Військова освіта. Збірник наукових праць 2005 №01 (15) - файл n1.doc

Військова освіта. Збірник наукових праць 2005 №01 (15)
Скачать все файлы (2193 kb.)

Доступные файлы (1):
n1.doc2193kb.19.02.2014 05:01скачать

n1.doc

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


міністерство оборони україни

Департамент військової освіти та науки Науково-методичний центр військової освіти Київський юридичний інститут МВС України

військова освіта

Збірник наукових праць № 1 (15)

КИЇВ - 2005


міністерство оборони україни

Департамент військової освіти та науки Науково-методичний центр військової освіти Київський юридичний інститут МВС України

військова освіта
Збірник наукових праць

№ 1 (15)
Київ - 2005

УДК 355(477) (066) ББК 68.4(4 УКР) я 43 В 42

В 42 Військова освіта: Збірник наукових праць. - К., 2005. - 208 с.
Збірник призначений для керівного складу, науково-педагогічних працівників, наукових співробітників, докторантів і ад'юнктів вищих навчальних закладів, наукових і науково-методичних установ.

Затверджено до видання Науковою радою Науково-методичного центру військової освіти Міністерства оборони України (протокол від 30.06.2005 № 22).
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:
Ягупов В.В., д-р пед. наук, проф. (голова редакційної колегії) Науменко М.І., д-р техн. наук, проф. (заступник голови) Власко М.П., канд. техн. наук, доц. (відповідальний секретар) Воловик П.М., д-р пед. наук, проф.

Зтъковсъкий Ю.Ф., д-р техн. наук, проф., акад. АПН України

Кондратюк О.П., д-р пед. наук, проф.

Шгоцъкий Л.О., д-р пед. наук, проф.

Ложкін Г.В., д-р псих, наук, проф.

Нещадим М.І., д-р пед. наук, доц.

Пометун О.І., д-р пед. наук, проф.

Рибак М.І., д-р істор. наук, проф.

РуснакІ.С, д-р військ, наук, проф.

Синъов В.М., д-р пед. наук, проф., акад. АПН України

Телелім В.М., д-р військ, наук, проф.

Цюрупа М.В., д-р філософ, наук, доц.

Шарій В.І., д-р військ, наук, проф.
Усі права застережені.

У разі передруку матеріалів посилання на збірник обов'язкове. Адреса редакції:

УКРАЇНА, 03113, м. Київ-113, пр. Перемоги, 55/2, Науково-методичний центр військової освіти Міністерства оборони України, тел. (044) 456-75-96. Свідоцтво про державну реєстрацію від 15.12.2000 KB № 4741.
О Науково-методичний центр військової освіти Міністерства оборони України, 2005

І. ВІЙСЬКОВА ПЕДАГОГІКА ТА ПСИХОЛОГІЯ
В.В. Ягупов, полковник, Заслужений працівник освіти України, доктор педагогічних наук, професор, Науково-методичний центр військової освіти Міністерства оборони України
ЩО ВАЖЛИВІШЕ У ВІЙСЬКОВО-НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ВВНЗ: КОНТРОЛЬ ЧИ КОНТРОЛЮВАННЯ, ОЦІНКА ЧИ ОЦІНЮВАННЯ?

У статті досліджується важлива дидактична проблема - діагностика результативності військово-навчального процесу у ВВНЗ та навчальної діяльності курсантів.

В статье исследуется важная дидактическая проблема - диагностика результативности военно-учебного процесса и учебной деятельности курсантов.

In the article it is researched the important didactic problem - diagnosis of effectiveness in the process of education of servicemen in high military education colleges and educational activity of cadets.
Контрольні заходи мають охоплювати всі ланки військово-навчального процесу у ВВНЗ, сприяти з'ясуванню їхнього справжнього стану та вдосконаленню. У зв'язку з цим поняття "контролювання" та "оцінювання" у військово-навчальному процесі є, на нашу думку, дидактичними категоріями й становлять одну із найважливіших його ланок. Ряд сучасних педагогів підкреслюють важливість контролювання та оцінювання для успішності учня та ефективності функціонування цього процесу в сучасних умовах.

Проте в більшості підручників і навчальних посібників з педагогіки ця важлива проблема майже не висвітлюється. Нами проаналізовані підручники та навчальні посібники з педагогіки та дидактики, які вийшли за останні роки, на предмет з'ясування того, наскільки ці методи знайшли в них відображення та обґрунтування. У навчальних посібниках, авторами яких є Н.П. Волкова, В.І. Лозова, Г.В. Троцко, М.М. Фіцула, С.С. Вітви-цька, згадана проблема відображена тільки частково в темі "Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю" [1, с. 351-358; 4, с. 360-382; 2, с. 177-197; 6, с. 192-204]. Проте вона вимагає глибшого методологічного й методичного опрацювання, бо назва теми свідчить про те, що основна увага зосереджується тільки на контролі та при цьому тільки за учнями.

Контроль, як відомо, це - "...1) перевірка, спостереження для встанов­лення відповідності чого-небудь певним вимогам; 2) особи, що здійснюють таку перевірку; 3) установи, що здійснюють таку перевірку; 4) влада, можливість розпоряджатися чим-небудь, регулювати щось" [5, с. 554].

Контроль нас цікавить як складна методологічна та надзвичайно актуальна науково-дидактична проблема. І тут є певний нонсенс, оскільки до справи залучаються науковці, депутати та педагоги-практики, втрачаються державні кошти на: 1) обґрунтування концептуальних і нормативних документів, в яких розкривається сенс освіти в нашій державі та визначаються стратегічні напрями її розвитку; 2) підготовку, ухвалення законів та інших нормативних документів щодо освіти; 3) обґрунтування та затвердження державних стандартів освіти, які безпосередньо стосуються вимог держави до освіченої особи.

На нашу думку, важлива державна, організаційно-управлінська, педагогічна та методична ланка - контроль за дотриманням вимог державних стандартів освіти - відпадає. У зв'язку з цим проблема, по-перше, хвилює нас не як просте явище, а як психологічне, дидактичне та виховне; по-друге, цікавить як процес, що містить дидактичні, виховні, психологічні, особистісні, організаційно-управлінські, методичні та інші важливі аспекти для військово-навчальної теорії й практики.

Отже, простий перелік основних аспектів діагностики навчання свідчить, що він має бути обов'язковим компонентом військово-навчального процесу у ВВНЗ та охоплювати всі його складові. Тому в усіх наших роботах ми виокремлюємо діагностичні заходи в окрему групу методів навчання, яка пов'язана з процесами діагностування військово-навчального процесу [8, с. 275-305; 9, с. 401-420; 10, с. 259-278].

Для цього, на нашу думку, існують важливі обставини та причини. По-перше, визнання контролювання та оцінювання або діагностування навчання як важливої ланки військово-навчального процесу, яка логічно завершує діяльність військового педагога та курсанта, всієї дидактичної системи та надає їхній діяльності послідовності й системності. По-друге, вона, тобто ця ланка, надає можливість об'єктивно, комплексно, послідовно та систематично оцінювати його результати на основі вимог державних стандартів освіти. По-третє, це надійний метод отримання зворотної інформації про військово-навчальний процес, ефективність його функціонування, позитивні моменти та недоліки як у діяльності педагога та курсанта, так і функціонуванні всієї дидактичної системи. По-четверте, такі зворотні зв'язки обов'язкові, бо забезпечують внесення своєчасних змін, коректив та інновацій у процес навчання, вдосконалення змісту, методів і форм діяльності його суб'єктів.

Друга проблема - поняттєво-термінологічна неоднозначність і невиз­наченість. Наприклад, К. Інгемкамп, І.П. Підласий, А.В. Хуторськой, В.В. Ягупов переважно використовують поняття "діагностика навчання" і "педагогічне діагностування". Проте у вітчизняній дидактиці традиційними є такі поняття: "контроль" - родове поняття; "перевірка" - процес контролю; "оцінка" - кількісна фіксація виявленого рівня знань, навичок і вмінь у балах, "облік" - документальна фіксація в певних документах.

На нашу думку, поняття "контроль" означає тільки факт, статичне явище. А він має бути, по-перше, діагностичним; по-друге, динамічним, гнучким, адаптаційним, комплексним та гуманним; по-третє, технологічним і методичним; по-четверте, містити в собі безпосередньо педагогічний і психологічний сенси; по-п'яте, має бути, з одного боку, зручним і простим для використання, а з іншого - надійним.

Відповідно, контроль має бути гнучким і динамічним процесом. У зв'язку з цим ми пропонуємо використовувати поняття "контролювання", яке має процесуальний характер та обов'язково передбачає наявність психолого-педагогічних принципів його здійснення; певних етапів проходження; наявність системи методів, прийомів і засобів контролювання та оцінювання; конкретність об'єктів, предметів і суб'єктів, які підлягають контролю.

Контролювання - це процес, що складається із сукупності заходів, методів, прийомів і способів контролю, перевірки та спостереження за військово-навчальним процесом у ВВНЗ у цілому та за окремими його компонентами зокрема, спрямований на отримання об'єктивних даних про контрольовані об'єкти, фіксацію та облік отриманих результатів.

Основні вимоги до організації та проведення контрольних заходів такі: діагностичність, об'єктивність (неупередженість), систематичність і системність, всебічність, виховний та розвитковий аспект, керованість [8, с. 275-276].

Наступна проблема: що має бути предметом контролюй У більшості підручників з педагогіки основна увага звертається тільки на контроль за навчальною діяльністю учнів. "Контроль знань учнів - елемент навчально-виховного процесу. Він сприяє своєчасному виявленню прогалин у знаннях та вміннях учнів, повторенню й систематизації матеріалу, встановленню рівня готовності засвоювати новий матеріал, формуванню вміння відповідально й зосереджено працювати... Одним із основних методів контролю є планомірне, систематичне спостереження за навчальною роботою учнів на уроках і поза ними... Результати контролю виражаються в оцінці навчально-пізнавальної діяльності учнів за бальною системою", -вважає Микола Ярмаченко [11, с. 262-263].

Такий підхід є досить розповсюдженим і в педагогічній практиці та представляє наступний нонсенс навчальної практики та теорії. Тому виникає ряд запитань. Чим завинив курсант, щоб підпадати під такий тотальний контроль в освітньому просторі? Де людяність чи гуманізм у освітньому просторі? Чи має курсант право на захист власної "екології особистості"?

Стосовно теорії та практики військово-навчального процесу у ВВНЗ ми ставимо такі запитання: Чи тільки курсантів стосується контроль? Чи його об'єктом і предметом є тільки знання, навички та вміння курсантів? Чи керівники ВВНЗ і науково-педагогічні працівники мають бути об'єктом і предметом контролю? А як бути зі всім військово-навчальним процесом і кожним окремим його компонентом окремо? Як бути зі всією педагогічною системою ВВНЗ та ефективністю функціонування її дидактичної складової? Яким чином визначати ефективність педагогічної діяльності кожного окремого науково-педагогічного працівника та їх групи? Як оцінювати результати впровадження дидактичних інновацій і формуючих експериментів у військово-дидактичний процес? Як проводити експертизу дотримання вимог державних стандартів освіти у різних ВВНЗ?

Таких проблемних питань дидактична практика ставить багато. Перелік можна продовжувати. Вони хвилюють всіх і кожного: і курсантів, і педагогів, і управлінців, і батьків, і громадськість, і керівників держави. На ці питання треба відповідати, до того ж - негайно, бо від них залежить комфортність і захищеність курсантів у військово-освітньому просторі, їхнє духовне, інтелектуальне та психічне здоров'я, майбутній духовний, інтелектуальний і професійний потенціал нашої держави. Проте відповідей на ці проблемні питання з поняття "контроль" у традиційному його розумінні немає.

Але досить обґрунтовану відповідь можна отримати, проаналізувавши призначення, зміст та результати діагностики навчання, яку тлумачать у сучасній дидактиці як педагогічну діагностику. К. Інгенкамп так визначає призначення педагогічної діагностики: "...досліджує навчальний процес, у ході якого вивчаються передумови, умови й результати навчального процесу, з метою оптимізації чи обґрунтування значення його результатів для суспільства" [3, с. 10].

У процесі такого діагностування визначаються: рівень і якість набутих курсантами знань; формування практичних навичок, умінь та їх стійкість; рівень навченості та успішності курсантів взагалі та вивчення окремих навчальних дисциплін зокрема; якість, системність та інші показники отриманих результатів у процесі навчання; якість і ефективність роботи конкретних педагогів, військово-дидактичної системи в цілому та її окремих компонентів; дієвість навчально-методичного та організаційного забезпечення військово-навчального процесу, якість навчально-методичних посібників, рекомендацій та інших дидактичних засобів; наявні прогалини в процесі навчання та шляхи їх усунення.

У вітчизняній дидактиці термін "діагностика навчання" має обмежене застосування, хоча в останні роки помітне певне позитивне зрушення. Важливість діагностики навчання підкреслює Андрій Хуторськой і вдало розводить зміст і обсяг понять "діагностика", "контроль", "перевірка" та "оцінювання" щодо навчання. "У склад діагностики входять різні форми контролю, що означає виявлення, вимір та оцінювання знань, умінь і навичок учнів. Виявлення та вимірювання називаються перевіркою. Перевірка має на меті визначення рівня та якості навченості учня, обсягу його навчальної праці, внутрішнього розвитку. Основою для оцінювання є результати перевірки. Оцінка має різні способи вираження - усні судження педагога, письмові якісні характеристики, систематизовані за певними параметрами аналітичні дані. Оцінка частіше завершується відміткою -умовним зазначенням у вигляді числа, літери, кодованих сигналів" [7, с.418].

Діагностування як обов'язковий компонент військово-навчального процесу і дидактичний захід спирається на певні принципи, виконує конкретні функції, має види, методи й форми, систему критеріїв оцінювання якості як опанування курсантами знань, навичок і вмінь, так і викладання педагогів. Усе це дозволяє отримати відповіді на такі діагностичні та прогностичні запитання: "Яким є справжній стан військово-навчального процесу?"; "Чому так є?"; "Як має бути?"; "Чи може бути краще?"; "Що слід робити, щоб стало краще?"; "Чи відповідає зміст діяльності суб'єктів процесу навчання (педагога та курсанта) критеріям ефективності, оптимальності та нормативним вимогам?" тощо.

Відповіді на ці та інші проблемні питання отримують шляхом діагностування всього військово-дидактичного процесу, окремих його ланок і компонентів, визначення якості опанування певних загальнонаукових і військово-професійних знань, навичок і вмінь окремими курсантами, з'ясування ефективності діяльності педагогів, виокремлення провідних тенденцій у діяльності педагогів і курсантів, функціонуванні всієї дидактичної системи. Це дає можливість досить повно охарактеризувати рівень досягнень курсантів у військово-навчальному процесі, виокремити позитивні та негативні аспекти в його здійсненні, з'ясувати причини недоліків і визначити конкретні шляхи їх усунення.

Таким чином, найширшим поняттям є "діагностика навчання", процедурними та методичними складовими якої є:

а) контрольні заходи, спрямовані на виявлення, з'ясування та
визначення певних дидактичних та інших явищ, які є предметом
діагностування. Це можуть бути, наприклад, щодо курсантів: діагностика
готовності до певних видів навчальної діяльності; діагностика творчого
освітнього потенціалу; діагностика навчальності; діагностика успішності;
діагностика вікових особливостей навчальності; діагностика індивідуальної
освітньої траєкторії та ін. Щодо особистості військового педагога та його
педагогічної діяльності так само можна чітко розписати предмети
діагностики; щодо всієї дидактичної системи ВВНЗ тощо;

б) визначення кількісно-якісних характеристик досліджуваних явищ:
критеріїв, параметрів, показників, ознак, шкал, одиниць та ін.;

в) з'ясування певних тенденцій, провідних рис, якостей і

характеристик у цих досліджуваних явищах: позитивних і негативних; внутрішньогрупових і позагрупових; особистісних й індивідуально-психічних; дидактичних і розвиткових; управлінських і організаційних; змістовних і методичних; концептуальних і тактичних; головних і другорядних тощо;

г) з'ясування їх причин: зовнішніх і внутрішніх; концептуальних і тактичних; позаособистісних і особистісних; індивідуально-психічних і психофізіологічних; методичних і змістовних; педагогічних і психологічних; дидактичних і виховних; управлінських і організаційних; економічних і технічних та ін; виставляння оцінок на основі чітких критеріїв і показників; прогнозування подальшого розвитку цих явищ.

Наш підхід не виключає контролювання та оцінювання, але змінює їхнє призначення. З дисциплінарного заходу вони перетворюються на ефективний метод і прийом дослідження у загальній структурі педагогічного діагностування. Контролювання та оцінювання стосуються не тільки курсантів, а всього військово-навчального процесу у ВВНЗ та його компонентів, всієї військово-дидактичної системи. Вони стають досить ефективними методами отримання діагностичної та прогностичної інформації про цей процес.

Наступна проблема - предмет і критерії контролю. Тобто, що слід контролювати та на основі яких показників оцінювати їх ефективність, оптимальність, оригінальність і відповідність концептуальним, нормативним, педагогічним, технологічним, методичним, психологічним, особистісним, управлінським та іншим вимогам.

Визначаючи предмет контролю, ми намагаємося конкретизувати та оптимізувати обсяг дидактичних, психологічних, управлінських та інших явищ, які підпадають під перевірку. Критерії дають нам інформацію про те, на які характеристики, прояви та інші ознаки слід звертати особливу увагу у цих явищах під час перевірки. Військово-дидактичний процес - це, з одного боку, явище багатогранне, що має різні прояви та характеристики, серед яких найважливішими є особистісні. А з іншого боку, він залежить від багатьох обставин і факторів: концептуальних, управлінських, методичних, особистісних, діяльнісних, соціально-психологічних, економічно-матеріальних, професійних тощо.

Цей простий перелік різноманітних проявів і залежностей цього процесу свідчить, що досить складно виокремити конкретні предмети контролю. На нашу думку, ними мають бути: військово-дидактична система ВВНЗ; діяльність педагога та основні показники його діяльності; навчальна діяльність курсанта та її основні показники: навчальність, успішність, результативність та ін.; загальні закономірності, тенденції, характерні риси та взаємозв'язки між ними - військово-дидактичною системою, педагогом і курсантом.


Для забезпечення ефективності цієї перевірки та виставлення об'єктивної оцінки за її результатами треба знати основні параметри предмету контролю, які власне підпадають під перевірку - це критерії перевірки, конкретні характеристики цих параметрів, які є водночас показниками оцінювання. Більш докладно проаналізуємо ці аспекти щодо особистості курсанта. Безперечно, основою вибору критеріїв є: конкретний концептуальний підхід (табл. 1); специфіка функціонування ВВНЗ та його призначення; зміст навчального плану, робочих навчальних програм та конкретного навчального предмету згідно з державними освітніми стандартами; особливості майбутньої військово-професійної діяльності курсантів та ін.

Когнітивно орієнтовний підхід

Особистісно орієнтовний підхід

Формально бюрократичний підхід

Методи контролювання

Sформальні прийоми та способи контрольних заходів: контрольні роботи, заліки, іспити, тести та ін.

Sтакі прийоми та способи, які спрямовані на творче розв'язання навчальних задач (головне - не формальний правильний результат, а метод, прийом і спосіб його отримання);

Sспівставлення отриманих результатів з цілями формування творчої особистості.

Sформальні прийоми та способи контрольних заходів: контрольні роботи, заліки, іспити, тести та ін.

Форма оцінки

Sкількісне виставлення оцінки, рейтинг.

Sякісні характеристики, які розкривають ступінь особистісного, загальноосвітнього і професійного зростання курсанта;

Sкількісне виставлення оцінки.

Sкількісне виставлення оцінки.

Виховна роль військової освіти

Sсприяння формуванню поведінки курсанта згідно з загальноприйнятими правилами поведінки у суспільстві та військовій сфері.

Sсприяння самоактуалізації творчого особистісного, розумового та інших видів потенціалу особистості курсанта у військово-професійній діяльності.

Sсприяння формуванню поведінки курсанта згідно з жорсткими правилами поведінки у суспільстві та військовій сфері.

Головний результат військової освіти

Sякомога повне опанування програмного навчального матеріалу;

Sвміння діяти алгоритмічно;

Sвійськовий фахівець, який діє за шаблоном.

Sособистісне та професійне самовизначення курсанта;

Sуміння творчо розв'язувати різні проблеми, у тому числі й навчальні та майбутні військово-професійні, тобто вміння творчо вчитися та творчо розв'язувати певні військово-професійні проблеми.

Sзнання нормативно встановлених обсягів знань, навичок і вмінь;

Sфахівець, який діє за встановленими нормативними вимогами.


Отже, чітко виокремлені критерії оцінювання результатів перевірки курсантів сприяють конкретному визначенню рівня опанування ними знань, навичок і вмінь, передбачених навчальними програмами; сформованості їх творчого ставлення до процесу навчання взагалі та до своєї навчальної діяльності зокрема; рівня розвитку їхніх духовних, розумових, військово-професійних, фізичних та інших якостей; рівня розвитку мотивації учіння та досягнення успіхів у пізнавальній і майбутній професійній діяльності тощо.

Андрій Хуторськой вважає, що перевірка предметів контролю у дидактичному процесі відбувається на основі аналізу його продукції [7, с. 424-425]. Співвідношення між параметрами діагностування, видами продукції, способами та формами їх аналізу представлені у табл. 2-4.

Таблиця 2

Параметри діагностування результатів навчальної діяльності курсантів

Параметри

Вид

Форми та

діагностування

продукції

способи аналізу

творчий потенціал

творчі досягнення на

контент-аналіз змісту творчих

курсанта стосовно

заняттях, творчі роботи

робіт, рецензування та оцінювання

навчальної діяльності та







успішності в ній







базові освітні

контрольні роботи,тести,

поелементний аналіз, методичні

стандарти

заліки, іспити

основи оцінювання

особистісні якості

рефлексивні записи і

діагностування та оцінювання

курсанта

самооцінки курсанта,

педагогами рівня розвитку




основні характеристики

особистісних якостей курсантів;




військових педагогів

статистичні методи аналізу результатів

індивідуальна

індивідуальні навчальні

аналіз відповідності програм і

навчальна траєкторія

програми і рефлексивні

результатів; ступінь відмінності




записи курсантів, освітні

освітніх результатів різних




характеристики військових

курсантів




педагогів





Таблиця З

Параметри діагностування результатів діяльності військових педагогів

Параметри діагностування

Вид продукції

Форми та способи аналізу

творчий педагогічний потенціал (креативні якості особистості педагога)

розроблені авторські навчальні програми та навчальні курси, рефлексивні записи

поелементний аналіз авторських курсів та їх програм, творчих опрацювань; аналіз занять, які моделюються, та творчих робіт

педагогічний світогляд

наукові, науково-методичні роботи,виступи на семінарах і конференціях

участь і виступи на різних семінарах і конференціях з доповідями та повідомленнями

проектувальні, організаційні, управлінські, методичні, комунікативні та інші якості

заняття із застосуванням евристичних прийомів і способів; захист своїх опрацювань на педагогічних семінарах

відеозйомка занять, рефлексія та обговорення педагогічної діяльності на семінарах на кафедрі

інноваційна та експериментальна діяльність

дидактичні системи, методики, технології та творчі авторські прийоми

аналіз опрацьованих матеріалів та експертний висновок

Параметри діагностування результатів функціонування військово-дидактичної системи ВВНЗ

Параметри діагностування

Вид продукції

Форми та способи аналізу

обґрунтованість концепції функціонування військово-дидактичної системи, різних програм і планів роботи, їх цілісність, системність, комплексність, гуманність і військово-професійна направленість

навчальні плани, програми, наукова, навчальна, методична та інша документація, яка стосується цілей і змісту військово-дидактичної системи BBH3

контент-аналіз змісту навчальних планів, програм, наукової, навчальної, методичної та іншої документації, їх рецензування та оцінювання

оптимальність організації військово-дидактичного процесу у ВВНЗ та ефективність його результатів

процесуальні основи організації військово-дидактичного процесу у BBH3, характер взаємин між науково-педагогічними працівниками та курсантами у процесі навчання; документація щодо організації військово-навчального процесу протягом року, семестру, тижня, дня тощо

поелементний аналіз управлінської культури командування BBH3 та факультетів, комплексне оцінювання процесуальної складової військово-дидактичного процесу (принципи, методи, методики, технології, організаційні форми та засоби навчання), оцінкова система

система педагогічної підготовки науково-педагогічних працівників

ввнз

документація щодо організації діяльності науково-педагогічних працівників BBH3 та її система й ефективність

діагностування та оцінювання рівня розвитку особистісних, професійних та інших якостей курсантів; статистичні та якісні методи аналізу

ступінь відповідності документально виражених норм діючим освітнім стандартам

документація, яка спрямована на оптимальну організацію військово-дидактичного процесу та орієнтована на творчу самореалізацію, самовдосконалення та самоактуалізацію курсантів у навчальній і майбутній військово-професійній діяльності

експертна оцінка, порівняльний аналіз різних концепцій, курсантська та педагогічна рефлексія, функціонування військово-дидактичної системи

Відповідно, параметри діагностування також мають бути чітко розписані по показниках. Наприклад, творчі якості курсанта та діапазон їх розвитку. Визначення початкового та підсумкового рівнів розвитку творчих якостей курсанта справа досить складна, оскільки творчість, як правило, не підпорядковується жодним правилам та алгоритмам. Проте можна досить чітко визначити перелік цих якостей, сфери їх застосування у навчальній діяльності курсанта і критерії оцінювання її ефективності.

Курсантам молодших курсів для забезпечення ефективності своєї навчальної діяльності вкрай необхідні такі якості, як: самостійне визначення пріоритетних цілей у військово-освітньому середовищі, уміння відчувати та розуміти самого себе та інших, творчо організовувати різні види своєї навчальної діяльності на основі її проектування й передбачення результатів, створення оптимальної моделі навчальної діяльності. У табл. 5 представлений діапазон розвитку цих якостей, який може виступати як показник для оцінювання. При цьому основним критерієм оцінювання може бути сфера вияву творчості та її ступінь, який передусім визначається оригінальністю - відмінністю від робіт інших курсантів та новизною для самого курсанта. Також слід враховувати кількість нових елементів у його продукції, лаконічність, символічність і практичність, особистісний вклад (бо та сама робота для одного курсанта може бути творчою, а для іншого - ні) тощо.

Для оцінювання підсумкового рівня розвитку творчих якостей курсанта можна використовувати: досягнення у навчальній діяльності, які відображенні у певних письмових документах -продуктах його навчальної діяльності; конкретні досягнення курсанта у навчальній діяльності, які містять творчий аспект; результати психолого-педагогічного дослідження, самооцінювання, певні рефлексивні записи, наприклад, щоденник, наукові реферати, винаходи тощо; результати обговорення продуктів навчальної діяльності курсанта серед науково-педагогічних працівників, командирів (начальників) та інші матеріали.

Після їх аналізу можна винести підсумкову оцінку за трьома рівнями: високий - якщо позитивні зміни у творчості максимальні; середній - є позитивні зрушення, але потенціал не реалізований повністю, низький -змін немає.

Отже, цей простий перелік параметрів діагностування результатів діяльності курсанта та військового педагога, функціонування військово-дидактичної системи, простий аналіз одного параметру - творчих якостей курсанта - свідчить, що діагностування навчання є вкрай складною міждисциплінарною проблемою та потребує глибокого й системного психолого-педагогічного обґрунтування.

Діапазон рівня розвитку творчих якостей курсанта

Творчі якості

Початковий рівень розвитку

Підсумковий рівень розвитку

цілеполагання

вибір цілей своєї навчальної діяльності на занятті із запропонованого військовим педагогом блоку пропозицій

опрацювання власної ієрархії цілей у всіх сферах життєдіяльності, навчальної та майбутньої військово-професійної діяльності

рефлексія

уміння аналізувати основні етапи власного життя, виокремити у ньому певні успіхи та упущення

уміння здійснювати оптимальне рефлексивне самооцінювання у військово-освітньому середовищі, навчальної, службової та інших видів своєї діяльності

генерація ідей

уміння сформулювати у цілому навчальну проблему та запропонувати метод, спосіб або прийом її розв'язання

уміння сформулювати чітко навчальну чи іншу проблему, з'ясувати її сутність і запропонувати декілька варіантів творчого вирішення у процесі навчальної та майбутньої військово-професійної діяльності

проектування

уміння стереотипно, а інколи й інтуїтивно організовувати власну навчальну діяльність

уміння конструювати та проектувати різними прийомами, способами та засобами навчальної діяльності різні явища актуальної та майбутньої військово-професійній діяльності

прогнозування

уміння вгадувати результати своєї навчальної діяльності

уміння передбачати результати своєї навчальної та майбутньої військово-професійної діяльності залежно від творчого або репродуктивного мислення

моделювання

практично таких умінь немає

уміння моделювати основні види, методи, методики, технології, прийоми, способи та стилі навчальної та майбутньої військово-професійної діяльності


Вищевикладені положення доводять правомірність і обґрунтованість зарахування методів контролювання та оцінювання до методів навчання, що надає військово-дидактичному процесу закінченого вигляду, дозволяє об'єктивно оцінювати його результати, робити відповідні висновки та вносити потрібні корективи в хід і зміст навчальної діяльності курсантів, викладання педагога та у військово-навчальний процес у цілому.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Академія, 2001. - С. 351-358.

  2. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Метод, посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - С. 177-197.

  3. ИнгенкампК. Педагогическая диагностика / Пер. с нем. - М.: Педагогика, 1991.-240 с.

  4. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи навчання і виховання: Навч. посібник. - 2-е вид, випр., і доп. - Харків: "ОВС", 2002. - 400 с.

  5. Словник іншомовних слів / Уклад. Л.О. Пустовіт та ін. - К.: Довіра, 2000. -1018 с.

  6. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Академія, 2000. - С. 192-204.

  7. Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник. - СПб.: Питер, 2001. -544 с.

  8. Ягупов В.В. Військова дидактика: Навч. посібник. - К.: РВЦ "Київський університет", 2000. - 400 с.

  9. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2002. - 560 с.




  1. Ягупов В.В. Діагностика військового навчання // Ягупов В.В. Загально-дидактичні основи навчання військовослужбовців строкової служби Збройних сил України: Дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. - К., 2004. - С.259-278.

  2. Ярмаченко М.Д. Контроль знань учнів // Педагогічний словник / За ред. Ярмаченка М.Д. - К.: Педагогічна думка, 2001. - С. 262-263.

Афанасьев А.О., полковник, Науково-дослідний центр гуманітарних проблем Збройних Сил України
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации