Курсова робота - Моніторинг рекреаційних зон міста Миколаєва - файл n1.docx

Курсова робота - Моніторинг рекреаційних зон міста Миколаєва
Скачать все файлы (206.3 kb.)

Доступные файлы (1):
n1.docx207kb.09.01.2014 15:05скачать

n1.docx



Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чорноморський Державний Університет ім. Петра Могили
Кафедра екології і природокористування


КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Моніторинг довкілля»

на тему «МОНІТОРИНГ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН МІСТА МИКОЛАЄВА»

Виконала

студентка321групи

Дюбченко Оксана Олексіївна

Перевірила

проф. Мітрясова О.П.
Миколаїв 2011ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………..3

Розділ І: Теоретична основа екологічного моніторингу рекреаційних зон міста Миколаєва…………………………………………………………………4

1.1 Визначення земель рекреаційного призначення……………………4

1.2 Рекреаційні зони міста Миколаєва…………………………………..7

Висновки до І розділу…………………………………………………………..12

Розділ ІІ: Методи і матеріали проведення моніторингу довкілля…………..13

2.1 Екологічний моніторинг…………………………………………….13

2.2 Методи спостережень…………………………………………….…14

Висновки до ІІ розділу…………………………………………………………15

Розділ ІІІ. Результати проведення моніторингу рекреаційних зон міста Миколаєва………………………………………………………………………16

Висновки до ІІІ розділу………………………………………………………..19

Загальні висновки………………………………………………………………20

Список використаної літератури………………………………………………21
3

ВСТУП

Потреби населення у відпочинку з використанням природних ресурсів, у тому числі і рекреаційних, зростають рік від року, що неминуче тягне за собою збільшення територій, що піддаються антропогенному впливу. Не раціональне використання природних комплексів піддає регресії різні природні середовища. Це залежить від масового, неорганізованого рекреаційного природокористування.

Об'єктом дослідження виступає територія міста Миколаєва, головним чином рекреаційні та потенційно рекреаційні території. 
Предметом дослідження є визначення рекреаційного навантаження на різні природні комплекси на урбанізованих територіях і механізм управління рекреаційними ресурсами досліджуваної території. 
Мета роботи – дослідити доцільність використання рекреаційних територій та їх стан в місті Миколаєві.

Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання:

1. Визначити кількість рекреаційних зон в місті. 

2. Проаналізувати стан використання рекреаційних територій.

3. Дослідити законодавче забезпечення щодо процесу використання та охорони рекреаційних територій.

4. Визначити кроки до покращення стану рекреаційних зон в місті Миколаєві.
4

Розділ І. Теоретична основа екологічного моніторингу рекреаційних зон міста Миколаєва

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до рекреаційних зон належать ділянки суші та водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму [3]. Прийнятий 10 років по тому Земельний кодекс України у ст. 50 додав іще один елемент функціонального призначення рекреаційних зон, а саме: «для проведення спортивних заходів», при цьому справедливо, на наш погляд, вилучивши із визначення слово «масового», поширивши формальні межі призначення «рекреаційних територій» і на індивідуальний відпочинок населення [5].

1.1 Визначення земель рекреаційного призначення


Рекреаційні зони - це території (акваторії), призначені для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів [13

Землі рекреаційного призначення є одна з категорій, що входить до складу земель України/

Віднесення земель до цієї категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ст. 20 Земельного кодексу).

Поняття рекреаційних зон доповнюється Земельним кодексом України, де запропоновано склад земель рекреаційного призначення, на яких створені або можуть створюватися такі зони (ст. 51). [5]

Юридичними ознаками земель рекреаційного призначення можуть бути:



5

Наявність таких ознак дає достатню підставу для визнання відповідних територій землями рекреаційного призначення. При цьому вирішальним фактором віднесення ділянок суші та водного простору до земель рекреаційного призначення є можливість їхнього цільового використання для організації масового відпочинку населення.

Порядок визнання територій рекреаційними зонами на землях рекреаційного призначення залежить від їхнього місцезнаходження та виду природних об'єктів на них.

Землі рекреаційного призначення в населених пунктах визначаються згідно з генеральними планами населених пунктів та рішеннями місцевих Рад з відповідними державними органами. Це бульвари, сквери, сади, парки, лісопарки житлових районів і мікрорайонів, пляжі і таке інше.

Місця користування водами в рекреаційних та спортивних цілях встановлюються відповідними Радами у порядку, передбаченому водним законодавством (ст. 64 Водного кодексу України) [1].

Визначення земель рекреаційного призначення на територіях земель лісового фонду регулюється відповідними нормами лісового законодавства (статті 9, 36. 37, 40, 75, 78 Лісового кодексу України; постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року «Про затвердження порядку поділу
6

лісів на групи, віднесення їх до категорій захищеності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду») [6].

Землі рекреаційного призначення за своїм складом поділяються на: а) призначені для короткочасного та б) довгочасного відпочинку населення.

Рекреаційні зони для короткочасного відпочинку визначаються на землях населених пунктів, приміських, міських лісів, зелених зон, лісопарків, ботанічних, дендрологічних, зоологічних садів, національних природних парків, які є легкодоступними для населення.

Рекреаційні землі для довгочасного відпочинку організуються за межами населених пунктів на значній відстані. На цих землях дозволяється розміщувати соціально-культурні, туристські, лікувально-оздоровчі та інші установи та об'єкти рекреаційного призначення.

В залежності від розташування можна виділити три види земель рекреаційного призначення: а) землі, на яких розташовані зони оздоровчого відпочинку в межах населених пунктів; б) землі приміських та зелених зон; в) землі, на яких розташовані зони оздоровчого відпочинку населення за межами населених пунктів.

У межах населених пунктів до складу земель рекреаційного призначення належать землі: а) міських лісів, парків культури та відпочинку, скверів та садів житлових районів і мікрорайонів; б) міських пляжів, водойм, спортивних комплексів, басейнів, соціально-культурних та природних об'єктів;

в) ботанічних та дендрологічних парків, зоологічних садів, деяких частин національних природних парків.

За межами земель населених пунктів до складу земель рекреаційного призначення можуть бути включені землі: а) приміських та зелених зон; б) для розташування лікувально-оздоровчих установ (будинки відпочинку, пансіонати, дитячі та спортивні табори); в) для колективного садівництва та дачного будівництва; г) зайняті туристськими базами і таборами з прилеглими пішохідними туристськими маршрутами; д) землі, які використовуються для

7

відпочинку на маршрутах морських і річних круїзів і автомобільних туристських маршрутах; е) для відпочинку в приміських національних природних парках [2]

2.2 Рекреаційні зони міста Миколаєва

Загальна кількість зелених насаджень на території міста Миколаєва складає 4072,9 га, у тому числі насадження загального користування 868,7 га. На одного мешканця міста припадає 17 м2 площ зелених насаджень. Загальна площа 10 парків складає 236,1 га, з них: [9]

Парк «Перемоги» площею 43,0 га. Був закладений в липні 1945 року. На честь Дня Перемоги був організований загальноміський недільник. Методом народного будівництва були побудовані двоповерховий будиночок і господарський двір, літній кінотеатр, літній танцювальний майданчик і естрада; споруджені пам'ятник Воїну-переможцю, стела 68-ми морякам десантникам (не зберігся), обеліск розвіднику-підпільнику

На території парку розташовується міський пляж "Стрілка", водна станція "Стрілка", завод ім.61-го Комунара, стадіон і меморіальний комплекс

воїнам-інтернаціоналістам. Це найбільший парк міста, центральне місце відпочинку миколаївців [11] . 

У парку росте декілька тисяч дерев та чагарників більше 50 видів.

Головними культурами парку є софора японська, акація біла, платан, птелея трилиста, слива пісарді, катальпа, айлант.

8

японська, акація біла, платан західний, клен (різних видів), шовковиця та ін.

9

забудови та художнього оформлення - Вадим Павлович Попов, який став згодом головним архітектором будівництва.

Кожна споруда в містечку несе в собі риси певного казкового сюжету. Унікальні архітектурні об'єкти, виконані в металі, дереві, камені, з використанням карбування та мозаїки, скульптури і живопису, різьблення, кування і інших видів художнього оформлення, викликають непідробне захоплення жителів і гостей міста.

Урочисте відкриття «Казки» відбулося 19 травня 1982 року.
Основними культурами містечка є: плакучі форми горобини звичайної, берези бородавчастої, клен гостролистий, каштан кінський, дуб( кілька видів), гінкго білоба та ін.
Бульвари



10


Лісопарки.

належить 112 га. Лісовий масив з сосни звичайної. Має грунтоохоронне та водоохоронне значення.

Також в місті багато скверів:

Загальна площа території скверу складає 5984 м2, з них 5984м2 віднесено до земель рекреаційного призначення.


11

призначення, розташована на розі проспекту Жовтневого та вул. Ольшанців вКорабельному районі м. Миколаєва.

Загальна площа території  скверу  складає 5728  м2, з них 5720 м2 віднесено до земель рекреаційного призначення – та історико-культурного призначення – 8 м2.

Бургас (Болгарія), Варна (Болгарія), Галац (Румунія), Трабзон, Самсун, Ізміт (Туреччина), Салоніки, Кавала (Греція), Констанца (Румунія), Маріуполь, Миколаїв, Ялта, Херсон, Іллічівськ, Одеса  Південне   (Україна), Піреї, Таганрог (Росія),  Трієст (Італія).

Названий на честь українського поета, художника, основоположника сучасної української літературної мови – Тараса Григоровича Шевченко [12].

Та інші сквери: «Каскадний»,«Катериненський»,«Солдату», «Вітовський», «Пролетарський», «Піонерський»,«Олексія Гмирьова», «Аркасовский».

Миколаївський зоопарк — один з найкращих і знаних зоопарків в Європі, розташований в Миколаєві. Історія зоопарку виходить від 26 квітня 1901 року, коли міський голова Микола Павлович Леонтович заснував свою приватну колекцію.

В даний час колекція налічує 2800 тварин 377 видів, з них близько 80 видів, занесених в Міжнародну Червону книгу, більше ніж 400 видів рослин. Це найбільша колекція в Україні. Більше 50 видів тварин серед українських зоопарків представлене тільки тут.
12

Висновки до І розділу

З вище сказаного можна зробити висновки, що місто Миколаїв має велику кількість рекреаційних зон, на жаль з 2000 року площі земель рекреаційного призначення значно зменшилися: у 2000 році вони складали 1,5 тис. га, у 2005- 0,5 тис. га, а у 2007- 0,7тис. га.

Але на сьогоднішній день спостерігаються чітко виражені підвищення містобудівельної ролі зелених насаджень. Створено багато нових скверів, парків, та інших місць відпочинку.

За дорученням міського голови Володимира Чайки, пляж, який знаходиться біля вулиці Казарського, також було включено до списку зон відпочинку. І це, я вважаю, не останнє рішення що до надання статусу рекреаційних зон на території міста Миколаєва.


13

Розділ ІІ. Методи і матеріали проведення моніторингу довкілля.

2.1 Екологічний моніторинг

Екологічний моніторинг – комплексна підсистема моніторингу біосфери, яка охоплює спостереження, оцінювання і прогнозування антропогенних змін (біологічних, геофізичних) стану біосфери взагалі та екосистем, спричинених дією забруднювачів, сільськогосподарським використанням земель, вирубуванням лісів, урбанізацією, а також оцінювання екологічної рівноваги в екосистемах.

Завдання екологічного моніторингу полягає у виявлення в екосистемах змін антропогенного характеру. Для його здійснення придатні методи, що ґрунтуються як на окремих вимірюваннях параметрів забруднення біоти, реакції на дію антропогенних факторів, так і на безперервному визначенні інтегральних показників [7].

Загальний екомоніторинг довкілля - це оптимальні за кількістю та розміщенням місця, параметри і періодичність спостережень за довкіллям, які дають змогу на основі оцінки і прогнозування стану довкілля підтримувати прийняття відповідних рішень на всіх рівнях відомчої і загальнодержавної екологічної діяльності.

Кризовий екомоніторинг довкілля - це інтенсивні спостереження за природними об'єктами, джерелами техногенного впливу, розташованими в районах екологічної напруженості, у зонах аварій та небезпечних природних явищ із шкідливими екологічними наслідками, з метою забезпечення своєчасного реагування на кризові та надзвичайні екологічні ситуації і прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення нормальних умов для життєдіяльності населення і господарювання.

Фоновий екомоніторинг довкілля - це багаторічні комплексні дослідження спеціально визначених об'єктів природоохоронних зон з

метою оцінки і прогнозування зміни стану екосистем, віддалених від об'єктів промислової і господарської діяльності, або одержання інформації для
14

визначення середньостатистичного (фонового) рівня забруднення довкілля в антропогенних умовах.
2.2 Методи спостережень.

Екологічний моніторинг передбачає обов’язковість спостережень на таких рівнях:

  1. імпактний рівень - спостереження за територіями, які піддаються антропогенному впливу, що зумовлює небезпечні або критичні наслідки;

  2. регіональний рівень – спостереження за процесами та явищами в межах певного регіону;

  3. базовий рівень – глобальні, регіональні спостереження за станом екосистем і прогнозування в них змін, що відбуваються без прямого впливу антропогенних факторів.

Теоретичне дослідження з методологічної точки зору належить до вищого рівня наукового знання.

На теоретичному рівні дослідження використовуються такі загальнонаукові методи:

Емпіричні дослідження спрямовані на виявлення різних фактів, явищ, процесів. Емпіричні дослідження дають можливість отримувати різнобічну інформацію про стан явищ, процесів і сприяють поглибленню їх кількісного та якісного аналізів.

15

На емпіричному рівні науковець отримує нові знання на основі досліду за допомогою опису, спостереження та експерименту.

Спостереження – це спосіб пізнання об’єктивного світу на основі безпосереднього сприйняття предметів і явищ за допомогою чуттєвості. Спостереження ведеться за планом та підпорядковується певній тактиці.

Експеримент – це система операцій, впливу або спостережень, спрямованих на одержання інформації про об’єкт при дослідженні, що може проводитись у природних чи штучних умовах при зміні характеру проходження процесу. Експеримент проводять на заключному етапі [8].

Висновки до ІІ розділу.

Необхідними є дослідження середовища у динаміці, тобто оцінювання минулого, сучасного його станів, а також прогнозування змін його параметрів у майбутньому.

Використовуючи ці методи я підрахувала кількість рекреаційних зон в місті Миколаєві, проаналізувала їх стан, чи доцільно вони використовуються та які заходи впроваджуються для покращення стану рекреаційних зон.


16

Розділ ІІІ. Результати проведення моніторингу рекреаційних зон міста

Рекреаційні зони передбачені для організації місць відпочинок населення і включають в себе парки, сади, міські ліси, лісопарки, пляжі, інші об'єкти. На територіях рекреаційних зон не допускаються будівництво і розширення працюючих промислових, комунальних і складських об'єктів, конкретно не пов'язаних з експлуатацією об'єктів оздоровчого та рекреаційного призначення.

В Миколаєві створено 10 парків загальною площею 236,1 га, 7 бульварів, 9 лісопарків, Миколаївський зоологічний парк – найкращий зоопарк в Україні. З кожним роком в місті помітно більше з’являється скверів та бульварів. Лише за останні декілька років в Миколаєві з’явилося близько 20 нових скверів, бульварів та парків. На цих об’єктах встановлюються інформаційні таблички, на яких вказується назва території, мета створення, площа та місце знаходження.



На жаль більшість цих об’єктів в Миколаєві піддаються негативному впливу людської діяльності. Більшість миколаївців не усвідомлюють цінності природних об’єктів, що створюються ж для блага населення, відпочинку та розваг.

17

У парках та скверах витоптуються клумби, зламуються дерева… Та найбільшим лихом для місць відпочинку є сміття. Хоч по всій території стоять урни, люди все одно кидають сміття куди кому зручно.

Але існують угрупування студентів, робітників природоохоронних організацій, які створюють різноманітні суботники та акції на яких приводять до належного стану зелені території міста.

Міський парк культури та відпочинку «Ліски», що був створений у 1790 році, є одним за найбільших парків Миколаєва. У ХІХ столітті територія» Лісків» прийшла в запущення, на околиці почали будувати заводи, під час громадянської війни практично усі дерева в «Лісках» були знищені (вирублені), за виключенням небагатьох дубів та тополь.

З моменту відродження парку в п’ятидесяті роки і до початку шести десятих років ця територія являла собою обширну (понад 90 га) зелену зону без чітких меж статусу, розташовану на околиці міста поза впливом житломасивів. У другій половині шестидесятих років, а також в семидесяті роки ця ситуація

корінним чином змінюється. Територія вийшла Із безпосереднього контакту з рікою Південний Буг. її площа скоротилась та

склала в 1984 році 33 га. В 1974 році територія парку набуває статусу заповідного об'єкта.

Сьогодні цей парк є одним з найкращих міст відпочинку в Миколаєві.

Парк ім. Ленінського комсомолу що був створений у 1950 році також є одним за найкращих місць відпочинку в місті.

Свого розквіту парк досяг в першій половині вісімдесятих. Тут росла маса дерев і чагарників. На широких прямих алеях були розбиті квіткові клумби, прикрашені кущами троянд. Були ще й дитячі ігрові автомати, клуб гри в шашки і шахи, тир, атракціони, колесо огляду, упорядковані дитячі майданчики, кафе, літній танцмайданчик. Все це містилося в повному порядку. Не дивно, що відпочити сюди приходила маса людей.

18

Вже в 2000 році від колишньої пишноти  парку  нічого не залишилося. Тир, колесо огляду та інші  атракціони були  демонтировані.  Кришки  люків  і лінії електропередач були розкрадені, рожеві кущі викопані, вже ніхто не доглядав  за зеленими  насадженнями. Тут уже не було ні освітлення, ні міліції. 

У 2006 році парк  імені «Леніского комсомолу » щодо Рішення  сесії міськради був переданий в оренду на 25 років ТОВ Юридичній фірмі  "Претор".  За три  роки  парк покращав. Регулярно вивозиться  опале листя, триває  робота  над огорожею парку. В кінці 2008 р. були висаджені дуби, горобина, тополі.

Парк поступово відроджується, але скарг в рай адміністрацію , СЕС, міську екологічну інспекцію, управління культури 3 2006 р. не вичерпується.

Ігноруються рекомендації щодо знищення на території парку амброзії полинолистої, що є карантинним бур’яном, що викликає важковиліковну алергію і що підлягає ліквідації, а  також з проведення в парку інвентаризації всіх  зелених насаджень. Також однією  з найважливіших проблем є розміщення пересувних цирків та атракціонів на території природно-заповідної зони парку, на його газонах, в безпосередній близькості від житлових  будинків  з грубим порушенням техніки безпеки та вимогам норм СЕС. З 2007 р. були знищені газони, тротуарна плитка, асфальтоване покриття центральної алеї парка.

Для впорядкування розміщення  пересувних цирків і атракціонів, виконкомом міської ради було прийнято рішення № 263 від 25.01.2008р., згідно з яким у всіх районах міста були визначені місця для  їх  розміщення. Парк  імені  «Ленінського комсомолу»  в  перелік  місць по Ленінському району не увійшов, враховуючи чисельні скарги мешканців.
19

Проте в кінці 2008 р. райадміністрація міста перевищила свої повноваження і не тільки не проконтролювала, але й не виконала Рішення №263, підписане міським головою і знову у парку розташувався шатер цирку [14].

Якщо вже міська адміністрація не виконує свої повноваження тоді що казати про простих мешканців Миколаєва.

У більш гіршому стані знаходяться пляжі Миколаєва. Єдиним офіційно дозволеним місцем відпочинку на воді в місті Миколаєві є пляж «Стрілка» в Центральному районі, він відповідає всім нормам і правилам, які стосуються безпеки людей на водних об’єктах. В цьому  місці дно обстежено та очищено від сторонніх предметів, визначена конкретна акваторія,де можна купатися, підписаний і затверджений паспорт пляжу усіма наглядовими органами, обладнаний рятувальний пост.
Висновок до ІІІ розділу

Якщо розглядати кожну рекреаційну зону окремо, можна знайти ще багато недоліків їх використання та охорони. Залишається лише сподіватися на те що з часом людина почне замислюватися над тим як вона та її діяльність впливає на навколишнє середовище, а місцеве управляння почне контролювати роботу певних місцевих органів, щоб покращити стан заповідних територій на території міста Миколаєва.

20

Висновок

На сьогоднішній час в Миколаєві існує велика кількість зон відпочинку, але вони знаходяться не в належному стані. Щоб покращити це становище потрібно вживати певних заходів: інформувати населення про важливість природно-заповідних об’єктів на території міста; залучати мешканців міста, а на сам перед молодь, до організацій які беруть участь у благоустрої зелених зон міста.

Уповноважені органи виконавчої влади по земельних ресурсах повинні забезпечувати постійний контроль за дотриманням цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення згідно з вимогами передбаченими статтею 1 Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах», завданням якого є запобігання масовим проявам забудови зелених зон та руйнування об’єктів спортивної і дитячої інфраструктури в містах та інших населених пунктах, що призводить до негативних наслідків для санітарно-гігієнічних, рекреаційних та спортивно-оздоровчих умов життя громадян, а також для фізичного і естетичного виховання дітей і молоді. Також цей мораторій контролює розширення земель рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах за рахунок збільшення частки та розширення площ зелених зон і зелених насаджень, збільшення кількості об’єктів фізичної культури і спорту, в тому числі спортивних і дитячих майданчиків, з забезпеченням їхнього зростання [3].


Якщо більшість цих заходів буде виконуватися, то у найближчі роки місто матиме більше зелених територій та місць відпочинку у належному вигляді.


21

Список використаної літератури

  1. Водний Кодекс України.

  2. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів.— Харків: Право, 2001.— С. 224

  3. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»

  4. Закон України «Про мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах».

  5. Земельний Кодекс Украины//Земельное и сельскохозяйственное законодательство. - Харьков: Основа.- 1994. 

  6. Зібрання постанов Уряду України.— 1995.— М 10.— Ст. 254

  7. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 360 с.

  8. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006. – 206 с.

  9. Миколаїв: природа,техніка,люди

  10. http://fotodni.com.ua/fotos/category/64-leski.html

  11. http://fotodni.com.ua/fotos/category/65-pobedy.html

  12. http://www.pinokio.mk.ua/references/category/39

  13. http://zaochka.net/books_p_1_p_2_p__p_106.html

  14. http://novosti-n.mk.ua/analitic/read/?id=486
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации