Курсова робота. Безпека та надійність антропотехнічних систем - файл n1.docx

Курсова робота. Безпека та надійність антропотехнічних систем
Скачать все файлы (306.7 kb.)

Доступные файлы (1):
n1.docx307kb.09.01.2014 15:24скачать

n1.docx

  1   2   3   4


ЗМІСТ

Вступ 3

1. Завдання на курсовий проект 7

1.1. Завдання 1. 7

1.2. Завдання 2. 8

1.3. Завдання 3. 10

1.4. Завдання 4. 12

1.5. Завдання 5. 13

1.6. Завдання 6. 15

1.7. Завдання 7. 17

1.8. Завдання 8. 20

2. Висновки 22

Список використаної літератури 23

Креслення
ВСТУП

Для нормативного забезпечення методів, заходів та засобів вимірювання, спрямованих на досягнення необхідного рівня надійності, використовується система стандартів «Надійність у техніці». Ця система відповідно до міжнародного стандарту ІСО 8402-86, ГОСТ 27.001–81 «Система стандартов. Надёжность в технике. Основные положения» та ГОСТ 27.002–83 «Надёжность в технике. Термины и определения» забезпечує ефективність організаційно-технічних, конструкторсько-технологічних і експлуатаційних заходів, спрямованих на досягнення необхідного рівня надійності технічних засобів (ТЗ).

Аналізом і дослідженням цих питань займається наука, що називається теорією надійності. Основною її задачею є вивчення закономірностей виникнення відмов ТЗ. Ця наука базується на теорії ймовірності і математичної статистики, тому всі розрахунки надійності носять ймовірнісний та статистичний характер.

При проектуванні технічний засіб має відповідати всім технічним вимогам. Ці вимоги можна розділити на:

З точки зору теорії надійності будь-який ТЗ можна охарактеризувати його властивостями, технічним станом та можливістю відновлення після втрати роботоздатності. При цьому найважливішою комплексною властивістю ТЗ є його надійність.

Розглянемо основні терміни і означення, що використовуються в теорії надійності.

Надійність — це властивість виробу (деталі, приладу, системи) виконувати задані функції, зберігаючи свої експлуатаційні показники в заданих межах, при певних режимах і умовах експлуатації, протягом необхідного часу чи необхідного об'єму виконаної виробом роботи.

Наробка — це об'єм роботи виробу (кілометри, гектари, кубометри) чи тривалість функціонування виробу (години, цикли).

Працездатність — властивість виробу виконувати задані функції з параметрами і характеристиками, які відповідають технічній документації.

Безвідмовність — властивість виробу зберігати працездатність (тобто не мати відмов) протягом заданого часу і при визначених умовах експлуатації.

Відмова — подія, після якої виріб перестає виконувати (цілком або частково) свої функції, або, інакше кажучи, — це подія, яка спричиняє перехід виробу з працездатного стану в непрацездатний.

У теорії надійності розрізняють два класи виробів: невідновлювані, тобто такі, які не підлягають ремонту у випадку відмови, і відновлювані, тобто ремонтопридатні. До перших належать переважно елементи складних виробів — деталі радіоелектронної апаратури, машин і приладів. Деякі пристрої можна розглядати як невідновлювані за одних умов і відновлювані за інших (наприклад, бортові пристрої ракет або штучних систем в космосі невідновлювані в польоті і відновлювані при підготовці до стартів).

Зауважимо, що надійність невідновлюваного виробу насамперед визначається його безвідмовністю. Неремонтовані вироби працюють до першої відмови. Цілий ряд показників надійності неремонтованих об'єктів є характеристиками випадкової величини — часу наробки виробу до відмови. Під часом наробки до відмови розуміють тривалість роботи виробу. Для великої кількості виробів, які випробуються, цей показник є різним і носить випадковий характер, а його середньоквадратичне відхилення називається дисперсією.

Довговічність виробу— це здатність до довготривалої експлуатації при необхідному технічному обслуговуванні, до якого можуть входити різні види ремонтів.

Ремонтопридатність — це пристосовуваність виробу до попередження, знаходження і ліквідації відмови.

Ресурс — наробка до критичного стану, який регламентується технічною документацією. Цей показник властивий виробам з особливо відповідальними функціями (літальні пристрої, системи атомної енергетики тощо).

Елемент розрахунку надійності — це пристрій (деталь, елемент, прилад, лінія або канал зв'язку, система або комплекс систем), який входить до розрахунку надійності окремою самостійною частиною, що має свій загальний кількісний показник надійності.

Виріб — це будь-який предмет, чи сукупність предметів виробництва, які виробляються підприємством. Виробами можуть бути деталі, збірні модулі, комплекси і комплекти.

Система — це виріб, який складається з комплектуючих частин, що об'єднані або не об'єднані збірними операціями, і призначений для виконання певних функцій. Система може представляти собою не тільки сукупність комплектуючих технічних засобів, але й мати в своєму складі і нетехнічні засоби, наприклад, програмне забезпечення, людину-оператора та інше.

Об'єкт — це предмет цільового призначення, який розглядається в період проектування, виробництва, експлуатації, вивчення, дослідження чи випробування на надійність. Об'єктами можуть бути як системи, так і їх елементи.

В теорії надійності розглядають три найбільш вживані показники надійності:

— ймовірність безвідмовної роботи протягом заданого часу;

— середній час напрацювання до відмови;

— коефіцієнт готовності виробу.
1. Завдання на курсовий проект

1.1. Завдання 1.

Визначити статистичні ймовірності безвідмовної роботи P(t) і відмови Q(t) сповіщувачів для заданого значення t0. Розрахувати значення ймовірності безвідмовної роботи Р*(t) пo першим 20 значенням наробітку до відмови. Розрахувати математичне очікування кількості працездатних сповіщувачів при загальній кількості сповіщувачів N*, які знаходились в експлуатації для заданого наробітку t0.

У табл.1.1.1. наведені значення наробки до відмови контрольної партії теплових пожежних сповіщувачів.

Таблиця 1.1.1. Значення наробки до відмови і задані значення t0 та Т0

Варіант

Масив значень наробки до відмови Т, 103год.

Задане значення t0, 103 год.

Значення Т0, 103 год.

3

12, 17, 9, 11, 8, 13, 15, 6, 17, 14, 14, 10, 7, 16, 10, 13, 15, 10, 12, 13, 17, 8, 9, 11, 12, 16, 9, 13, 15, 7, 11, 10, 11, 17, 12, 11, 14, 16, 12, 14, 13, 10, 12, 14, 13, 14, 12, 13, 9, 11

13,5

5,5


Потрібно визначити статистичні ймовірності безвідмовної роботи P(t) і відмови Q(t) сповіщувачів для заданого значення t0, зазначеного в табл.1. Далі необхідно розрахувати значення ймовірності безвідмовної роботи Р*(t) пo першим 20 значенням наробітку до відмови, зазначеним для відповідного варіанта в табл.1.1.1. Потім для заданого наробітку t0 потрібно розрахувати математичне очікування кількості працездатних сповіщувачів при загальній кількості сповіщувачів N*, які знаходились в експлуатації (див. табл.1.1.2.).

Таблиця 1.1.2. Обсяг партії сповіщувачів і задане значення k


Варіант

3

Обсяг партії N*

200

Значення k

3


Розв’язання. Наробка досліджуваних сповіщувачів до відмови є безперервною випадковою величиною Т. За результатами випробування (спостереження і експлуатації) партії з N сповіщувачів отримана дискретна сукупність з N значень , наведених у табл.1.1.1.

Статистична ймовірність безвідмовної роботи сповіщувача для наробки t0 визначаємо як:

, (1.1.1)

де Nпр(t0) – кількість сповіщувачів, працездатних на момент часу t. Для визначення Nпр(t0) з табл.1.1.1. вибираємо значення Т, що перевищують t0 та зводимо їх у табл. 1.1.3.

Таблиця 1.1.3. Кількість сповіщувачів, працездатних на момент часу t0.

Значення наробки до відмови Т, 103год.

t0, 103 год.

значення Т, що перевищують t0, 103 год.

Значення наробки до відмови Т, 103год.

t0, 103 год.

значення Т, що перевищують t0, 103 год.

12

13,5




16

13,5

16

17

13,5

17

9

13,5




9

13,5




13

13,5




11

13,5




15

13,5

15

8

13,5




7

13,5




13

13,5




11

13,5




15

13,5

15

10

13,5




6

13,5




11

13,5




17

13,5

17

17

13,5

17

14

13,5

14

12

13,5




14

13,5

14

11

13,5




10

13,5




14

13,5

14

7

13,5




16

13,5

16

16

13,5

16

12

13,5




10

13,5




14

13,5

14

13

13,5




13

13,5




15

13,5

15

10

13,5




10

13,5




12

13,5




12

13,5




14

13,5

14

13

13,5




13

13,5




17

13,5

17

14

13,5

14

8

13,5




12

13,5




9

13,5




13

13,5




11

13,5




9

13,5




12

13,5




11

13,5













N=50




Nпр(t0)=16
  1   2   3   4
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации