Вікова фізіологія та гігієна функціональних систем організму. Курс лекцій - файл n1.docx

Вікова фізіологія та гігієна функціональних систем організму. Курс лекцій
Скачать все файлы (298.4 kb.)

Доступные файлы (1):
n1.docx299kb.01.04.2014 06:28скачать

n1.docx

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
§ 1. Основні принципи планування шкіл

Плануючи будівництво шкіл у місті і на селі, виходять насамперед з кількості учнів у даному районі міста, села з урахуванням приросту населення. Розташовують школу якнайближче до місця проживання учнів (радіус обслуговування). Для учнів початкових класів міських і сільських шкіл радіус обслуговування не повинен перевищувати 0,5 км. Для учнів V—XІ класів — 1—1,5 км.

У малонаселених сільських місцевостях, де відстань до школи більша від зазначеної вище, сільради повинні забезпечувати транспортом для підвезення учнів до школи.

Школу необхідно розміщувати поближче до зелених масивів, якомога далі від ринків, виробництв, які служать джерелом шуму і пилу, від магістральних вулиць з великим рухом транспорту (це особливо важливо для запобігання вуличному травматизму). В містах школи доцільно розташовувати внутрішньоквартально або на бічних проїздах і проходах (якщо проти них немає високих будинків). Для нормального освітлення і провітрювання школи відстань між будинком школи і сусідніми будівлями повинна бути втричі більша за висоту протилежної будівлі.

§ 2. Земельна ділянка школи

Правильний підбір, планування і оформлення земельної ділянки школи має велике педагогічне і гігієнічне значення. На шкільній ділянці проводяться спортивні ігри, метеорологічні спостереження, практичні заняття на грядках і в шкільному саду, уроки фізкультури та ін. Важливе значення має земельна ділянка для організації відпочинку школярів під час перерв між уроками та в позаурочний час. Площа земельної ділянки: від 0,5—1 га для початкової школи і 1,0—2,0 га для загальноосвітніх шкіл, а для шкіл-інтернатів — до 5 га на 300 учнів і до 8 га на 600 учнів. Для забезпечення достатньої інсоляції і природної аерації шкільного будинку земельну ділянку слід вибирати на підвищеному місці з невеликим схилом (краще на південь, південний схід або південний захід) для стікання дощової води і талого снігу.

Шкільна ділянка є резервуаром свіжого повітря для шкільного будинку і для дітей під час перерв. Тому забезпечення садиби школи від диму і пилу та перегрівання сонцем, а також живлення шкільної ділянки повітрям сусідніх озеленених територій — садів, луків — є найактуальнішими питаннями гігієни школярів.

Земельна ділянка школи мусить бути ізольована від шуму (ринки, виробництва), як фактора, який несприятливо впливає на центральну нервову систему і на навчання в школі. Ґрунт з великою вологоємкістю або малою водопроникністю (глинистий, чорнозем) і особливо з високим стоянням ґрунтових вод непридатний, а ґрунт, забруднений органічними покидьками, недопустимий для розміщення дитячого закладу. Шкільна ділянка повинна бути забезпечена доброякісною питною водою з водопровідної сітки або з колодязя, влаштованого на її території.

Крім місця, на якому розташований шкільний будинок, шкільна ділянка повинна мати: захисну зону, спортивний майданчик, навчально-дослідну ділянку; географічний майданчик; класи на повітрі; оздоровчу територію; зелені насадження; господарський двір і шкільний сад.

Ширина захисної зони повинна бути не менше 15 м. На ній мусять бути невисокі дерева і декоративні кущі, газони і квіти, лавки для відпочинку дітей і батьків, які приходять до школи. Призначення захисної зони — затримувати шум і пил від транспорту, що рухається вулицею.

Спортивні майданчики розміщують на глухій стороні (без вікон) будинку на відстані 40—50 м, щоб шум, який завжди буває під час ігор, не заважав заняттям. Поблизу спортивного майданчика не повинно бути вбиралень, вигрібних ям, ящиків для сміття тощо. Навколо спортивного майданчика повинні бути зелені насадження, які затримують пил, створюють тінь і очищають повітря.

На спортивному майданчику початкової школи розміщують: бігову доріжку, місця для стрибків у довжину і висоту, гімнастичний городок, місця для ігор та вправ.

Бігова доріжка довжиною 60м і шириною 5м повинна бути рівною, по всій довжині, без трави. Для цього доріжку перекопують на глибину 10—15 см, старанно вибирають все каміння, черепки, рештки рослин тощо, посипають піском, перемішують граблями з землею, вирівнюють доріжку і прикочують котком або утрамбовують.

Місце для стрибків у довжину розташовують так, щоб під час розбігу сонце не сліпило очі. Тут обладнують доріжку для розбігу і ямку для приземлення. Місце для стрибків у висоту роблять з таким розрахунком, щоб, розбігаючись з будь-якого боку, учень міг добре бачити вірьовочки або планку.

У гімнастичний городок входять: драбини, жердини, канати, кільця, гімнастична колода, гімнастична стінка, перекладина та ін.

Місце для ігор та вправ — це вільний від будівель майданчик з трав'янистим ґрунтом, рівний і чистий, достатній за своїми розмірами для проведення будь-якої гри з програми початкових класів.

Навчально-дослідна ділянка має велике значення в справі політехнічного навчання. Тут проводять досліди і практичні заняття учні молодших класів у зв'язку з вивченням природознавства, а учні старших класів — в зв'язку з вивченням біології і основ сільського господарства. Біля дослідної ділянки влаштовують водорозбірну колонку або колодязь.

Щоб захистити будинок школи від вітру, пилу і шуму, а також для очищення і оздоровлення повітря на шкільній ділянці насаджують дерева, кущі і висівають трави. Вбираючи з повітря вуглекислий газ, виділяючи кисень і затримуючи на листі частинки пилу, зелені насадження очищають і освіжають повітря. Для насадження краще вибирати такі сорти рослин, які можна використати з навчальною метою, мають приємний запах і створюють красивий колорит. З дерев рекомендується саджати: липу, ялину, сосну, клен. Рекомендується саджати на шкільній ділянці рослини з бактерицидними властивостями: черемху, жасмин, бузок, шипшину. Небажаними вважають дерева з літаючим насінням, наприклад тополю.

Господарський двір площею 200—250 м2 повинен бути осторонь від інших ділянок, але наближений до будинку школи; це вимагається умовами господарського життя школи: піднесення води для миття підлоги, носіння палива, видалення сміття тощо. Господарський двір повинен бути відгороджений і мати окремий в'їзд. Ями для помий і сміття повинні бути закриті. Найбільш віддаленими об'єктами шкільної ділянки можуть бути сад і город, оскільки діти відвідують їх не щодня.

На господарському дворі повинна бути водорозбірна колонка або колодязь, влаштований і експлуатований згідно з санітарними вимогами. Колодязь треба закривати кришкою, яка захищає воду від пилу та інших видів забруднення; коло нього має бути постійно прикріплене відро (користування приватними відрами не допускається).
§ 3. Гігієнічні вимоги до будинку школи і окремих приміщень

Будинок і окремі приміщення школи повинні відповідати педагогічним і гігієнічним вимогам, здійснення яких сприяє успішній навчально-виховній роботі, забезпечує нормальну життєдіяльність і розвиток дитячого організму. З гігієнічної точки зору мають значення кількість поверхів у будинку школи, сходів, розташування в ньому приміщень, площа і кубатура окремих приміщень, освітлення та ін.

Будинки шкіл будують на два, три і чотири поверхи. Розміщення класів по поверхах повинно відповідати вікові учнів. Класи для учнів молодших класів — на першому поверсі, середніх класів — на другому-третьому, а старших — на четвертому. Сходи в будинку школи повинні забезпечувати зручне і невтомливе піднімання одночасно великої кількості учнів. Круті сходи не допустимі, бо вони створюють велике навантаження на серце дітей при підніманні і небезпечні у відношенні нещасних випадків.

За своїм призначенням шкільні приміщення поділяються на навчальні, навчально-виробничі, допоміжні, інтернатні і житлові (для персоналу).

До навчальних приміщень належать класні кімнати, лабораторії, спортивний зал, куток живої природи.

Навчально-виробничі приміщення — майстерні по дереву і металу з інструментальною, майстерні ручної праці для учнів І—IV класів, кабінет домоводства.

Допоміжними приміщеннями є: учительська, кабінет директора, кімната заступника директора по навчальній частині, приміщення для груп подовженого дня, канцелярія, бібліотека-читальня, кабінет лікаря, актовий зал, рекреаційні зали і коридори, буфет, їдальня, умивальні, вбиральні, вестибюль і роздягальні, кімнати для технічних робітників.

Інтернатні приміщення — спальні, кімнати для позашкільної роботи, зберігання речей учнів тощо.

Житлові приміщення — квартира директора і кімната сторожу,

В початкових школах слід приміщень обмежується класами, коридорами, канцелярією, буфетом, вбиральнею, квартирою директора і кімнатою сторожа.

Правильне, раціональне розташування приміщень в будинку школи має велике протиепідемічне значення; крім того, воно повинно забезпечити максимальну зручність в організації і веденні навчально-виховного процесу в школі. Кабінет директора, канцелярію і кабінет лікаря розташовують на першому поверсі, поблизу входу, щоб не завантажувати відвідувачами будинок школи та запобігати рознесенню по школі інфекції. Кабінети забезпечуються додатковою вентиляцією, спеціальним підведенням води і газу. З цих міркувань кабінети розміщують в одному крилі один над одним. Кабінет біології звичайно влаштовують на першому поверсі, фізики — на другому, хімії — на третьому поверсі, обладнуючи його додатковими витяжними шафами; це виключає можливість проникнення шкідливих газів в інші, розміщені нижче приміщення. Вікна кутка живої природи повинні виходити на південь, щоб були добрі умови для рослин і тварин.

Навчально-виробничі приміщення розташовують на першому поверсі якомога далі від класних кімнат. Це полегшує постачання матеріалів з подвір'я і одночасно відгороджує класні заняття від шуму, що виникає під час роботи станків.

Спортивний зал також доцільно розташувати на першому поверсі поряд з виходом на подвір'я. Це дозволить пов'язувати заняття в залі з заняттями на відкритому повітрі, не заважаючи класним заняттям.

Їдальня і буфет повинні міститись на першому поверсі і мати окремий вхід з подвір'я, через який постачаються продукти і напівфабрикати.

Розміри вчительської, бібліотеки-читальні, фізкультурного залу, їдальні, буфету визначаються величиною шкільного колективу, а розміри класу, кабінету, майстерні, а також норми площі на одного учня в рекреаційних приміщеннях, вбиральні, роздягальні — однакові для всіх типів шкіл.

Клас є основним приміщенням школи. Загальна площа класу встановлена в 50 м2 (8,2 х 6,15) при висоті 3,5 м. Мінімальна норма площі на одного учня в молодших класах — 1,25 м2, в старших — 1,5 м2 (близько 4,4 м3 на одного учня). Зменшення норми площі на одного учня в класі призводить до підвищення температури повітря, збільшення його вологості, забрудненості пилом, бактеріями тощо. Все це погіршує самопочуття дітей, знижує їх працездатність.

Довжина класу повинна бути не більше 9 м, бо учні, які сидять на задніх партах, змушені напружувати зір і слух, щоб розглянути написане на дошці і почути слова вчителя. Ширина класу — 6,15—6,20 м, що визначається розмірами трьох рядів парт з врахуванням установленої відстані між рядами парт, а також між зовнішньою і внутрішньою стінами. У ширшій класній кімнаті парти, які стоять біля внутрішньої стіни, будуть недостатньо освітлені. Вхідні двері в класну кімнату розташовують у бічній стіні — проти стола вчителя, що дає змогу вчителеві бачити учнів, які заходять чи виходять з класу.

Кабінети V—XІ класів більші за розміром, ніж класні кімнати (66— 70м2), щоб учні могли виконувати самостійні лабораторні роботи, а вчитель— демонструвати складні досліди. Поряд з кабінетом розміщується лаборантська, яка має окремий вихід в коридор.

Для майстерні чи робочої кімнати для початкових класів виділяють кімнату такої самої величини, як і кабінет.

Майстерні плануються розміром 66-70 м, при цьому враховується розміщення станків і відстані між ними, зумовлені правилами техніки безпеки. В майстерні повинно бути достатнє природне і штучне освітлення, додаткова вентиляція.

Розміри спортивних залів бувають (в залежності від контингенту учнів) 9  18м і 12м  24м плануються з розрахунку 4м2 і 20м3 на одного учня. Мінімальна площа гімнастичного залу, який відповідає гігієнічним і педагогічним вимогам,— 162м2 (9м  18м), а висота не менше 5м. У такому залі 40 учнів класу можуть одночасно виконувати гімнастичні вправи, проводити тренувальні ігри в волейбол і баскетбол, правильно виконувати вправи на снарядах. Зменшення норм площі і кубатури на одного учня в спортивному залі, як і в інших навчальних приміщеннях, призводить до погіршення фізико-хімічних і біологічних властивостей повітря. Вікна в спортивному залі краще влаштовувати з двох протилежних (по довжині) боків, у верхній частині стін. Це забезпечує достатнє освітлення залу, протяжне провітрювання приміщення і проведення занять при відкритих фрамугах (з врахуванням напрямку вітру).

При спортивному залі обов'язково повинні бути дві роздягальні розміром по 16м2, дві душові — по 3м2 і снарядна площею близько 16м2 (залежно від розмірів спортивного інвентаря, який там зберігається).

Рекреаційні приміщення влаштовують у вигляді коридорів, залів, рекреації або у вигляді комбінації цих двох приміщень. Рекреаційні приміщення повинні забезпечувати учням можливість повноцінного відпочинку під час перерв, що досягається достатньою площею, добрим освітленням та провітрюванням їх. На одного учня площа рекреації визначається з розрахунку 0,75м2, але не менше 0,65м2 при ширині коридору не менше 3 м. В коридор повинно виходити не більше шести класів, інакше не буде можливості забезпечити повноцінний відпочинок учнів та підтримувати на належному рівні дисципліну. В рекреаційних приміщеннях повинні бути фонтанчики для пиття.

Роздягальні розміщуються по поверхах будинку і влаштовують так, щоб уникнути зустрічних потоків учнів, які роздягаються і одягаються. Площа роздягалень разом з вестибулем визначається з розрахунку 0,25м2 на учня.

Вбиральні і вмивальні розміщують на кожному поверсі, їх площа визначається з розрахунку не менше 0,12м2 на одного учня. При вході у вбиральню влаштовують шлюз; тут розміщують умивальні, кількість кранів в яких визначається з розрахунку один кран на 30 учнів.

Квартира директора і кімната сторожа, щоб уникнути занесення інфекції в школу, повинні бути повністю ізольовані від решти приміщень і мати окремі входи.

Школи-інтернати будують на 280, 370 і 560 учнів. Можливе також використання типових будинків середніх шкіл з добудовою до них будинків для гуртожитку, харчоблоку, спортивного залу, майстерень та інших приміщень, яких не вистачає. Школа-інтернат може міститись в одному централізованому або в кількох будинках, з'єднаних між собою критими галереями. В них розміщують навчальні приміщення, житловий комплекс, медичну частину, клубні і адміністративно-господарські приміщення та ін.

Склад навчальних приміщень забезпечує проходження програми загальноосвітньої політехнічної школи. Крім того, передбачається і ряд додаткових приміщень, необхідних для занять продуктивною працею. Для позакласної роботи в школі-інтернаті влаштовують бібліотеку-читальню; актовий зал із сценою, приміщенням кінобудки, костюмерною; кімнати для занять різних гуртків, ігротеки та ін.

Житловий комплекс школи-інтернату складається із секцій. В секцію об'єднуються приміщення, що обслуговують одну-дві виховні групи. Секція складається з таких приміщень: спалень, кімнати для чистки одягу та взуття, умивальні, вбиральні, кімнати гігієни дівчаток і кімнати чергового вихователя. В спальнях бажано поселяти 4—8 вихованців. Це створює кращі умови для виконання режиму дня і створення спокійної обстановки.

Харчовий блок об'єднує такі приміщення: їдальню, кухню, дві заготівельні (для м'яса, риби і овочів), дві моєчні (для кухонного і столового посуду), хліборізку, холодильну камеру, комору для сухих продуктів і кімнату для обслуговуючого персоналу з душовою і вбиральнею.

Приміщення медичної частини розміщують ізольовано, з окремим входом. Сюди входять палати на одно, два і кілька ліжок, ізоляційні палати, процедурна, кімната чергового персоналу, буфетна з мийкою, ванна з душем і комора. Кабінет лікаря, призначений для систематичного огляду здорових дітей, подання першої допомоги і кабінет зубного лікаря доцільно розміщувати поблизу від навчальних приміщень.

Господарський корпус школи-інтернату об'єднує такі приміщення: котельню, майстерні (механічну і столярну), пральню, комору для чистої білизни, інвентарну і кімнату для обслуговуючого персоналу.

Таким чином, будинки і приміщення школи-інтернату дуже різноманітні, що свідчить про створення найбільш сприятливих умов для життя і навчання їх вихованців.
§ 4. Мікроклімат школи

Мікрокліматом називається сукупність фізико-хімічних і біологічних властивостей повітря обмеженої ділянки місцевості або закритих приміщень: класу, лабораторії, спортивного залу і т. д. Чисте повітря в приміщеннях, де перебувають діти,— обов'язкова гігієнічна умова, необхідна для нормальної життєдіяльності і розвитку дитячого організму.

У приміщенні, де перебувають люди, повітря змінює свій хімічний склад і фізичні властивості — воно «псується». Відбувається це внаслідок дихання і діяльності людей. Чим більше людей перебуває в приміщенні, тим швидше підвищується температура і вологість повітря, кількість вуглекислого газу, пилу і бактерій, погіршується іонний склад повітря.

Дослідженнями встановлено, що учні, одягнуті в повсякденний кімнатний одяг, при виконанні звичайної навчальної роботи задовільно себе почувають тоді, коли вміст вуглекислого газу в повітрі класу не перевищує 0,01%, відносна вологість повітря 40—60%, а температура 16—18°. У спортивному залі, рекреаціях і майстернях, де учні перебувають в русі, внаслідок чого підвищуються і витрати енергії, температура повітря повинна бути трохи нижчою (14—16°) при відносній вологості повітря 40—60%

Перебування дітей в душному класі з високим вмістом вуглекислого газу в повітрі шкідливо відбивається на їх здоров'ї, погіршує їх самопочуття, спричиняє головний біль, млявість і т. п. При цьому погіршується постачання киснем головного мозку, внаслідок чого учні швидко стомлюються, увага, слабшає пам'ять, погіршується аналітико-синтетична діяльність і т. д.). Звідси стає зрозумілою необхідність і обов'язковість систематичної зміни повітря в приміщеннях, де перебувають діти.

Фізіологічними дослідженнями і спеціальними розрахунками встановлено, що школяреві залежно від його віку на 45 хв. потрібно 12,5—19,5 м3 чистого повітря (так званий повітряний куб). Це означає, що при нормі кубатури на одного учня близько 4,4 м3 протягом одного уроку повинна відбутись триразова заміна повітря в класі, де відбуваються заняття. Це досягається шляхом провітрювання, витяжної та природної вентиляцій.

Провітрюють приміщення з допомогою кватирок і фрамуг. Щоб провітрювання було достатнім, площа кватирок і фрамуг повинна становити не менше 1/5 площі підлоги. Фрамуги мають переваги перед кватирками:

- при відкриванні фрамуг створюється більша різниця температур, ніж при відкриванні кватирок, а це прискорює провітрювання класу;

- завдяки їх особливій конструкції зовнішнє холодне повітря надходить у верхню частину приміщення і змішується з теплим класним повітрям, чим виключається можливість різкого охолодження учнів;

- фрамуги дозволяють регулювати величину отвору залежно від погоди.

У холодну пору року класи треба провітрювати під час перерв, а в теплу пору року заняття в класі слід проводити при відкритому вікні. Крім того, для забезпечення свіжого повітря в класах під час занять необхідно, щоб у коридорі під час уроку було відкрите вікно. Різниця температури в класах і коридорі сприятиме швидшому провітрюванню класу через щілини у дверях.

У типових шкільних будинках обмін повітря найчастіше здійснюється припливом його через фрамуги і витягуванням з допомогою центральної витяжної вентиляції.

Обмін повітря в кімнаті відбувається також через щілини вікон, дверей, підлоги, а головне — через пори стін (природна вентиляція). Надходження повітря в приміщення відбувається внаслідок різниці температури зовнішнього і кімнатного повітря та руху повітря (вітер). Тому не рекомендується повністю фарбувати стіни навчальних приміщень олійними фарбами, які закривають пори стін і тим самим припиняють надходження через них зовнішнього повітря.

На перервах між уроками повітря класних кімнат повинно повністю замінюватись свіжим. Цього досягається відкриванням вікон (фрамуг) і дверей. Учні в цей час повинні перебувати на подвір'ї (крім днів з несприятливою погодою).
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации