Лісівництво і агролісомеліорація. Збірник наукових праць. Випуск 115 - файл n1.doc

Лісівництво і агролісомеліорація. Збірник наукових праць. Випуск 115
Скачать все файлы (38271 kb.)

Доступные файлы (1):
n1.doc38271kb.01.04.2014 05:57скачать

n1.doc

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   57

Рис. 1 – Карта розташування об’єктів збереження генофонду листяних видів

деревних порід in situ в Криму
Генетичні резервати дуба скельного та дуба пухнастого відібрані переважно в умовах свіжої й сухої судіброви. Частка дерев дуба у складі коливається від 80 до 100 %. Перший ярус, окрім дуба, представлено липою дрібнолистою і ясеном звичайним, у другому ярусі ростуть граби звичайний і східний, клен польовий. Трапляються поодинокі екземпляри береки. Підлісок представлений кизилом, бруслиною європейською, шипшиною, плющем. Насадження різняться за таксаційними характеристиками, селекційною структурою та станом. Віковий діапазон генетичних резерватів дуба скельного становить 70 – 119 років. Їх повнота коливається у межах від 0,6 до 0,9, а бонітет – від Ш до IV класу. Значні коливання віку та повноти дубових лісостанів зумовили їх різну продуктивність (від 53 до 243 м3/га). У більшості резерватів дуба скельного та пухнастого у Криму кількісно переважають дерева ІІІ селекційної категорії. Дерева І – ІІ категорій майже відсутні. Аналіз стану обстежених у Криму генетичних резерватів дуба скельного та пухнастого свідчить, що у більшості з них кількісно переважають дерева доброго та задовільного стану. У генетичних резерватах ДП "Бахчисарайський лісгосп" і ДП "Алуштинський лісгосп" відмічено погіршення стану дуба. Частка сухих дерев у першому з них сягає 14 %, а тих, що всихають – 6 %. У другому ці показники становлять 3 і 21 % відповідно (рис. 2).

Усі сім генетичних резерватів бука кримського ростуть в умовах свіжої діброви. Вік лісостанів коливається від 100 до 280 років. Частка бука кримського у складі насаджень резерватів становить від 8 до 10 одиниць. У незначній кількості в насадженнях представлені ясен звичайний, липа дрібнолиста, клени польовий і Стевена, граби звичайний і східний, дуб скельний. Найкращу продуктивність (бонітет І – Іа, запас 390 – 655 м3/га) мають насадження Кримського природного заповідника (кв. 200, 201). Це – найстаріші генетичні резервати не лише бука кримського, а й узагалі листяних видів у Криму. Поряд із 280-річними буками, що мають діаметр 70 – 80 см і висоту 35 – 43 м, ростуть дерева насіннєвого походження діаметром від 8 – 10 до 50 – 60 см, тобто різновіковість деревостанів обумовлена добрим природним поновленням. Селекційна структура цих насаджень бука також найкраща. За всіма критеріями вони відповідають вимогам до генетичних резерватів і плюсових насаджень. Частка дерев І – ІІ селекційних категорій становить від 18 до 55 %. Кількісно переважають дерева доброго стану. Сухі дерева відсутні.



Рис. 2 – Розподіл дерев у генетичних резерватах за категоріями стану
Генетичні резервати бука кримського, розташовані в Алуштинському лісництві Алуштинського лісгоспу, Соколиному лісництві Куйбишевського лісгоспу, Переваль­ненському лісництві Симферопольського лісгоспу, характеризуються ІІ класом бонітету, запасом – від 330 до 468 м3/га та добрим природним поновленням. Частка дерев І – ІІ селекційних категорій становить від 6 до 28 %. Кількісно переважають дерева доброго та задовільного стану. Частка сухих дерев становить від 4 до 12 %. Генетичний резерват, розташований у ДП "Сімферопольський лісгосп" (Перевальненське лісництво, кв. 21), незважаючи на низький бонітет (ІІІ), має доволі високий запас – 466 м3/га та добре природне поновлення. За селекційною структурою деревостан наближається до плюсового (частка дерев І – ІІ селекційних категорій – 16,7 %). Кількісно переважають дерева доброго стану. Частка сухих дерев незначна (3,2 %).

Продуктивність двох насаджень у ДП "Білогірське ЛГ" (Ущельненське лісництво) та Кримському природному заповіднику (Ізобільненське лісництво) низька: клас бонітету – ІІІ, запас – 270 та 286 м3/га. Поновлення бука майже відсутнє.

В урочищі "Ушакова балка" поблизу м. Севастополя в умовах дуже сухої діброви у 80-ті роки минулого сторіччя було відібрано генетичний резерват фісташки туполистої. На час обстеження деревостан мав вік 220 років. У складі, крім фісташки туполистої, представлені ясен гостроплодий, софора, дуб пухнастий, робінія псевдоакація. Нині цей генетичний резерват розташований у межах міста і зазнає значного рекреаційного навантаження. Значна частина дерев фісташки пригнічена через затінення ясеном гостроплодим. Підлісок відсутній, у великій кількості наявний підріст ясена. Відмічено задерніння ґрунту. Середня висота фісташки туполистої сягає 9,0 м, середній діаметр – 31,1 см. Природного поновлення фісташки не виявлено. Резерват частково втрачає свої функції.

У 90-ті роки минулого сторіччя співробітниками Кримської ЛНДС Є. І. Савичем та З. М. Вороніною було відібрано ще один генетичний резерват фісташки туполистої площею 4,2 га на території студентського спортивно-оздоровчого табору МАІ біля міста Алушта в умовах дуже сухої судіброви. Деревна рослинність тут представлена куртинами або поодинокими деревами. Окрім фісташки туполистої, трапляються дуб пухнастий, граб східний, держидерево звичайне, шипшина. Насадження різновікове, середній вік фісташки сягає близько 150 років. Середня висота фісташки – 3,8 м, середній діаметр на висоті 1,3 м – 7,9 см, а дуба пухнастого – відповідно 4,6 м та 12 см. Стан дерев фісташки і дуба пухнастого добрий. Наявне природне поновлення цих видів.

Генетичний резерват суничника дрібноплодого розташований на мисі Айя (ДП "Севастопольський лісгосп", Орлинівське лісництво). Окрім суничника, у складі насадження трапляються ялівець колючий, ялівець високий, дуб пухнастий, сосна Станкевича. Суничник росте поодиноко або куртинами. Вік насадження на час обстеження становив близько 160 років. У другому ярусі ростуть чагарники: ірга круглолиста, скумпія звичайна, кизильник кримський, сумах дубильний, іглиця понтійська та інш. Місцями наявне природне поновлення суничника. Трав’янистий покрив складають тонконіг звичайний, самосів білий, кульбаба лікарська, ладанник кримський тощо. Особливістю суничника є те, що цей вид утворює зарості з невеликих дерев на кам’янистих сухих ґрунтах. Середня висота дерев суничника – 3,8 м, середній діаметр кореневої шийки – 10,4 см. Стан дерев добрий.

Серед 12 плюсових дерев дуба пухнастого на території генетичного резервату у Запрудненському лісництві Алуштинського лісгоспу жодного дерева не збереглося. З 94 плюсових дерев дуба скельного нині збереглося лише 67 дерев, а з 44 дерев бука кримського – 35. Стан наявних дерев у більшості випадків добрий. Частка дерев задовільного та незадовільного стану незначна. Під час інвентаризації було відібрано 6 дерев – кандидатів у плюсові (2 – бука кримського і 4 – дуба скельного).

Висновки. При обстеженні об’єктів збереження генофонду листяних видів деревних порід in situ в Криму визначено, що у більшості випадків генетичні резервати мають добрий та задовільний стан і відповідають вимогам нормативних документів. Незначна частка об’єктів мають незадовільний стан і майже втратили свої функції або перебувають під загрозою втрати функцій. Необхідні негайні розробка й упровадження методів збереження та відтворення таких об’єктів. Стан наявних плюсових дерев переважно задовільний. Відбір дерев необхідно продовжити.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Анучин Н. П. Лесная таксация. – М.: Лесн. пром-сть, 1977. – 522 с.

2. Вересин М. М., Ефимов Ю. П., Арефьев Ю. А. Справочник по лесному селекционному семеноводству. – М.: Агропромиздат, 1985. – 245 с.

3. Волосянчук Р. Т., Лось С. А., Торосова Л. О. та ін. Методичні підходи до оцінки об'єктів збереження генофонду листяних деревних порід in situ та їх сучасний стан у лівобережному лісостепу України // Лісівництво і агролісомеліорація. – Х.: УкрНДІЛГА, 2003. – Вип. 104. – С. 50 – 57.

4. Молотков П. И., Патлай И. Н., Давыдова Н. И. и др. Селекция лесных пород. – М.: Лесн. пром-сть, 1982. – 224 с.

5. Патлай И. Н., Молотков П. И., Гайда Ю. И. и др. Постоянная лесосеменная база основных лесообразующих и интродуцированных пород Украины на селекционно-генетической основе // Обзорн. информ. ВНИИЦлесресурс: Лесоводство и лесоразведение. – М., 1994.– 31 с.

6. Рекомендации по комплексной защите дубрав от повреждений вредителями, болезнями и усыхания / Авраменко И. Д., Лесовский А. В., Лохматов А. Н., Прокопенко Н. И. //Сборник рекомендаций научно-технических и методических указаний. – Х., 1998.– 291 с.

7. Санітарні правила в лісах України. – К., 1995. – 11 с.
Volosyanchuk R. T.1, Los S. A.1, Теreshchenco L. I.1, Grygoryeva V. G.1, Orlovska T. V.1, Neyko I. S.2, Levchuk O. I.3, Voronina Z. M.3

CONSERVATION IN SITU OF GENE RESOURCES OF DECIDIOUS TREE SPECIES IN CRIMEA

1. Ukrainian Research Institute of Forestry & Forest Melioration named after G. M. Vysotsky

2. State Enterprise "Vinnitsa Forest Research Station" of URIFFM

3. Crimean Mountain Forestry Research Station of URIFFM

Results of inventory of decidious species gene resource conservation units in situ carried out in 2001 – 2005 in Crimea are presented. 14 gene reserves of five decidious tree species with total area of 504 ha and 150 plus trees of three tree species were selected in the region in previous years. Currently most of the units have good and satisfactory condition. Some gene reserves need the immediate actions for their conservation. Selection of plus trees must be continued.

Key words: gene resources conservation, broadleaf tree species, gene reserves, plus trees, productivity, stability.
Волосянчук Р. Т.1, Лось С. А.1, Терещенко Л. И.1, Григорьева В. Г.1, Орловская Т. В.1, Нейко И. С.2, Лев­чук О. И.3, Воронина З. М.3

СОХРАНЕНИЕ IN SITU ГЕНОФОНДА ЛИСТВЕННЫХ ВИДОВ ДРЕВЕСНЫХ ПОРОД В КРЫМУ

1. Украинкий научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г. Н. Высоцкого

2. Винницкая ЛНИС УкрНИИЛХА

3. Крымская ГЛНИС УкрНИИЛХА

Представлены результаты проведенной в 2001 – 2005 гг. инвентаризации объектов сохранения генофонд лиственных видов in situ в Крыму. В предыдущие годы в регионе отобрано 14 генетических резерватов пяти лиственных видов общей площадью 504 га и 150 плюс-деревьев трёх видов. На сегодня большинство этих объектов находятся в хорошем и удовлетворительном состоянии. Требуются срочные меры по сохранению отдельных резерватов. Отбор плюсовых деревьев необходимо продолжить.

Ключевые слова: сохранение генофонда, лиственные виды, генетические резерваты, плюсовые деревья, продуктивность, устойчивость.
Одержано редколегією 12. 12.2008 р.
УДК 630*165.3

В. В. СУДАРІКОВ1

ЛІСОНАСІННА БАЗА ДУБА ЗВИЧАЙНОГО У ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича


Наведено коротку характеристику постійної лісонасінної бази дуба звичайного у Чернівецькій області. Зроблено висновок, що вона частково задовольняє потреби в жолудях підприємств лісового господарства області.

Ключові слова: лісовий генетичний резерват, плюсове насадження, плюсове дерево, клонові архівно-маточні і насінні плантації.


Дуб звичайний у Чернівецькій області поширений на висоті 180 – 200 метрів над рівнем моря. Його насадження тут ростуть на рівнинних, багатих поживними речовинами, глинистих і суглинистих ґрунтах. Це порівняно зимостійкий вид.

У передгір’ях, у межах висот 200 – 400 метрів над рівнем моря, де відсутній дуб звичайний, росте дуб скельний. Цей вид порівняно теплолюбний, погано витримує мінімальні зимові температури. Різкого розмежування між ареалами цих видів не існує. Загальну площу насаджень луба у Чернівецькій області наведено у табл. 1 [4].

Таблиця 1

Площі типів лісу дубів звичайного та скельного на тери­торії сучасного лісфонду Чернівецької області

(чисельник – га, знаменник – % )

Назви типів лісу,

індекси типів лісу

Чернівецьке ОУЛГ

Разом у Чер-нівецькому ОУЛГ

лісгоспи

Хотин-ський

Черніве-цький

Берего-метський

Сторожи-нецький

1

2

3

4

5

6

Формація дуба звичайного

Суха чиста судіброва – С1Д

1250,3

5,77







1250,3

5,77

Свіжа грабова судіброва –С2гД

1050,0

4,84

11,0

0,05





1061,0

4,89

Свіжа букова судіброва –С2бкД

225,5

1,04

3,5

0,02





229,0

1,06

Волога букова судіброва –С3бкД

2,0

0,01







2,0

0,01

Волога ялицева судіброва – С3яцД





16,6

0,07



16,6

0,07

Волога грабова судіброва –С3гД

90,5

0,42

91,5

0,42





182,0

0,84

Сира чиста судіброва – С4Д







1,2

0,01

1,2

0,01

Суха грабова діброва – D1гД

1917,6

8,85







1917,6

8,85

Свіжа букова діброва – D2бкД

4389,5

20,26

2216,5

10,24





6606,0

30,50

Волога буково-ялинова діброва – D3бкялД







47,9

0,22

47,9

0,22

Свіжа грабова діброва –D2гД

8996,1

41,53

748,5

3,47





9744,6

45,0

Волога грабова діброва – D3гД

80,1

0,37

36,5

0,17



193,9

0,89

310,5

1,43

Волога букова діброва – D3бкД

43,3

0,2

211,3

0,97



11,3

0,05

265,9

1,22

Волога ялицева діброва – D3яцД







18,4

0,08

18,4

0,08

Продовження табл. 1

1

2

3

4

5

6

Сира грабова діброва – D4гД

0,7

0,01

2,7

0,01





3,4

0,02

Сира буково- ялинова діброва – D4бкялД



0,9

0,01





5,2

0,03

Сира ялиново-букова діброва – D4ялбкД







4,3

0,02

4,3

0,02

Разом:

18045,6

83,3

3322,4

15,36

16,6

0,07

277,0

1,27

21661,6

100,0

Формація дуба скельного

Суха нагірна судіброва – С1Дск

61,2

8,75

66,5

9,51





127,7

18,26

Свіжа нагірна грабова судіброва – С2гДс

31,4

4,49

181,8

25,72





213,2

30,21

Волога нагірна грабова судіброва – С3гДс



44,5

6,36





44,5

6,36

Суха нагірна грабова діброва – D1гДс

87,4

12,5







87,4

12,5

Свіжа нагірна грабова діброва – D2гДс

52,0

7,44

176,4

25,23





228,4

32,67

Разом:

232,0

33,18

469,2

66,82





701,2

100,0

Усього:

18277,6

81,74

3789,7

16,95

16,6

0,07

277,0

1,24

22362,8

100,0

Для забезпечення раціонального ведення лісокультурної справи та її ефективності заготівлю насіння проводять у відібраних генетичних резерватах і плюсових насадженнях (табл. 2). Також відібрані плюсові дерева. Способом щеплення створені архівно-маточні плантації плюсових дерев, "Буковинський насінний банк", насінні родинні плантації [5].

Таблиця 2
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   57
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации