Гелеверя Є.М. Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни Гроші та кредит - файл n1.doc

Гелеверя Є.М. Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни Гроші та кредит
Скачать все файлы (239.5 kb.)

Доступные файлы (1):
n1.doc240kb.01.04.2014 05:57скачать

n1.doc

1   2   3   4
ЗМ 1.3. Кредит та кредитна система


Тема 7. Micцe кредиту в ринковій економіці

Кредит як обов’язковий елемент сучасної економіки, як засіб ліквідації невідповідності між часом виробництва, часом обігу грошо­вих коштів та засіб вирішення протиріччя між часовим осіданням коштів і необхідністю їх використання в господарстві.

Кредит як економічна категорія і юридичне поняття. Розвиток кредитних відносин. Сутність та функції кредиту. Принципи кредитування. Класифікація кредиту. Форми та види кредиту. Характеристика фінансового, товарного кредитів та кредиту під цінні папери. Роль кредиту в розвитку економіки. Межі кредиту. Теорії кредиту.

Природа позичкового відсотка. Відсоток як ціна капіталу та як плата за втрату ліквідності. Види відсотка. Облікова ставка відсотка як інструмент регу-лювання стану фінансового ринку. Причини коливання ринкової ставки відсотка. Призначення державного, банківського, комерційного та споживчого кредитів.
Тема 8. Кредитна система

Вузьке та широке розуміння поняття «кредитна система». Розвиток кредитної системи як наслідок розвитку грошово-кредитних відносин. Передумови формування та структурна схема побудови кредитної системи. Функції кредитної системи. Поняття банківської та парабанківської систем.

Виникнення банків та їх економічна сутність. Одно- та дворівневі банківські системи. Центральний банк та його роль в економіці. Функції Центрального банку та його повноваження.

Сутність, походження та види комерційних банків. Проблема стійкості банківської системи. Склад парабанківської системи. Характеристика, функції та види спеціалізованих кредитно-фінансових установ. Сутність та призначення поштово-ощадних установ.
Тема 9. Послуги комерційних банків

Призначення комерційних банків в умовах ринкових відносин. Вибір банку для обслуговування. Активні та пасивні операції банків. Розрахунково-касове обслуговування та операції банків з векселями. Кредитні послуги банків як вид банківських послуг. Система та механізм банківського кредитування. Функції та види банківського кредиту. Характеристика депозитних, депозитарних, інвестиційних, консультаційних та інших послуг банків.

ЗМ 1.4. Гроші та світова економіка


Тема 10. Міжнародні валютні відносини

Поняття валютної системи. Еволюція валютних відносин. Види валютних систем: національна, регіональна, світова. Складові еле­менти валютних систем. Сучасна світова валютна система та її інститути. Міжнародні ліквідні ресурси. Розвиток європейської валютної системи. Поняття валюти та валютного курсу. Функції валютного курсу. Види та конвертованість валюти. Валютний ринок. Поняття та види валютних операцій. Валютні ризики. Валютне регулювання і валютний контроль. Завдання та методи валютного регулювання. Механізми регулювання валютного курсу, валютна інтервенція, девальвація, ревальвація, котирування валют. Платіжний баланс.

Примітка: Для аудиторного розгляду запропоновані теми: походження, сутність і функції грошей, грошовий обіг і грошові потоки, система безготівкових розрахунків та регу-лювання готівкового грошового обігу, мicцe кредиту в ринковій економіці, кредитна систе-ма, послуги комерційних банків, міжнародні валютні відносини, що відповідають питанням, які найчастіше постають перед спеціалістами за фахом 6.050100ОіА, 6.050100 ЕП у практич-ній діяльності. Крім того питання, перелічені у вище зазначених темах, є ключовими, оскільки вони є ключовими у формуванні теоретичних засад реалізації грошово-кредитних відносин.

5. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України - К.: Преса України. 1997 - Ст. 85, 95, 96, 97, 98, 116, 119.

2. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про підприємства в Україні" від 04.02.98 р. № 72/98 - ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998 -№

3. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про підприємництво" від 23.12.97 р. № 762/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998 - №17.

4. Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про господарські товариства"" від 22.12.97 р. №769/97 - ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №18.

5. 5 Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про бюджетну систему Української РСР" від 29.06.95 р. №253/95 - ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №26.

6. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 р. №280/97 - ВР Розділ III // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №24.

7. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.97 р. №77/97 - ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. -№16.

8. Закон України "Про страхування" від 07.03.96 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №18.

9. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.98 р. №16/98 - ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №23.

10. Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. №400/97 - ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №37.

11. Закон України "Про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"" від 3.12.97 р. №680/97 - ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №11, 12.

12. Закон України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" від 26.06.97 р. №402/97 - ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №37.

13. Закон України "Про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування"" від 03.12.97 р. №686/97 - ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №14.

14. Закон України "По банки і банківську діяльність" від 20.03.91 р. №872-XII (зі змінами і доповненнями) // Закони України. - К., 1996. - Т. 1.

15. Закон України "Про лізинг" від 16.12.97 р. №723/97 - ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №16.

16. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.91 р. №1201-ХII // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №38.

17. Закон України "Про Рахункову палату Верховної Ради України" від 11.07.96 р. №315/96 - ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №43.

18. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну податкову службу в Україні"" від 05.02.98 р. №83/98 - ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №29.

19. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.93 р. №2939-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №13.

20. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.93 р. №3125-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №23.

21. Указ Президента України "Про державне Казначейство України" // Діло. - 1995. - №43.

22. Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші, фінанси, кредит. - К., 2002.

23. Бровкова Е. Г. Продивус И. П. Финансово-кредитная система государства. - К., 1997.

24. Бровкова Е.Г., Продус И.П. Финансово-кредитная система государства. Киев, 1997.

25. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1997.

26. Государственные финансы: Учеб. Пособие / ІІод ред. В.М.Федосова, С.Я. Огородника, В.Н. Суторминой. - К.: Либідь, 1991.

27. Гроші та кредит / Авт. кол.: За ред. М.І. Савлука. - К.: Либідь, 1992.

28. Деркач Н.И., Гордеева Л.П. Бюджет и бюджетный процесс в Украине. - Днепропетровск, 1995.

29. Дьяконова І.І. Податки та податкова політика України. - К.: Наук. Думка, 1997.

30. Єпіфанова А.О., Сало І.В., Дьяконова І.І. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посібник - К.: Наук. Думка, 1997.

31. Жуков Е.Ф. Общая теория денег и кредита. - М.: Банки и биржи, 1995.

32. Костіна Н.І. Гроші та грошова політика. - К.: НІОС, 2001.

33. Мозговой О.Н. Фондовый рынок Украины. - К.: ФЕНИКС, 1997.

34. Общая теория финансов: Уч. пособие / Под ред. Л.А. Дробозиной. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995.

35. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія). К.:КНЕУ, 1999.

36. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави - К.: НІОС, 1998.

37. Сабанти Б.М. Теория финансов: Уч. пособие. - М.: Менеджер, 1998.

38. Сало І.В. Фінансово-кредитна система України та перспективи її розвитку. - К.: Наук. думка, 1995.

39. Сумароков В.М. Государственные финансы в системе макроэкономического регулирования. - М.: Финансы и статистика, 1996.
40. Суторміна В.М., Федосов В.М., Андрющенко В.А. Держава, податки, бізнес. - К.: Либідь, 1992.

41. Теория финансов: Учеб. Пособие / Под ред. Н.Е. Заяц, М.К. Фисенко. - Минск: Вышейш. шк., 1997.

42. Федосов В.М., Опарін В.М., П'ятаченко Г.О. та ін. Податкова система України: Підручник / За ред. В.М Федосова. - К.: Либідь, 1994.

43. Финансово-кредитный словарь. - М.: Финансы и статистика, 1994.

44. Финансы и кредит: Учеб. пособие / Под ред. А.Ю. Казака. - Екатеринбург, 1994.

45. Финансы. Денежное обращение. Кредит.: Уч. пособие / Под ред. Л. А. Дробозиной - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997.

46. Финансы: Уч. пособие / Под ред. Л М. Ковалевой. - М.: Финансы и статистика, 1996.

47. Финансы: Учебник / Под ред. В. М. Родионовой. - М.: Финансы и статистика, 1995.

48. Фінанси зарубіжних коропорацій / В.М. Суторміна, В.М. Федосов, Н.С. Рязанова. - К.: Либідь, 1993.

49. Фондовий ринок України: Навч. посібник. / Керівник авт. кол. В.В. Оскольський. - К.: УФБ, Скарбниця, 1994.
6. КЛЮЧОВІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. Походження, сутність і функції грошей

1. Гроші не були придумані людством і не є продуктом творення держави, а з'явилися стихійно як результат еволюційного розвитку товарного виробницт-ва й обміну. Тому гроші не можна вольовим способом відмінити там, де для їх існування є об'єктивні передумови, як і не можна запровадити там, де таких передумов немає. Разом з тим держави активно впливають на форму грошей, щоб надати їм тих ознак, які роблять гроші найбільш адекватними потребам ринку.

2. Обмін за допомогою грошей має істотні переваги перед бартером (натуральним обміном): здешевлює, прискорює, краще гарантує здійснення обмінних операцій, розширює можливості вибору, знімає часові і територіальні обмеження, створює умови для суспільного контролю і впливу на процеси обміну; все це сприяє прискоренню суспільного відтворення.

3. Гроші за своєю сутністю є особливим товаром, що має вла­стивості загального еквівалента — здатність обмінюватися на будь-який інший товар, загальну споживну вартість замість спе­цифічної, властивої звичайним товарам, є безпосереднім носієм абстрактної цінності і суспільного багатства.

4. Вартість грошей як загального еквівалента формується без­посередньо в обігу внаслідок обміну певної маси реальних ціннос­тей на певну масу грошей. У результаті такого обміну кожна гро­шова одиниця стає для її власника носієм тієї маси вартості, яку він відчужив в обмін на свої грошові доходи. Зміна такої вартості грошей спричинюється передусім зміною фізичного обсягу реаль­них благ, що надходять у сферу реалізації, і маси грошей, що об­слуговує цю сферу. Перший із цих факторів впливає на вартість грошей прямо пропорційно, а другий — обернено пропорційно.

5. Гроші пройшли тривалий і складний шлях розвитку від зви­чайних товарів широкого вжитку до сучасних електронних гро­шей. Кожна зміна форми грошей зумовлювалася більш високим рівнем розвитку суспільних відносин та істотним ускладненням вимог ринку до грошового еквівалента. Переломним моментом у розвитку форм грошей стала демонетизація золота, внаслідок якої закінчилася епоха повноцінних грошей і розпочалася епоха неповноцінних грошей. На сьогодні неповноцінні гроші повністю взяли на себе й успішно виконують більшість грошових функцій, насамперед засобу обігу, засобу платежу і міри вартості. Водночас є підстави стверджувати, що цього не сталося з функцією за­собу нагромадження вартості і її частково продовжує виконувати золото, про що свідчить накопичення великих запасів золота у державній та приватній власності.

6. Гроші в сучасній ринковій економіці виконують п'ять функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження вартості, світових грошей. У функції міри вартості гроші забезпечують визначення вартості това-рів через форму ціни. У функції засобу обігу гроші обслуговують реалізацію товарів з негайним поверненням власникові еквівалентної вартості. У функції засобу платежу гроші обслуговують погашення боргових зобов'язань, що виникають у процесі розподілу та реалізації вартості національного продукту. У функції світових грошей гроші обслуговують рух вартості по каналах світового ринку — її вимірювання, розподіл, реалізацію і нагромадження.

7. Роль грошей є результатом їх функціонування і виявляється в стимулю-ючому чи гальмуючому впливі грошей на певні економічні процеси. Такий вплив забезпечується самою наявністю грошей, завдяки чому всі економічні суб'єкти функціонують у грошовому (а не бартерному) середовищі, а також зміною кількості грошей в обороті. У першому випадку роль грошей полягає в тому, що економічні суб'єкти поставлені в такі умови, що спонукають їх як виробників виробляти більше і з меншими витратами, а як споживачів — витрачати гроші економніше і з найбільшим ефектом. У другому випадку роль грошей виявляється в тому, що збільшення чи зменшення маси грошей збільшує чи зменшує обсяг платоспроможного попиту, впливає на кон'юнктуру ринку, на обсяги виробництва і зайнятість.

8. Високий рівень розвитку сучасної ринкової економіки, уск­ладнений активним регулятивним втручанням держави в усі її процеси, зумовив широку гаму складних вимог до грошей, яким не могли відповідати жодні форми повноцінних грошей.

Основними вимогами ринку до сучасних грошей та адекватними їм властивостями грошей є:

• стабільність вартості грошей, що полягає в постійності рівня їх купівельної спроможності щодо товарів та іноземної валюти;

• економічність грошового обороту, що проявляється в мінімізації витрат суспільства на виготовлення грошей і забезпечення ними потреб обороту;

• довготривалість використання грошових знаків, що забезпе­чується виготовленням грошових знаків з надміцного, зносостійкого паперу або металу;

• однорідність грошей, коли всі екземпляри наявних в обороті грошей є взаємозамінними, мають однакову здатність до обміну, а співвідношення їх реальних цінностей відповідає співвідношенню їх номіналів;

• подільність, що полягає у вільному розподілі більшої грошо­вої купюри на менші знаки, які необхідні для того, щоб здійснити будь-який платіж;

• портативність, що виявляється у високій зручності користу­вання грошима в повсякденному житті.

Забезпечити всі ці властивості неповноцінним грошам — одне з найскладніших економічних завдань сучасних держав.
Тема 2. Грошовий обіг і грошова маса

1. Грошовий оборот — це процес безперервного руху гро­шей в усіх їх формах між суб'єктами економічних відносин. Він обслуговує потоки продуктів та доходів у суспільному відтворенні.

2. Грошовий оборот складається з безлічі різноманітних гро­шових потоків, які між собою тісно пов'язані, постійно перехо­дять один в інший, взаємобалансуючись. Це надає грошовому обо­роту характер замкнутого, єдиного, збалансованого процесу, не­залежно від того, у якій формі гроші виступають та якими спосо­бами вони приводяться в рух.

3. За економічним призначенням окремих грошових потоків сукупний грошовий оборот поділяється на три сектори: грошо­вий обіг, який обслуговує створення, реалізацію, обмін і спожи­вання матеріальних цінностей та послуг; кредитний оборот, що обслуговує переміщення вартості між економічними суб'єктами на зворотних, еквівалентних та платних засадах; фіскально-бюджетний оборот, який обслуговує розподільні відносини між економічними суб'єктами.

4. Грошова маса є ключовим індикатором грошового обороту, а регулювання її обсягу — вирішальний спосіб досягнення цілей грошово-кредитної політики. Тому правильне визначення обсягу, структури та засобів зміни грошової маси набуває важливого те­оретичного і практичного значення. Сучасна практика визначає масу грошей (М) на таких засадах:

• вимірювання грошової маси здійснюється з двох боків: 1) з боку центрального банку як емісійного центру країни (відповід­ний показник грошової маси називається грошовою базою); 2) з боку економічних суб'єктів — власників наявних в обороті запа­сів грошей (відповідні показники грошової маси (М) називаються грошовими агрегатами);

• в обсяг М включаються всі запаси грошей, які є в розпоря­дженні економічних суб'єктів (крім банків), незалежно від їх форми, призначення, термінів зберігання;

• грошові агрегати диференціюються залежно від відміннос­тей у рівнях ліквідності окремих видів грошових запасів; оскіль­ки ці відмінності помітно різняться по окремих країнах, то в ко­жній з них установлюється свій набір і зміст грошових агрегатів. В Україні визначаються чотири агрегати — МО, МІ, М2, МЗ.

5. Швидкість обігу грошей характеризує частоту їх переходу від одного суб'єкта грошового обороту до іншого. Зміна швидко­сті обігу грошей має від-чутні економічні наслідки — передусім впливає на формування платоспроможного попиту і рівня цін, на кон'юнктуру грошового ринку, а отже на рівень процента і валютного курсу. Таким чином фактор швидкості грошей істотно деформує зв'язок між масою грошей в обороті і цінами, що свідчить про неточність посту-латів кількісної теорії грошей. Дж. М. Кейнс вважав неможливим наперед виз-начити дію цього фактора і тому поставив під сумнів практичне значення постулатів кількісної те­орії, передусім на коротких відрізках часу. М. Фрідман вважав за можливе прогнозувати зміну швидкості грошей і враховувати цей фактор при регулюванні впливу М на ціни на коротких часо­вих відрізках. На довгих відрізках часу зміни швидкості грошей незначні, тому вважається за можливе абстрагуватися від цього фактора в грошово-кредитній політиці.

6. Зміна маси грошей в обороті — основний фактор впливу грошей на ре-альну економіку. З огляду на це важливого значення набуває створення ефектив-ного механізму зміни маси грошей в обороті. Найбільш ефективним може бути механізм емісії грошей на кредитній основі. У цьому механізмі беруть участь як центральний, так і комерційні банки. Центральний банк емітує на монопольних засадах готівкові гроші в оборот і вилучає їх з обороту, а також бере участь в емітуванні безготівкових грошей. Комерційні банки здійснюють емісію тільки безготівкових грошей через механізм грошово-кредитного мультиплікатора.
Тема 3. Грошовий ринок

1. Грошовий ринок — це особливий сектор ринку, на якому здійснюються купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція і ціна на цей товар. Визначальний вплив зміни попиту та пропозиції грошей на ставку процента як їх ціну є свідченням підпорядкованості грошового ринку загаль­ним закономірностям функціонування ринку взагалі.

2. Механізм грошового ринку має істотні відмінності від механізму звичайного товарного ринку: продаж грошей виступає у формі надання позичок чи купівлі особливих фінансових інструментів; купівля грошей — у формі одержання позичок чи продажу таких фінансових інструментів; попит на гроші — у формі бажання економічних суб'єктів мати у своєму розпорядженні пе­вну масу грошей на визначену дату; пропозиція грошей — у формі запасу грошей, який економічні суб'єкти готові передати у тимчасове користування; ціна грошей — у формі процента.

3. В інституційній моделі грошового ринку виокремлюються два сектори з різним характером руху грошей — сектор прямого фінансування і сектор опосередкованого фінансування. Перева­гою першого сектора є те, що безпосередній характер взаємовід­носин між продавцями (кредиторами) і покупцями (позичальни­ками) істотно знижує їх витрати на здійснення операцій. Перевагою другого сектора є те, що участь у взаємовідносинах між кредиторами і позичальниками фінансових посередників іс­тотно знижує ризики, пов'язані з розміщенням грошових коштів.

4. Складний механізм грошового ринку дає можливість кла­сифікувати його за різними критеріями. Основними з них є: види інструментів, з допомогою яких гроші переміщуються від прода­вців до покупців; інституційні ознаки грошових потоків; еконо­мічне призначення купівлі грошей. За першим критерієм грошовий ринок поділяється на: ринок позичкових зобов'язань, ринок цінних паперів, валютний ринок; за другим критерієм — на фон­довий ринок, ринок банківських кредитів, ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ; за третім критерієм — на ринок грошей і ринок капіталів. Центральне місце в структурі грошово­го ринку займає ринок грошей.

5. Визначальну роль у механізмі ринку грошей відіграє попит на гроші, під яким слід розуміти бажання економічних суб'єктів мати у своєму розпорядженні певний запас грошей на певний момент. Це явище залишку і має об'єктивний характер, оскільки визначається під впливом факторів, що діють у реальній економіці — зміни обсягу ВНП, рівня цін, швидкості обігу грошей, рівня процента тощо.

6. Пропозиція грошей полягає в тому запасі грошей, який економічні суб'єк-ти готові надати в тимчасове користування позичальникам. Це більш екзогенне явище, ніж попит на гроші. Вона формується на базі наявної маси грошей в обороті й емісійної діяльності банків. Тому банки, регулюючи пропозицію грошей, повинні орієнтуватися на зміну попиту на гроші, а не навпаки.

7. Зрівноваження попиту і пропозиції на ринку грошей визна­чає об'єктивний рівень ставки процента, за якого досягається стабілізація кон'юнктури цього ринку. Взаємозв'язок між попи­том, пропозицією і ціною грошей на цьому ринку реалізується відповідно до загальних закономірностей функціонування ринку:

попит на гроші впливає на рівень процента прямо пропорційно, а пропозиція грошей - обернено пропорційно.
1   2   3   4
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации