ ІІ. Використання сленгової лексики у молодіжних виданнях.
Сленг — це постійна словотворчість, в основі якої лежить принцип мовної гри. Нерідко саме комічний, гральний ефект є головним у сленговому тексті. Молодій людині важливо не тільки "що сказати", але і "як сказати", щоб бути цікавим оповідачем.

З метою з’ясування ролі сленгової лексики у підлітковому середовищі було проведено соціологічне опитування на базі 9-11 кл. Драгівської ЗОШ І – ІІІ ст.

Було опитано 100 респондентів, яким поставлено наступні запитання:

  1. Чи вживаєте Ви у своєму мовленні жаргонні слова?

  2. Якщо так, то що саме спричиняє їх вживання?

  3. Вкажіть жаргонні слова та вирази, які Ви вживаєте найчастіше.

  4. Як ви вважаєте, чи впливає сленг на культуру вашого мовлення.

Результати опитування були наступними:

  1. Із ста опитуваних досить часто у своєму мовленні вживають жаргонні слова 39%, рідко – 50%, ніколи – 11%. Отже, переважна частина респондентів вживає жаргонні слова та вирази лише інколи.

  2. Як зазначили респонденти, вживання жаргонних слів спричиняють наступні фактори:

    • вплив оточення і друзів – 47% опитуваних;

    • бажання виділитись серед оточення – 23% опитуваних;

    • прагнення бути сучасним – 29%;

    • свій варіант (звичка) – 1% респондентів.

  3. Сленгові слова та вирази, які вживають підлітки, є досить різноманітними і відмінними у різних групах людей. Наприклад, для вираження захоплення використовують слово «кльово» (63%), для вираження подиву одні використовують слова «я в шокє» (20%), для інших більш характерними є слова, «ти шо гоніш?» (10%). Дехто в своїй лексиці використовує такі сленгізми – відстій (1%), чотко (2%), клас (2%), перетерти (1%), кумарити (1%).

  4. За відповідями респондентів про те, чи впливає сленг на культуру мовлення були отримані такі результати: впливає (50%), не замислююсь (26%), ні (21%). Свою точку зору на це висловили лише троє опитуваних:

1) це залежить від ситуації;

2) в різних випадках по різному;

3) в деяких розмовах впливає, в деяких – ні.

Така різноманітність викликана насамперед тим, що підлітки прагнуть вирізнятися не лише як окрема суспільна група, але і як особистості, у даному випадку це відбувається за допомогою мовно-виражальних засобів. Через це багато підлітків намагаються ще більше урізноманітнити своє мовлення власними новотворами.

Як бачимо, у молодіжному середовищі сленг посідає помітне місце як засіб виділення індивіда із маси і спосіб вербального (мовного) спілкування.

Останнім часом дуже поширеним є використання сленгових номінацій до мовлення теле- та радіопередач, газет, журналів, тощо. Це пояснюється тим, що автори намагаються наблизити їх до кола читачів (слухачів), надати відтінку молодіжної розкутості. Як зазначає дослідниця сленгу Л. Ставицька, періодичні видання віддзеркалюють зміни у мовному середовищі соціуму, демонструючи широкий діапазон жаргоновживання у різних сферах. “Друковані ЗМІ, миттєво реагуючи на зміни у екстралінгвальній, мовній реальності та мовній свідомості українського соціуму, відбивали і продовжують відбивати соціально-стильове та функціональне розмаїття сучасного жаргоновживання різних соціодіалектів, що його структурують: кримінальне арго, тюремна лексика, жаргон наркоманів, мафіозі, корпоративні, професійні жаргони, жаргонізована розмовна мова, політичний, міський сленг та ін.” [21, с.272].

Спробуємо дослідити місце сленгової лексики на сторінках українських ЗМІ, цільовою аудиторією яких є молодь. Та переважна більшість таких видань виходить у світ російською мовою, що ускладнює можливість дослідити українські сленгові номінації у журналістських текстах.
Для дослідження були взяті журнали, які мають значну аудиторію і є частково або повністю українськомовними: «5 балів», «Експрес Сool», «Студентська хвиля».

Водночас, незважаючи на значну зросійщеність сленгової лексики, із загального словника молоді активно починає виокремлюватися власне український сленг. І знаковим є те, що він здобуває визнання на сторінках молодіжної преси.

Видання, які у своїх публікаціях використовують молодіжний сленг можна поділити на 2 основні групи:

Перша група – «Ті, що розмовляють сленгом». Видання цього типу ставлять перед собою мету спілкуватися з аудиторією її мовою. У цих виданнях відсоток сленгізмів досить високий. Часто цей прийом використовують у гороскопах. Ставитися до такої пропаганди сленгу можна по різному, але очевидно, що використовуваний у розумних межах цей прийом користується популярністю серед читачів і їм приємно мати спільну з улюбленим виданням мову.

1. Тельців ковбасить на розрив "хочу" і "не можна". (Експрес Cool. - 2011. - № 9(763). -С.15).

Ковбасить- розважатися, танцювати [29].

2. Дівам повна пруха .(Експрес Cool. - 2011. - № 27(781). -С.11).

Пруха- веселе проводження часу; везіння [29].

3. Безпонтове літо. (Експрес Cool. - 2011. - № 24(778). -С.42).

Безпонтовий-поганий, неякісний, невигідний, невдалий. Є відтінок очікувань, що невиправдалися, розчарування [29].

4. Він був головним варщиком у математиці. (Експрес Cool. - 2011. - № 24(778). -С.48).

Варщик- поважне найменування фахівця в якій-небудь області [29].

5. На іспиті Вова був занадто вставленим. (5 балів. - 2011. - № 7(024). -С.6).

Вставлений- пригнічений, неуважний [29].

7. Втикай, яка файна дівчина! (Експрес Cool. - 2011. - № 28(782). -С.14).

Втикати- уважно дивитися [29].

8. Я тормознув - вона і звалила. (Експрес Cool. - 2011. - № 31(785). -С.34).

Тормозити- уповільнено реагувати [29].

9. Задовбав грузити своїми проблемами! (Експрес Cool. - 2011. - № 16(770). -С.27).

Грузити-складно і завзято висловлюватися на тему, що не цікавить слухача [29].

10. Настільки накурено, що моя дочка сказала б: «Ну і кумар». (Експрес Cool. - 2011. - № 37(791). -С.10).

Кумар- дим, задуха [29].

11. Петя догнався горілкою і покатився. (Експрес Cool. - 2011. - № 34(788). -С.15).

Доганятись- стимулювати себе чимось [29].

12. Борисич прогнав, типу пихкати в школі забудьте. (Експрес Cool. - 2011. - № 40(794). -С.41).

Пихати- курити [29].

13. І тільки но він його вдарив, той зразу відключився. (Експрес Cool. - 2011. - № 27(781). -С.21).

Відключитися-знепритомніти; міцно заснути;глибоко задуматися і не реагувати на навколишні явища [29].

14. Я пруся від Земфіри. (Експрес Cool. - 2011. - № 40(794). -С.5).

Пертися - одержувати задоволення [29].

15. Я стала шарити в англійській мові. (Студентська хвиля. - 2011. - № 2(14). -С.6).

Шарити- бути фахівцем у певній області [29].

16. Ну він і упиханий після змагань. (5 балів. - 2011. - № 7(024). -С.16).

Упиханий- замучений, утомлений [29].

17. Ой, препод йде…Фу, глюки. (Експрес Cool. - 2011. - № 31(785) -С.45).

Глюки- обман зору; здалося [29].

18. В руках тримаю степуху – 567 грн. і ні копієчкою більше. (5 балів. - 2011. - № 9(026). -С.16).

Степуха- стипендія [30].

19. Сиджу на іспиті, як на вогні, - так мене ковбасить. (5 балів. - 2011. - № 7(024). -С.31).

Ковбасити- псувати настрій, приносити страждання [29].

20. Завтикав — і головою об стовп. (Експрес Cool. - 2011. - № 34(788). -С.20).

Завтикати- задивитись на когось/щось, бути неуважним [29].

21. Торкнутий якийсь - носиться без справи. (5 балів. - 2011. - № 6(023). -С.22).

Торкнутий- про дивну поведінку [29].

22. Почали пити, курити, висловлюватись матом, підозрюючи амбець. (5 балів. - 2011. - № 9(026). -С.18).

Амбець- крах, безвихідь; провал [29].

23. Вони весело тусувались, кололися, розмножувалися під музику (5 балів. - 2011. - № 6(023). -С.26).

Тусувати- збиратися групами (за інтересами, віком і т. ін.), проводити час у компанії друзів, однодумців. [29].

Друковані видання, що говорять на сленгу, стилістично і за духом близькі молодіжному каналу MTV. Це помітно по темах, що у них висвітлюються, по кумирах, яких журналісти підносять читачу.

24. "Бі-2" просто пропер. (5 балів. - 2011. - № 6(023). -С.26).

Перти- подобатися, радувати, робити приємність [29].

25. Знамениті київські діджеї Кефір і Приват притягли усі свої прибамбаси: вертушки, шари, стовпчики - і влаштували повний розковбас. (5 балів. - 2011. - № 7(024). -С.27).

Розковбас- задоволення, невтримні веселощі, щось дуже високої якості [29].

26. 50 Cent наїжджає на відеокомпанії. (5 балів. - 2011. - № 9(026). -С.32).

Наїжджати- поводитися агресивно щодо до когось; висувати претензії; погрожувати комусь [29].

27. Ніколи "Аварія" так і не кайфувала(Експрес Cool. - 2011. - №1(755). -С.10).

Кайфувати- отримувати насолоду, радість, задоволення від чогось [29].

28. Децл - круто, читати книжки – відстій. (Експрес Cool. - 2011. - № 2(756). -С.2).

Відстій- поганий, неякісний; вислів негативної оцінки, негативного ставлення до чогось [30].

29. Гарно переданий драйв – одна з особливостей всієї платівки. (Експрес Cool. - 2011. - № 9(763). -С.15).

Драйв- задоволення; особливе звучання, емоційна насиченість, внутрішня напруга музичної композиції [29].

30. Дах їде від цієї музики. (Експрес Cool. - 2011. - № 33(787). -С.47).

Дах їде- про нерозумні, неадекватні думки, поводження [29].

31. Вони вже зіскочили з MTV. (Експрес Cool. - 2011. - № 35(789). -С.11).

Зіскочити- позбутися від пристрасті чи надмірної захопленості [29].

32. Такий кліп - от це кайф. (Експрес Cool. - 2011. - № 35(789). -С.27).

Кайф- задоволення. [29].

Сленг досить часто трапляється в інтерв’ю передаючи стиль мовлення. Журналіст намагається підлаштуватися під інтерв’юйованого розмовляючи однією з ним мовою.

33. Тебе не забембало постійно їздити на гастролі?-Нє, мені поки кайфово. (Експрес Cool. Інтерв’ю з Мікою Ньютон - 2011. - № 9(763). -С.8).

Забембати- утомитися [29].

34. Ви коли – небудь сесію завалювали?Ні, жодного разу. В мене навіть хвостів не було! (Студентська хвиля. Інтерв’ю з Андрієм Кравчуком - 2011. - № 2(14). -С.25).

Завалити- не здати [29].

35. А шара?-Шара? Це ж університет ім.Шевченка, там шари і бути не може. (5 балів. Інтерв’ю з Машею Єфросєніной - 2011. - № 9(026). -С.8).

Шара- щось задарма [29].

36. Чому ви тащитесь від брейку? - Я з дитинства від цього фанатію. (Експрес Cool. Інтерв’ю з Олегом Фроловим- 2011. - № 22(776). -С.6).

Тащитися-отримувати задоволення від чогось, насолоджуватися чимсь [29].

Другий тип – «Сленгізм – експресивний засіб». До видань другого типу відноситься велика частина молодіжних ЗМІ. Назва групи відбиває її сутність. Працівники цих газет і журналів використовують сленгізми нечасто, як виразний прийом. Загальна стилістика журналістських текстів — нейтральна. У цих виданнях використовуються переважно ті сленгізми, що близькі до просторіччя і не мають відтінку несподіванки та новизни.

37. Бути сірим чи мати свою фішку?! (5 балів. - 2011. - № 6(023). -С.11).

Фішка- якась особливість, сутність, специфічна риса чогось, тенденція [29].

38. Ця фішка усіх прибила. (5 балів. - 2011. - № 6(023). -С.11).

Прибити- здивувати [29].

39. Можна і в джинсові костюми з ламінованим золотом або срібним покриттям, але цей одяг навряд чи шокуватиме непросунутих батьків або консервативного начальника. (Експрес Cool. - 2011. - № 16(770). -С.3).

Непросунутий-відсталий, консервативний, несучасний [29].

40. ЇЇ відповідь прибила усіх. (5 балів. - 2011. - № 6(023). -С.30).

Прибити- здивувати. [29].

41. Підлітки підсіли на інтернет. (5 балів. - 2011. - № 7(024). -С.9).

Підсісти- полюбити заняття чим-небудь [29].

42. Життя плющить. (Експрес Cool. - 2011. - № 40(794). -С.49).

Плющити- гнітити, стомлювати [29].

43. Махали вони на цю лінійку. (5 балів. - 2011. - № 6(023). -С.22).

Махати- не мати бажання, не хотіти [29].

44. Маючи при собі таку кількість букв, і особливо цифр, за чоловіком западало багато дівчат. (Студентська хвиля. - 2011. - № 2(14). -С.28).

Западати- дуже цікавитися, захоплюватися чимсь, кимсь [29].

45. Натомість натовп створив собі стереотип вічно п’яних та на все забиваючих … (Студентська хвиля. - 2011. - № 2(14). -С.46).

Забити- стати байдужим до когось/чогось, не звертати увагу [29].

46. Чужа думка нікого не колише. (Експрес Cool. - 2011. - № 35(789). -С.32).

Колихати- хвилювати [29].

47. З ранку глючиш - піди проспися. (Експрес Cool. - 2011. - № 32(786). -С.13).

Глючити- протягом якогось часу робити дурні помилки одну за одною [29].

48. Навчанням загрузили, що й дихнути ніколи. (Експрес Cool. - 2011. - № 34(78). -С.36).

Загрузити- стомити важкою розмовою; обтяжити сторонніми проблемами [29].

49. Від будь – якого матчу Шеви ловлять кайф. (Студентська хвиля. - 2011. - № 2(14). -С.19).

Ловити кайф- одержувати задоволення, блаженствувати [29].

50. Колись усі вони виростуть із неформальності і от тоді дуже тяжко буде жити їм в новому для них світі, працювати, спілкуватися, відвідувати культурніші заходи, аніж збирання масової двіжухи. (Студентська хвиля. - 2011. - № 2(14). -С.46).

Двіжуха- захід, колективний відпочинок, вечірка [30].

51. Сам розберешся де шпори взяти, а я про інше розповім.. (5 балів. - 2011. - № 9(026). -С.28).

Шпора- шпаргалка [29].

52. Відірватись в Евересті стрибнувши з банджі. (5 балів. - 2011. - № 7(024). -С.10).

Відірватись- отримати задоволення від чогось, приємно провести час, активно відпочиваючи [29].

53. Кожен бос мріє про секретарку, яка при зарплаті 100 у. е. виглядить на 1000 баксів. (5 балів. - 2011. - № 7(024). -С.16).

Бос- начальник на роботі;

Бакс- долар США [29].

54. Бомжаки й алкашуги усюди лазять. (5 балів. - 2011. - № 9(026). -С.15).

Бомжак- людина без житла, волоцюга;

Алкашуга- алкоголік, п’яниця [29].

55. Урешті-решт і до радикальної переоцінки сексуальної інакшості в суспільстві, внаслідок чого вчорашній збоченець — лепруватий грішник у контексті християнської культури — нині перетворився на стильного чувачка, творця нової моди та нових психо-моральних орієнтирів (5 балів. - 2011. - № 6(023). -С.25).

Чувачок- пестл.до чувак: молодий чоловік; юнак [29].

56. Тепер скажу Арівідерчі мої любі читачі. (5 балів. - 2011. - № 9(026). -С.23).

Арівідерчі- до побачення, прощай [29].

57. Більшість аскачів є чи професійними неробами, чи переконаними, з міцним філософським підґрунтям, асоціальними особами. (Експрес Cool. - 2011. - № 9(763). -С.15).

Аскач- жебрак, прохач [29].

58. Тепер фірмових, хоч й трохи запилюжених та застарілих, а іноді геть зовсім вбитих речей — повні розкладки. (5 балів. - 2011. - № 9(026). -С.24).

Вбитий- старий [29].

59. Йти чи не йти - от вже заморочка. (Експрес Cool. - 2011. - №23 2(777). -С.32).

Заморочка- проблема [29].

60. Мовчу вже про історію старовинних замків Чехії, про сучасну архітектуру, про відірвані мистецькі акції. (5 балів. - 2011. - № 9(026). -С.31).

Відірваний- той, який не дотримується загальноприйнятих норм поведінки; незалежний, розкутий [29].

61.  У випадку порушення правил дорожнього руху краще не обурюватися і без затримки відстебнути капусту. (Студентська хвиля. - 2011. - № 2(14). -С.18).

Капуста- гроші [29].

62. Куди оком не кинеш, народ зашуганий ходить.(5 балів. - 2011. - № 9(026). -С.28).

Зашуганий- наляканий, закомплексований [29].

63. Телефон довіри, нова штука. Дуже кльова. (5 балів. - 2011. - № 9(026). -С.32).

Кльовий- гарний, прекрасний [29].

64. У дефіциті автомобілів немає прямої залежності від моделі чи крутості авто. (Студентська хвиля. - 2011. - № 2(14). -С.32).

Крутість- дуже висока якість, вищий рівень чогось [29].

65. Будь-якої миті до вас може підійти особа з уже скрученою цигаркою і запропонувати пакнути. (Студентська хвиля. - 2011. - № 2(14). -С.38).

Пакнути- закурити [29].

66. Неліцензійне паливо [відеопродукцію] вичищали майже скрізь. (5 балів. - 2011. - № 9(026). -С.30).

Паливо- підробка [29].

67. Замутити реферат може не кожен. (Експрес Cool. - 2011. - № 37(791). -С.27).

Мутити- робити, виготовляти, писати, створювати щось [29].

68. Ще декілька місяців тому я зараховував себе до когорти саме цих зажерливих суб’єктів, маючи намір піднятися фінансово, строчачи оди місцевим кандидатам і знімаючи на відео їхні, переважно масивні, фігури на тлі міських руїн. (5 балів. - 2011. - № 9(026). -С.32).

Піднятися- покращити свій матеріальний стан, розбагатіти; підвищити свій статус [29].

69. Приємно роздивлятися на звороті обкладинки знайомі мистецькі фейси. (Студентська хвиля. - 2011. - № 2(14). -С.43.

Фейс- обличчя [29].

70. Страшно уявити, якщо препод в їх сторону лишній раз подивиться. (5 балів. - 2011. - № 9(026). -С.28).

Препод- викладач [29].

Отже, молодіжні видання, намагаючись залучити підлітків і юнаків, активно користуються сленгом в публікаціях. Найчастіше його використовують як експресивний засіб увиразнення мови, рідше на шпальтах журналів можна побачити сленгізми самих реципієнтів (публікації читачів).
Висновки
Існують різні погляди на термін "сленг" і різне до нього ставлення. Але важко заперечити тому, що сленг, не зважаючи на його дещо фамільярну і часом навіть вульгарну форму, є найяскравішим, найемоційнішим і найжвавішим стилем мови, який реагує на будь-які зміни в житті людей і допомагає їм якнайглибше висловити свої думки та почуття.

Не можна відмовити молодіжному сленгу в жвавості і образності. Молодіжні видання, намагаючись залучити підлітків і юнаків, активно користуються ним в публікаціях. До цього можна ставитися по-різному. Ми особисто вважаємо, що дуже важлива поміркованість і вибірність у вживанні молодіжного сленгу у житті й у ЗМІ зокрема. Найчастіше вживання сленгу у мові ЗМІ як експресії буває досить вдалим і ефективним. Але зловживання сленгом, точніше популяризація сленгізма, на наш погляд, істотно знижує середній рівень мови, що особливо неприпустимо у пресі й літератури.

Але, мабуть, важливе те, що молодіжні видання завдяки сленгу відбивають реалії життя молодих людей, найчастіше засвідчують їх згубні пристрасті, хибні уявлення і стереотипи, обмеженість інтересів, нестача духовного розвитку, низький рівень освіченості як наслідок, відчуженості від реальності й розгубленості. У разі, сленг постає як індикатор сьогоднішньої молоді.
Одиниці молодіжного сленгу використовуються у досліджуваних виданнях періодично, переважно з метою увиразнення матеріалу, надання йому молодіжної розкутості, а також щоб “наблизитися” до читачів.
Молодіжний сленг саме у періодичних виданнях випереджає словники і дає змогу детальніше вивчати мову конкретного часового простору.
На нашу думку, журналістам не слід зловживати ненормативною лексикою, вульгаризмами та суржиком. Такі мовні одиниці мають негативний вплив на формування літературних смаків у реципієнта, а іноді й ображають його гідність. У публіцистиці нетрадиційні одиниці мови слід використовувати лише як засіб мовленнєвої характеристики героїв. У жодному випадку ненормативна, вульгарна лексика не можуть виступати елементами мови автора. Обережно слід використовувати таку лексику, яка часто є незрозумілою для реципієнта і створює складнощі для сприймання матеріалу.

На останок, зазначимо, що сучасні мас-медіа активно використовують нестандартну лексику, що має негативний вплив на розвиток літературної мови та освітню функцію, яку журналістика виконує. З іншого боку, вживання нестандартної лексики у літературній мові та публіцистиці розхитує її норми, засмічує та лібералізує її. Разом із тим відбувається дестабілізація та розмивання стилів, що негативно позначається на самій структурі мови, на її стилістичному та лексико-семантичному рівнях.
Список використаних джерел
Література:

1. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка / И.В. Арнольд. –М. : Высшая школа, 1986. – 464 с.

2. Береговская Э.М. Молодежный сленг: формирование и функционирование. - М., 1996.

3. Вилюман В. О способах образования слов сленга в современном английском языке / Витальд Вилюман // Учен. зап. ЛГПИ им. А. И. Герцена. – Л. : ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1955. – Т. 3. – С. 47 – 50.

4. Гальперин И. Р. О термине «сленг» / И.Р. Гальперин // Вопросы языкознания. –1956 ? № 6. ? С. 107-114.

5. Грачев М. А. Арготизмы в молодежном жаргоне / М. А. Грачев // Русский язык в школе. – 1996. - №1. – С.78 -85.

6. Грачев М. А. Механизм перехода арготизмов в общенародный язык / Михаил Грачёв // Русский язык в школе. – 1996. – № 5. – С. 34 – 37.

7. Енциклопедія українознавства [у трьох томах] / уклад. В. Кубійовича. ? К. :Ін-тут укр. археографії НАН України, 1995. – Т.3 ? 423 с.

8. Этимологический словарь русского языка [в чётырех томах]

[сост. М. Фасмер]. – 2-е изд., стереотип. – М., 1987. – Т.3. – С. 578

9. Жирмунский В. М. Национальный язык и социальные диалекты. – Ленинград, 1936.

10. Керпатенко Ю. В. Комп’ютерний інтержаргон в умовах глобалізації / Ю. В. Керпатенко // Науковий часопис університету імені М. П. Драгоманова. – 2009. – Вип. 3. – С. 59 – 63

11. Кулік В., Т.Голобуцька , О.Голобуцький. Молода Україна : сучасний організований молодіжний рух та неформальна ініціатива: Дослідження. - К.: Центр дослідження проблем громадянського суспільства, 2000

12. Крысин Л. П. Социолингвистические аспекты изучения современного русского языка / Л. П. Крысин. – М.:Наука,1989. – С.76.

13. Маковский М. М. Современный английский сленг. Онтология, структура, этимология / М. М. Маковский. – М.: URSS, 2007. – C. 40.

14. Мартос С. А. Молодіжний сленг: міф чи реальність?//Вивчаємо українську мову та літературу. – Херсон. – 2004. – № 11. – С.12-15

15. Масенко Л.Т. Мова і політика.—К., 1999

16. Пиркало С.В. Сленг: ненормативно, але нормально // Урок української. - К.: Наук. думка, - 2002. - №2. - С.26-28.

17. Скворцов Л.И. Взаимодействие литературного языка и социальный диалектов: Дис д-ра филол. наук. - М., 1966.

18. Словарь блатного жаргона в СССР [В. В. Махов] . – Харьков: Фирма «Божена», 1991. – 151с.

19. Словник іншомовних слів: Тлумачення, словотворення та слововживання / [уклад.: С. П. Бибик, Г. М. Сюта]; за ред. С. Я. Єрмоленко. – Харків: ФОЛІО, 2006. – 622 с.

20. Словник сучасного українського сленгу / уклад. Т.М. Кондратюк. –Харків:Фоліо, 2006. ? 350 с.

21. Ставицька Л. Арґо, жаргон, сленг / Л.О. Ставицька. ?К. : Критика, 2005. ? 462 с.

22. Сучасний тлумачний словник української мови [укл. С. В. Ломакович]. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 670 с.

23. Сучасний тлумачний словник української мови / уклад. В. В. Дубічинський. – Х. : ШКОЛА, 2006. – 1008 с.

24. Сучасний український інтержаргон : проблеми й аспекти вивчення / Л. О. Ставицька // Доповіді та повідомлення IV Міжнародного конгресу україністів: Мовознавство. – К.: Пульсари, 2002. – С. 213 – 216.

25. Ткач Л.М. Лінгвістичний феномен молодіжної культури // Дослідження з лексикології і граматики української мови. – 2011. – №10. – С. 267-274.

26. Федорова Л.Л. Современная молодежная речь: норма или антинорма. - М.: Просвещение, 2002. - 321с.

27. Хомяков В. Структурно-семантические и социально-стилистические осообености английского экспрессивного просторечия / В. Хомяков. – Вологда : 1974. – С. 8?9.

28. Цит. за Карчалова М. Молодежь Европы в поисках выхода. – М., 1990

29. http://ukr-zhargon.wikidot.com/ Словник жарґонної лексики


української мови.

30. http://teenslang.su/ Словник молодіжного сленгу

31. «Експрес Cool», 2011 р.

32. «5 балів», 2011 р.

33. «Студентська хвиля», 2011 р.
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации