Лісівництво і агролісомеліорація. Збірник наукових праць. Випуск 115 - файл n1.doc

Лісівництво і агролісомеліорація. Збірник наукових праць. Випуск 115
Скачать все файлы (38271 kb.)

Доступные файлы (1):
n1.doc38271kb.01.04.2014 05:57скачать

n1.doc

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   57

Таксаційна характеристика материнських насаджень еколого-популяційних культур

дуба звичайного 1991 р.

№ попу-ляції

Місцезнаходження (лісгосп, лісництво, квартал/виділ)

ТЛУ

Тип

лісу

Площа, га

Склад

Вік, ро-ків

Н, м /

D, cм

Боні-тет

Повно-та

Запас,
м3/га

1

Чортківський, Улашківське, 51/1

D2

D2ГД

19,0

9Д1Г+Б

100

30/40

І

0,7

350

2

Чортківський, Гусятинське, 103/1

D3

D3ГД

32,4

10Д+Яс+Г+Чш

90

24/36

ІІ

0,7

250

3

Тернопільський, Мшанецьке, 50/9

С3

С3ГДС

13,0

7Д2Ос1Г

60

21/28

І

0,7

200


Дослідження проводили з використанням загальноприйнятої методики вивчення географічних та едафічних культур [11, 15]. Кількість екземплярів дуба, в яких обліковували показники росту, залежно від віку культур, становила від 50 до 350 шт. у кожному варіанті. Диференціацію дубків за характером росту й розвитку оцінювали за класифікацією Г. Крафта. Під час селекційної інвентаризації потомств едафотипів використовували шкалу М. М. Вересіна [3], за якою дерева розподіляли на чотири селекційні категорії – плюсові, нормальні кращі, нормальні й мінусові дерева. Якісні параметри стовбурів дуба оцінювали за їх прямизною (прямі, викривлені, колінчасті). Під час обмірів відмічали також вади стовбурів, наслідки впливу хвороб й пошкоджень комахами.

З моменту створення дослідних культур у них здійснювали систематичні спостереження й обміри, результати яких наведені у звітах лабораторій селекції УкрНДІЛГА, УкрНДІгірліс та частково опубліковані [4]. Багаторічну динаміку росту едафотипів дуба за висотою проілюстровано на рисунку.

Як бачимо з рис., перевага в рості Улашківської субпопуляції, яка виявилася ще у 2-річних культурах, збереглася донині, хоча абсолютна різниця між середніми висотами улашківських дубків і контрольних культур, починаючи з 2-річного віку, збільшилася за 8 років від 6,1 до 64 см, а за наступні 7 років зменшилася до 42 см (табл. 2).

Тенденцію зменшення переваги цього варіанта за відносним перевищенням виявлено вже у 5-річних культурах, і вона спостерігається нині (від +28,4 до + 5,3 %). Різниця у віці 17 років хоч і невелика, проте є статистично достовірною на 1 % рівні значущості (t0,01 = 2,58). Цікавим є те, що в дослідних культурах зберігають певну перевагу в рості також потомства субпопуляцій із відмінних від місця закладання типів лісорослинних умов. Потомство особин із вологої діброви з урочища "Мишківці"” Гусятинського лісництва стабільно посідає за середньою висотою друге місце, а із мшанецької вологої судіброви – третє.



Рис. – Динаміка середніх висот потомств едафотипів дуба звичайного в еколого-популяційних культурах 1991 р. у природному заповіднику "Медобори" (пояснення номерів варіантів – див. у таблицях)
Таблиця 2

Середня висота дуба звичайного в еколого-популяційних культурах 1991 р.

Номер і походження варіанта

(лісгосп, лісництво, ТЛУ/бонітет)

1-річні сіянці

2-річні культури

3-річні культури

5-річні культури

10-річні культури

17-річні культури

M ± m, см

t

M ± m, см

t

M ± m, см

t

M ± m, см

t

M ± m, см

t

M ± m, см

t

1. Чортківський, Улашківське, D2 / І

12,2 ±

0,5

4,4

31,1 ±

0,7

6,6

48,4 ±

1,0

8,0

119 ±

1,9

9,3

382 ±

6

7,5

833 ±

11

2,8

2. Чортківський, Гусятинське, D3 / ІІ

13,6 ±

0,6

6,6

28,4 ±

0,6

4,0

46,3 ±

0,3

6,4

109 ±

1,9

5,6

358 ±

5

5,1

825 ±

11

2,3

3. Тернопільський, Мшанецьке, С3 / І

9,3 ±

0,5

-0,2

28,2 ±

0,5

4,1

41,6 ±

0,9

3,1

105 ±

1,8

4,2

350 ±

5

4,1

819 ±

7

2,3

4. Тернопільський, Мшанецьке, (виробничий збір)

9,7 ±

0,5

0,5

26,8 ±

0,7

2,0

40,0 ±

0,8

1,9

103 ±

2,1

3,2

363 ±

5

4,5

786 ±

10

0,4

5. Природний заповід-ник "Медобори" (контроль)

9,4 ±

0,4



25,0 ±

0,6



37,7 ±

0,9

-

94 ±

1,9



318 ±

6

-

791 ±

10




Порівняння едафотипів між собою показує, що до трьох років між ними існувала достовірна різниця за середніми висотами. У віках п’ять і десять років суттєвою була лише різниця між потомствами із свіжої діброви (Улашківці) й вологої судіброви (Мшанець). Обміри 17-річних дослідних культур уже не виявили достовірних відмінностей за висотою між едафотипами.

Лісівничо-селекційні дослідження дослідних культур свідчать про наявність інтенсивного процесу диференціації дерев у всіх варіантах. Велика частка пригнічених дерев (ІV і Vа класи росту) і дерев, яким потенційно загрожує пригнічення (ІІІ клас росту) пояснюється знаходженням деревостанів у стадії жердняку, що характеризується високим ступенем внутрішньо- й міжвидової конкуренції, а також запізненням із проведенням рубок догляду в культурах. На такому однорідному жорсткому конкурентному фоні все ж виявилося незначне переважання за якісними параметрами у потомства вологої судіброви із Мшанецького лісництва.

Порівняння діаметрів дубків на висоті 1,3 м вперше було проведено у десятирічних культурах (табл. 3). В 10-річному віці, як і за висотою, перший ранг за середнім діаметром посідала Улашківська субпопуляція (tдо контролю = 7,1; t0,001 = 3,29). Гусятинська (t = 4,9) і Мшанецька (t = 3,5) субпопуляції за цим параметром також перевершували контроль, проте інтенсивність їх радіального росту була меншою.

Таблиця 3

Біометрична характеристика дуба звичайного в еколого-популяційних культурах 1991 р.

Номер і походження варіанта (лісгосп, лісництво, ТЛУ /бонітет)

Вік культур, років

Збереже-ність,%

Висота, см

Діаметр стовбура, см

М ± m

t до кон-тролю

M+m

t до кон-тролю

1. Чортківський, Улашківське,

D2 / І

10

56

382 ± 6

7,5

3,8 ± 0,1

7,1

17

37

833 ± 11

2,8

8,6 ± 0,2

3,5

2. Чортківський, Гусятинське,

D3 / ІІ

10

52

358 ± 5

5,1

3,5 ± 0,1

4,9

17

38

825 ± 11

2,3

8,8 ± 0,2

4,1

3. Тернопільський, Мшанецьке,

С3 / І

10

63

350 ± 5

4,1

3,3 ± 0,1

3,5

17

40

819 ± 7

2,3

8,3 ± 0,2

2,4

4. Тернопільський, Мшанецьке, (виробничий збір)

10

68

363 ± 5

4,5

3,2 ± 0,1

2,8

17

45

786 ± 10

0,4

8,3 ± 0,2

2,2

5. Природний заповідник "Медобори" (контроль)

10

40

318 ± 6



2,8 ± 0,1



17

22

870 ± 39



7,7 ± 0,2




Через сім років ситуація з рангами едафотипів за середнім діаметром стовбура майже не змінилася. Усі потомства популяцій все ще перевершують контрольні культури (tдо контролю – 2,40 ? 4,09, при t0,05 = 1,98) за інтенсивністю радіального приросту. При цьому потомство із вологої діброви Гусятинського лісництва за цим параметром перевершує улашківські дубки із свіжої діброви, хоча різниця між ними не є достовірною (t = 0,79). Достовірно (на 5 % рівні значущості) тоншим від гусятинських дубків є потомство судібровного едафотипу.

Таким чином, 17-річне випробування в еколого-популяційних культурах в умовах свіжої грабової діброви потомств трьох едафотипів дуба звичайного поки що не дає змогу однозначно стверджувати про генетичну обумовленість цих внутрішньовидових таксонів. Адже різниця між їх потомствами за комплексом біометричних і якісних параметрів, яка на початкових етапах росту культур мала статистично достовірний характер, поступово згладжується.

Подібна динаміка росту едафотипів дуба спостерігалася нами раніше в екологічних культурах дуба 1958 року створення у ДП "Тростянецьке ЛГ" Сумської області (табл. 4).

Таблиця 4

Ріст дуба звичайного різного лісотипологічного походження в екологічних культурах 1958 р. (Тростянецький ДЛГ, Нескучанське л-во, кв. 37)

Характеристика материнських насаджень

Вік
культур

Середня висота,м

Середній діаметр,см

Місцерозта-шування

ТЛУ

Бонітет

Фенологіч-на форма

М ± m

t до ранньої форми

M ± m

t до ранньої форми

Краснянське л-во, кв. 28

D2

Іа

рання

15*

7,6 ± 0,10



9,0 ± 0,24



21*

11,7 ± 0,33



10,7 ± 0,51



26*

12,2 ± 0,17



12,9 ± 0,25



30**

14,4 ± 0,24



15,2 ± 0,38



Нескучанське л-во, кв. 13

D2 – 3

Ia

пізня

15*

7,1 ± 0,09

-3,72

7,7 ± 0,23

-3,91

21*

10,8 ± 0,24

-3,46

9,9 ± 0,46

-1,16

26*

12,4 ± 0,17

0,83

13,4 ± 0,38

1,10

30**

14,0 ± 0,26

-1,13

15,5 ± 0,38

0,56

Литовське

л-во, кв. 2

ВС2

ІІ

пізня суборова

15*

6,7 ± 0,03

-8,62

6,8 ± 0,21

-6,90

21*

10,4 ± 0,18

-6,31

9,1 ± 0,37

-2,54

26*

11,9 ± 0,18

-1,21

13,2 ± 0,28

0,80

30**

14,2 ± 0,28

-0,54

15,1 ± 0,28

-0,21

Примітки: * – дані І. М. Патлая [11], ** – дані автора
Характеристика материнських насаджень цих культур містить також інформацію про домінуючі в них фенологічні форми дуба (за С. С. П’ятницьким). Як свідчать дані табл. 4, до 21-го року ранній дуб із нагірної свіжої діброви Краснянського лісництва достовірно перевершував обидва едафотипи пізньої форми з Нескучанського та Литовського лісництв за ростом у висоту (t – 3,46 і 6,31 при t0,01 = 2,75). Але ця різниця починає згладжуватися і після досягнення віку 26 років всі варіанти ростуть майже однаково (t – 1,21 і 0,83 при t0,05 = 2,01). Вирівнювання росту екотипів за діаметром стовбура відбулося в більш ранньому віці.

Отже, в обох дослідних культурах на ранніх стадіях їх розвитку (до 10 – 15 років) спостерігалася диференціація потомств едафотипів за інтенсивністю росту. Протягом перших п’яти-шести років така диференціація могла бути підсилена впливом розміру насіння (жолудів). Різниця в параметрах росту едафотипів у наступні роки, ймовірно, пояснюється генетичними причинами. Наступне зменшення відмінностей у рості може бути обумовлене різним характером процесу диференціації й відпаду дерев у едафотипів дуба.

Висновки та пропозиції. Порівняльне випробовування потомств едафотипів дуба звичайного (із свіжої, вологої діброви, вологої судіброви) в еколого-популяційних культурах природного заповідника "Медобори" на Тернопіллі виявило різну динаміку їх росту протягом 17 років. До 10-річного віку різниця між їх середніми висотами була достовірною. Проте уже в 17-річних культурах спостерігається вирівнювання середніх висот потомств цих субпопуляцій. Подібна картина спостерігалася в екологічних культурах дуба в Нескучанському лісництві ДП "Тростянецьке ЛГ" Сумської області, в яких вирівнювання радіального росту (за діаметром) едафотипів дуба (із свіжої, свіжуватої діброви й свіжого субору) відбулося у віці 21 року, а термінального росту (за висотою) – на п’ять років пізніше. Така динаміка росту едафотипів може бути обумовлена зміною показників росту в межах норми реакції дерев у зв’язку з посиленням модифікаційного впливу конкурентних взаємовідносин (внутрішньо­видових і міжвидових) у процесі розвитку деревостану.

Очевидною видається необхідність у майбутньому поєднання випробовування потомств внутрішньовидових таксонів дуба із генетичними дослідженнями материнських насаджень за допомогою біохімічних і ДНК-маркерів.

Існуюче до 17-річного віку достовірне переважання за більшістю показників потомств, отриманих від популяційних зборів, над варіантами із виробничих зборів є ще одним аргументом необхідності удосконалення лісонасіннєвого районування з урахуванням популяційно-хорологічної структури видів деревних порід.

Для уніфікації методики досліджень, забезпечення зіставлення одержаних матеріалів існує нагальна потреба у стандартизації понятійного апарату генекології – науки, що вивчає генетичну мінливість організмів у зв’язку із впливом навколишнього середовища. Пропонується така класифікація випробних культур внутрішньовидових таксонів лісових деревних видів:

– географічні культури – випробні культури потомств географічно віддалених популяцій (материнські насадження репрезентують різні лісонасіннєві райони);

– еколого-географічні культури – географічні культури, в яких окрім потомств географічних популяцій представлені також потомства їх субпопуляцій (едафотипів);

– еколого-популяційні культури – дослідні культури, у яких представлені потомства різноманітних субпопуляцій (едафотипів) різних популяцій із одного лісонасіннєвого району;

– едафічні (лісотипологічні) культури – культури, в яких випробовуються потомства субпопуляцій (ґрунтових екотипів) однієї популяції.

Враховуючи постійне зниження частки природних лісів у структурі лісового фонду України та існування широкого спектра інших загроз генетичному різноманіттю лісів, географічні, еколого-популяційні та інші названі дослідні культури, окрім виконання функції надання наукової інформації про внутрішньовидову таксономічну структуру, можуть бути банками (колекціями) генетичної мінливості лісових порід.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   57
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации