Збірник наукових праць Академії внутрішніх військ МВС України 2005. Випуск 1-2 - файл n1.doc

Збірник наукових праць Академії внутрішніх військ МВС України 2005. Випуск 1-2
Скачать все файлы (14468 kb.)

Доступные файлы (1):
n1.doc14468kb.11.01.2014 15:37скачать

n1.doc

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34


ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ

Збірник наукових праць

Випуск 1-2 (5-6)


Харків 2005

Рекомендовано до друку науково-технічною радою

Військового інституту внутрішніх військ МВС України.

Протокол № 7 від 14 грудня 2005 року.
Збірник наукових праць, №1–2 (5–6), – Харків: ВІ ВВ МВС України, 2005 – 160 с.
Редакційна колегія:
В.І. Пелепейченко, д.т.н., професор, (відповідальний редактор);

М.О. Ніколаєв, к.т.н., с.н.с., (заступник відповідального редактора);

В.М. Телелим, д.військ.н., професор; В.І. Шарий, д.військ.н., професор;

І.О. Кириченко д.військ.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України;

О.М. Шмаков, д.військ.н., професор; В.П. Городнов д.військ.н., професор;

О.П. Кондратенко, д.т.н., професор; І.І. Бажин, д.т.н., професор;

І.М. Приходько д.т.н., професор; В.Є. Карпусь д.т.н., професор;

А.М. Толкачев, д.ф.-м.н., професор; В.О. Буц, д.ф.-м.н., професор;

О.В. Лавніченко, к.військ.н.; І.А. Пегахін, к.військ.н.;

В.П. Раківненко, к.т.н., доцент;

Ю.П. Бабков, к.т.н., доцент; В.В. Сисоєв,. к.т.н., доцент;

А.В. Ковтун, к.т.н., доцент; О.І. Сачков, к.т.н., доцент;

М.А. Шмиголь, к.е.н., доцент; С.М. Осипенко, к.е.н., доцент;

В.М. Захаров відповідальний секретар.
У збірнику наведені доповіді з проблем розвитку воєнних і технічних наук, озброєння, військової техніки та її експлуатації, науково-методичного забезпечення навчального процесу вищих навчальних закладів внутрішніх військ, інших збройних формувань і правоохоронних органів, а також інші науково-дослідні матеріали з різних галузей.
Для військових фахівців внутрішніх військ, інших збройних формувань, правоохоронних органів, наукових співробітників, викладачів, ад’юнктів, курсантів та студентів вищих навчальних закладів України.
Редколегія не завжди поділяє думки і позиції авторів публікацій.

Доповіді відтворені безпосередньо з авторських оригіналів. За достовірність представлених результатів, викладених фактів, цитат та інших відомостей відповідає автор.

Редколегія залишає за собою право на власне рецензування поданих статей.
© Військовий інститут внутрішніх військ МВС України, 2005

Зміст


Воєнне мистецтво





С.П. Павлов, І.Ф. Ролін, С.О. Каплун Обґрунтування показника ефективності регіональної системи матеріального забезпечення внутрішніх військ за надзвичайних обставин......................


5

О.В. Заліван, В.Ф. Заїка, С.В. Петров, І.А. Таран Раціональний розподіл засобів виявлення та вогневого ураження між об’єктами на полі бою………………………………………………….

12

Н.Ю. Чупрінова Культура як фактор національної безпеки України…….....................................

16

Л.П. Непіпенко Сучасна релігійна ситуація в Україні та її вплив на морально-психологічний стан військовослужбовців ВВ МВС України.......................................................................................


19


Озброєння і військова техніка, спеціальні засоби





О.П. Кондратенко, С.П. Мазін, С.В. П’ятигорець Методика визначення параметрів силових бар’єрів спецмашини для розосередження натовпу людей................................................................


25

В.П. Пісарєв, Ю.М. Юрчук Удосконалення ходових якостей бойових машин................................

30

М.О. Ніколаєв Кутові та вібраційні шуми вхідних пристроїв авіаційних магнітометричних систем розвідки.......................................................................................................................................


33

І.В. Власенко Вплив експлуатаційних властивостей засобів індивідуального бронезахисту на працездатність працівників міліції.......................................................................................................


37


Будівництво внутрішніх військ і правоохоронних органів





В.І. Пелепейченко О.В. Щербаков Методика врахування сезонних умов при виборі температури теплоносія в системі охолодження наддувного повітря автомобільного дизеля......


41

В.Г. Медінцев, А.Ю. Бабков Економія і скорочення втрат пального в частинах внутрішніх військ МВС України…………………………………………………………………………………...


46

І.К. Шаша Аналіз методів та засобів забезпечення післяаварійної безпеки, що знижують тяжкість наслідків дорожньо-транспортних пригод...........................................................................


51

М.О. Чміль Психоемоційна готовність працівників ОВС до застосування вогнепальної зброї у екстремальних умовах............................................................................................................................


53


Теорія та методика навчання





В.Є. Козлов, І.О. Юзьков Сучасні технології навчання і можливості їх застосування при підготовці фахівців нутрішніх військ………………………………………………………………...


56

О.В. Хацаюк Сучасні тенденції підготовки військовослужбовців-спортсменів на базовому етапі техніко-тактичної підготовки з бойового самбо........................................................................


63

С.О. Каплун, О.В. Гафуров Ділова гра як засіб аналізу професійної компетентності курсантів Військового інституту внутрішніх військ МВС України – майбутніх офіцерів служб тилу.........


68

О.Г. Михайлова Використання Інтернет-ресурсів у навчанні іноземної мови майбутніх офіцерів внутрішніх військ....................................................................................................................


73

Л.О. Гусліста Формування культурної компетенції майбутніх перекладачів……........................

76

В.І. Конаржевська Критичне мислення як складова професійної підготовки майбутнього офіцера внутрішніх військ.....................................................................................................................


79

В.Є. Козлов, О.О. Морозов Шляхи реалізації комп’ютерних технологій навчання……………..

81


Фізика, математика, механіка, машинознавство, хімія





В.М. Нечипоренко Перспективні розробки несучих конструкцій машин......................................

84

В.Д. Душкин Знаходження нестаціонарних температурних полів у напівобмеженій області для випадку теплообміну із зовнішнім середовищем.........................................................................


92

П.І. Літовченко Проблеми використання комп’ютерної графіки у курсовому і дипломному проектуванні............................................................................................................................................


97

В.М. Нечипоренко Перспективні тенденції удосконалення механізмів передач приводу машини .....

100

П.І. Літовченко, С.І. Сищук Визначення кутів обхвату шківів пасової передачі з трьома шківами....................................................................................................................................................


108

в.п. раківненко Дотичні змушені коливання диска з фізично нелінійною характеристикою матеріалу..................................................................................................................................................


112

В.С. Плоскін, В.А. Борщов, Є.В. Ліпчинський Дослідження впливу вибору технології наплавлення і виду наплавлювального матеріалу на зносостійкість деталей військової автомобільної техніки............................................................................................................................



115


Філософсько-правові та морально-психологічні проблеми службово-бойової діяльності внутрішніх військ і правоохоронних органів





П.П. Круть Організаційна культура забезпечення Національної безпеки України: освітній вимір.........................................................................................................................................................


120

І.А. Терещенко Психолого-педагогічні аспекти виховного процесу у вищому навчальному закладі системи МВС України..............................................................................................................


124

В.М. Клачко Формування мотивації навчальної діяльності курсантів засобами проблемного навчання...................................................................................................................................................


127

Д.П. Приходько Теоретичний аналіз психічних станів курсантів та формування у них оптимального рівня у процесі виховної роботи..................................................................................


131

Ю.В. Соколовська Викладання предметів гуманітарного циклу в непрофільних ВНЗ у контексті гуманізації та гуманітаризації вищої освіти.......................................................................


134

С.П. Галагуз Державно-церковні відносини в Україні в контексті їх впливу на політичну стабільність суспільства.........................................................................................................................


137

А.Л. Злотніков Психолого-педагогічні заходи щодо формування емоційної стійкості курсантів ВВНЗів у процесі виховання................................................................................................


142

Ю.М. Широбоков, В.Д. Кислий Суїцидологічна допомога військовослужбовцям як напрямок удосконалення виховної роботи в умовах реформування Збройних Сил....................


146

Б.І. Фурманець Соціально-психологічні аспекти врахування сутності патріотизму у виховній роботі з військовослужбовцями............................................................................................................


149

Анотації...................................................................................................................................................

151

Наші автори.............................................................................................................................................

157


УДК 355. 351
С.П. Павлов, І.Ф. Ролін, С.О. Каплун
ОБГРУНТУВАННЯ ПОКАЗНИКА ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ МАТЕРІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК

ЗА НАДЗВИЧАЙНИХ ОБСТАВИН
Розширено понятійний апарат теорії тилового забезпечення військ. Обґрунтовано варіант доцільних для умов військової спеціальної операції показника і критерію ефективності регіональної системи матеріального забезпечення внутрішніх військ за надзвичайних обставин.
В Україні існує підґрунтя для виникнення, за певних умов, руху опору легітимній владі, найбільш небезпечним проявом якого можуть бути збройні виступи на території країни сил, що створені всупереч дійсному законодавству, озброєні і організовані на зразок військових підрозділів – тобто незаконних збройних формувань (НЗФ). Знешкодження НЗФ, як правило, проводиться у формі військової спеціальної операції (ВСО). Особливу складність може представляти боротьба з крупними формуваннями, яка носить затяжний характер і розгортається на значній території.

Внутрішні війська МВС України за своїм функціональним призначенням мають бути готовими до дій щодо знешкодження НЗФ та утримання під контролем конфліктно-кризового регіону країни за надзвичайних обставин [1]. Для протидії НЗФ у напруженому регіоні створюватиметься угруповання внутрішніх військ. Складність і багатоплановість завдань, що покладатимуться на угруповання внутрішніх військ у зазначеному регіоні, спонукають до створення ефективних систем забезпечення таких завдань, у тому числі матеріальними ресурсами.

Принципові труднощі в організації матеріального забезпечення угруповання внутрішніх військ, пов’язані з відсутністю сучасної і апробованої нормативної бази, матимуть місце, коли війська будуть змушені діяти у відриві від пунктів постійної дислокації, автономними дрібними групами, утримуючи під контролем значні території не тільки у населених пунктах, але й у важкодоступних районах, за умови можливого диверсійного впливу на автоколони та об’єкти тилу (далі – за надзвичайних обставин). Адже існуюча система матеріального забезпечення внутрішніх військ значною мірою прив’язана до місцевих підприємств-постачальників матеріальних ресурсів, орієнтована на потреби мирного часу і не має власного оперативного тилу [2]. Тому, щоб мати можливість діяти за надзвичайних обставин, виникає нагальна потреба у необхідності завчасного нарощування існуючої СМЗ її регіональними компонентами, які за надзвичайних умов будуть базою розгортання у кризовому регіоні регіональної системи матеріального забезпечення (РСМЗ), під якою слід розуміти сукупність стаціонарних складів, мобільних підрозділів тилу внутрішніх військ із запасами матеріальних засобів, органів управління і служб тилу, певним чином розташованих у районі оперативного застосування угруповання внутрішніх військ. Управління тилом угруповання, очевидно, здійснюватиметься органом, основу якого становитиме тил управління відповідного територіального командування. У разі залучення до складу угруповання формувань інших силових структур їх тил доцільно також ввести до РСМЗ. Головною метою функціонування регіональної системи слід вважати своєчасне забезпечення військ угруповання потрібними матеріальними засобами в обсягах, достатніх для виконання службово-бойових завдань, покладених на ці війська, при мінімальних затратах ресурсів на організацію матеріального забезпечення.

Виходячи з існуючої системи матеріального забезпечення внутрішніх військ, складу її військового тилу, випливає така регіональна структура системи матеріального забезпечення (рис. 1). Вона складається з джерел заявок – пунктів споживання і трьох ланок органів постачання, між якими в ході операцій постачання здійснюються перевезення матеріальних засобів. Напрямок руху матеріальних засобів від органу постачання верхньої ланки до органів постачання нижчої ланки і, далі, у пункти споживання, що прикріплені до цього органу постачання, є плановими поставками. Можливі напрямки руху матеріальних засобів, що відрізняються від планових, вважаються позаплановими поставками.

Під пунктами споживання (ajc) будемо розуміти бойові підрозділи, групи і військові наряди, які безпосередньо виконують службово-бойові завдання і розосереджені по території району проведення спецоперації. В залежності від бойового та чисельного складу і покладених на них завдань вони поділяються на типи.

О
© С.П. Павлов, І.Ф. Ролін, С.О. Каплун
ргани постачання першої ланки (bnі) – це підрозділи військового тилу. На них покладається завдання утримання встановлених запасів матеріальних засобів і їх відновлення у пунктах споживання за плановим напрямком поставок. Підпорядкованість органу постачання буде визначати його належність до відповідного рівня (ланки) управління.
а
jс j-тий пункт споживання с-го типу; j=1,…, Jc, де Jc – кількість пунктів споживання с-го типу, с=1, ..., С, де С – кількість типів пунктів споживання; bin – n-й орган постачання і-тої ланки; і=1,2,3 – номер ланки управління; n=1,...,Nі, де Nі – кількість органів постачання і-тої ланки;

планові поставки матеріальних ресурсів;

приклади можливих позапланових поставок матеріальних ресурсів.
Органи постачання першої ланки (bnі) – це підрозділи військового тилу. На них покладається завдання утримання встановлених запасів матеріальних засобів і їх відновлення у пунктах споживання за плановим напрямком поставок. Підпорядкованість органу постачання буде визначати його належність до відповідного рівня (ланки) управління.

В практичному плані, організація регіональної системи матеріального забезпечення полягає у виборі раціональної структури РСМЗ і технології її функціонування, яку назвемо способом матеріального забезпечення. Головними характеристиками, що визначатимуть структуру РСМЗ, слід вважати: кількість рівнів управління; кількість органів постачання матеріальних засобів на різних рівнях та їх раціональне розміщення по території району ВСО. Спосіб матеріального забезпечення угруповання має визначатись розміром партій поставок та обсягів запасів, що мають зберігатися в органі постачання кожного рівня, встановленням моментів розміщення замовлень на відновлення запасів, а також варіантом підвозу (розподілу партії, що прибула у систему, за нижчестоящими ланками системи). За надзвичайних обставин орган управління тилом угруповання має вибрати найбільш ефективний варіант організації регіональної системи матеріального забезпечення, який задовольнятиме умовам проведення ВСО.

Метою статті є обґрунтування найбільш доцільних для умов спецоперації показника і критерію ефективності регіональної системи матеріального забезпечення і визначення сукупності даних, що характеризуватимуть певний варіант організації цієї системи.

Організація матеріального забезпечення має задовольняти основним вимогам, рівень виконання яких визначатиме ефективність функціонування системи. Виходячи з мети функціонування системи матеріального забезпечення, такими основними вимогами слід вважати:

1) повноту – постачання матеріальних ресурсів споживачам в асортименті і обсягах достатніх для виконання поставлених службово-бойових завдань;

2) своєчасність (оперативність) – надходження матеріальних ресурсів за призначенням у межах заданого часу;

3) економічність – зменшення затрат ресурсів на процес матеріального забезпечення.

Таким чином, основними частковими показниками ефективності функціонування РСМЗ вважаємо кількісну характеристику рівня виконання вимог повноти, своєчасності та економічності.

Характеризувати ефективність функціонування РСМЗ можливо за допомогою узагальненого показника, який би поєднував основні часткові показники ефективності системи. Звідси випливає необхідність обґрунтування останніх.

Під повнотою матеріального забезпечення угруповання внутрішніх військ будемо розуміти кількісну характеристику здатності РСМЗ поставляти в задані пункти призначення матеріальні засоби потрібних видів від органів постачання різних ланок в обсягах, які забезпечать здатність бойових підрозділів виконувати службово-бойові завдання у спеціальній операції.

Гарантованість подачі потрібних видів матеріальних засобів в задані пункти призначення знаходиться в прямій залежності від розміру запасів в органах постачання. З іншого боку, надмірне накопичення запасів сковує дії підрозділів, знижує їх мобільність, підвищує час на поновлення запасів, потребує додаткового виділення сил та засобів на навантажувально-вивантажувальні роботи, забезпечення їх безпеки. Це викликає необхідність визначення максимального бажаного і мінімально допустимого рівнів запасів, при яких виконання завдань пунктами призначення гарантовано забезпечуються потрібними матеріальними засобами у задані терміни. З точки зору функціонування системи матеріального забезпечення, запаси прийнято розглядати, як об’єкт, що постійно змінюється за часом. Для визначення повноти забезпечення органів постачання і споживачів в будь-який момент часу будемо відрізняти такі кількісні рівні запасів (рис. 2.).

П
ід нормативним розуміється максимальний бажаний рівень запасів, який необхідно утримувати в органах та установах матеріального забезпечення та в бойових підрозділах. В залежності від умов оперативно-тилової обстановки цей рівень може й перевищуватись. Очевидно, для елементів різних ланок РСМЗ поняття “нормативного рівня” буде нести своє значеннєве навантаження, яке має випливати із призначення елементу певного рівня.

Для пункту споживання нормативний рівень запасів має гарантовано забезпечувати витрати матеріальних засобів на весь час виконання ним службово-бойового завдання. Середньодобові витрати матеріальних засобів прогнозуються в залежності від типу пункту споживання.

Органи постачання першої (нижчої) ланки безпосередньо забезпечують (споряджають) пункти зберігання. Відповідно, їх нормативний рівень запасів має гарантовано забезпечувати сумарний нормативний рівень запасів всіх пунктів споживання планового напрямку поставок на інтервал часу (tп1 – tп) між поновленням власних запасів.

Органи постачання інших ланок (крім першої) мають гарантовано забезпечувати сумарний нормативний рівень запасів всіх пунктів призначення нижчого рівня планового напрямку поставок на інтервал часу Тп1– Тп між поновленням власних запасів.

Незнижуваний рівень запасів QНЗ є складовою нормативного рівня. Розмір QНЗ залежить від характеру причин, що викликають необхідність його утримання.

Для пункту споживання незнижуваний рівень запасів має забезпечити виконання будь-якого раптового завдання цим пунктом, яке може виникати в ході виконання визначеного йому службово-бойового завдання. Найскладнішим раптовими завданнями може бути стримування переважаючих сил противника до підходу резерву чи підкріплення, або надання допомоги іншому пункту у аналогічній ситуації. Звідси випливає, що розмір незнижуваних запасів має забезпечити виконання пунктом споживання такого раптового завдання. Він буде залежати від типу пункту споживання.

Причини, що викликають необхідність утримання незнижуваного рівня запасів в органі постачання нижчої ланки випливають з таких міркувань. Час виконання службово-бойового завдання пунктом споживання може коливатися в інтервалі від 1 до 3 діб. Верхній рівень цього інтервалу – 3 доби, визначається фізіологічними можливостями підготовленої людини, нижній – ступенем підвищення інтенсивності витрати матеріальних ресурсів у разі зіткнення з противником. Тобто орган постачання першої ланки забезпечує пункт споживання на 3 доби, але, в залежності від обстановки, він може повернутись на базу раніше. На рис. 2. показано роботу ідеальної системи матеріального забезпечення, в умовах стабільної інтенсивності добової витрати матеріальних ресурсів. В реальній системі – чим більшу кількість пунктів споживання спорядить орган постачання першої ланки за добу, тим більша його добова витрата матеріальних ресурсів. Сплески інтенсивності витрати матеріальних ресурсів будуть спостерігатися і у разі забезпечення ним бойового застосування резерву. Коливання добових витрат матеріальних ресурсів в органі постачання першого рівня спричиняє коливання інтервалів часу ?1, на які вистачає запасів партії (q1) між поставками (рис. 3). Це, в свою чергу, ускладнює для постачальників організацію централізованого підвезення матеріальних ресурсів. Тому для компенсації флуктуацій системи, пов’язаних з коливаннями інтервалів часу, на які вистачає запасів між поставками партій, в органах постачання першого рівня необхідно утримувати певний рівень (QНЗ1) запасів.

О
бґрунтування призначення нормативних та незнижуваних рівнів запасів дозволяє отримати структуру алгоритму розрахунків нормативних рівнів запасів для елементів системи кожного рівня. Для спрощення подання формул обмежимось одною номенклатурою матеріальних засобів. За одиницю виміру рівня запасу приймемо тонну.

Для j-го пункту споживання с-го типу QН визначається за формулою:

; (1)

де ?с – середньодобова інтенсивність витрати матеріальних засобів у пункті споживання с-го типу, тонна за добу; tjc – тривалість виконання службово-бойового завдання, доба; Q НЗс – незнижуваний рівень запасу пункту споживання с-го типу, тонна.

Для n-го органу постачання 1-го рівня QН визначається за формулами:

; (2)

; (3)

; (4)

де zjc – кількість завдань, яку може виконати j-тий пункт споживання с-того типу за інтервал часу ?1; ?1 – інтервал часу між моментами поновлення і запасів у пункті постачання першої ланки, доба.

Для n-го органу постачання і-тої ланки (крім першої) QН визначається за формулами:

; (5)

; (6)

; (7)

де Ri – коефіцієнт, що показує, яку максимальну кількість разів орган постачання і-тої ланки може повністю забезпечити нормативний рівень всіх органів постачання (і-1) ланки за плановим напрямком поставок за рахунок власних запасів (не витрачаючи незнижувані запаси) за період між їх поновленням. Коефіцієнт Rі залежить від вантажопідйомності органу постачання і місткості його складів; – інтервал часу між моментами поновлення і запасів у пункті постачання і-тої ланки.

З обґрунтування понять нормативних рівнів запасів для елементів системи різних ланок випливає, що критерієм повноти регіональної системи матеріального забезпечення має бути такий її стан, коли всі елементи системи забезпечені матеріальними засобами до нормативного рівня.

Фактичний рівень запасів QФ пункту призначення визначається їх наявністю в будь-який момент часу. Для безперебійності поставок система повинна підтримувати фактичний рівень запасів всіх пунктів призначення в інтервалі між нормативним та незнижуваним рівнями. Тобто, при виконанні пунктом призначення планових завдань, необхідною умовою безперебійності поставок буде нерівність:

QНЗ  QФ  QН; (8)

а різниця: QН QФ = Р (9)

буде складати потребу в матеріальних засобах елементу системи на будь-який момент часу tх. Потреба характеризує обсяг завдань з матеріального забезпечення військ і, за своєю суттю, є показник системи матеріального забезпечення протилежний повноті забезпечення. Звідси випливає, що мінімізація Р для кожного пункту призначення буде необхідною умовою безперебійної роботи системи матеріального забезпечення.

З урахуванням (8), Р набуває максимального значення при QФ = QНЗ. Цей рівень запасів має відповідати часу поставки tп (рис. 2), тобто рівняння

(10)

буде визначальним для розрахунку розміру партії поставки (q) і, якщо знехтувати коливаннями інтервалів часу між поставками (), для n-го органу постачання і-тої ланки потреба на час поставки складатимете

, тонна. (11)

З метою недопущення використання незнижуваних запасів пунктом зберігання, заявка в орган управління постачальника потрібного виду матеріальних засобів подається заздалегідь, не пізніше граничного моменту часу tГ, коли Qф буде дорівнювати рівню запасів, який будемо називати граничним. Іншими словами, граничний рівень запасів QГ обумовлює момент часу tГ подання заявки в орган управління постачальника матеріальних засобів. Із цього випливає, що при моделюванні регіональної системи матеріального забезпечення QГ необхідно задавати.

Для пунктів споживання QГ задавати недоцільно з міркувань, що запаси в них поновлюються перед кожним службово-бойовим завданням на весь час його виконання.

Для органу постачання граничний рівень запасів має забезпечити всі його планові поставки на інтервал часу від tГ до моменту поновлення власних запасів tП, не припускаючи використання незнижуваних запасів. Цей інтервал часу задається органом управління пункту зберігання – постачальником матеріальних засобів. Назвемо його заданим часом поставок ТЗ, який визначається як:

ТЗ = tП – tГ; (12)

Оскільки усі пункти зберігання угруповання в межах одного рівня знаходяться приблизно в однакових умовах, вважаємо, що для них ТЗ не залежать від напрямку постачання і мають однакові значення, тобто ТЗі = ТЗіn. Заданий час поставок для усіх рівнів задається з урахуванням таких даних: часу проходження інформації до органу управління постачальника матеріальних засобів і прийняття рішення цим органом управління; часу на організацію заходів щодо охорони шляхів підвозу; тривалості поставки, включаючи час на завантаження, рух транспорту і вивантаження; низки факторів можливого впливу зовнішнього середовища на час поставки (стан доріг, погодні умови, вогневий вплив противника).

Фактична тривалість поставки ТФі для будь-якого пункту зберігання не повинна перевищувати заданого часу поставок. Тобто, необхідною умовою безперебійної роботи кожного органу постачання буде нерівність:

ТФі ТЗі, (13)

а заданий час поставок, буде критерієм для оцінювання другого часткового показника регіональної системи матеріального забезпечення – оперативності поставок в задані пункти призначення потрібних матеріальних засобів. Проте умова (13) не враховує головного: своєчасності поставок саме до споживачів. Адже головну роль в досягненні мети спецоперації відіграватимуть пункти споживання, які діятимуть автономно у відриві від місць базування резервних груп. У разі зіткнення з переважаючими силами противника такої автономної групи, її запасів (в першу чергу – боєприпасів) має вистачити до моменту прибуття резервної групи. Тобто, час прибуття резервної групи до пункту споживання в зазначеній ситуації умовно вважаємо фактичною тривалістю поставки матеріальних засобів у будь-який пункт споживання Тфjс. Ця тривалість не повинна перевищувати заданого часу поставок, під яким розуміється інтервал часу, на який вистачить боєприпасів будь-якого пункту споживання для стримування переважаючих сил противника до підходу резерву. Цей час для пунктів споживання одного типу можна прийняти однаковим, тобто ТЗс = ТЗjc.

Таким чином, умову своєчасності забезпечення військ угруповання матеріальними ресурсами доцільно задавати як:

ТФnіjc ТЗіc. (14)

Третій частковий показник ефективності – економічність регіональної системи матеріального забезпечення внутрішніх військ, під якою будемо розуміти кількісну характеристику здатності системи економити ресурси на процес матеріального забезпечення. В якості ресурсів може виступати те, що лімітує регіональний орган управління в конкретних умовах оперативно-тилової обстановки, як-то: моторесурс, пальне, боєприпаси тощо. З аналізу умов функціонування системи матеріального забезпечення внутрішніх військ у спецоперації випливає, що для виконання дій забезпечувального характеру відволікаються значні сили від проведення розвідувально-пошукових дій. Тому ресурсом, при оцінюванні економічності регіональної система матеріального забезпечення, доцільно вважати затрати сил (використання особового складу) на функціонування системи. Одиницею виміру затрат сил (аналог – трудомісткість) вважаємо людино-добу.

З проведеного аналізу та часткових показників і параметрів випливає, що регіональну систему матеріального забезпечення можна вважати достатньою, якщо вона в установлені терміни здатна поставляти в задані пункти призначення матеріальні засоби потрібних видів від органів постачання різних ланок в обсягах, які забезпечать нормативний рівень запасів всіх елементів системи. При порівнянні різних варіантів організації матеріального забезпечення, за умови їх достатності, ефективність регіональної системи матеріального забезпечення можливо визначати кількістю затрат ресурсів (сил) на її функціонування. Будемо вважати оптимальною ту систему, яка мінімізує ці затрати.

Таким чином, узагальненим показником ефективності регіональної системи матеріального забезпечення внутрішніх військ доцільно вважати затрати ресурсів (сил) на функціонування цієї системи за умови забезпечення нормативного рівня матеріальних засобів угруповання в установлені терміни, а критерієм ефективності – мінімум цих затрат при виконанні умов повноти та оперативності поставок, тобто:

; (15)

при виконанні умов:

(16)

ТФnіjc ТЗіc, (14)

де – сумарні затрати ресурсів на функціонування регіональної системи матеріального забезпечення; m=1,…, M, – вид затрат ресурсів; M – кількість видів затрат;

умова (16) показує, що фактична наявність запасів у всіх органах постачання і пунктах споживання у повному обсязі має забезпечувати їх потребу.
Висновки
Отже, задача вибору доцільної організації регіональної системи матеріального забезпечення за надзвичайних обставин полягає у виборі сукупності даних (показників та параметрів системи), аналіз яких дасть змогу різні її варіанти розмістити у порядку їх пріоритетів за критерієм мінімуму затрат сил на функціонування зазначеної системи при виконанні умов повноти і своєчасності поставок матеріальних засобів.

ЛІТЕРАТУРА



1. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16.03.2000 р. № 2501-ХІІ // Відомості Верх. Ради України. – 2000. – № 23. – Ст. 176.

2. Ролін І.Ф., Стародубцев С.О. Організація матеріального забезпечення угруповання внутрішніх військ МВС України за надзвичайних обставин // Честь і закон. – Х.: Військ. ін-т ВВ МВС України, 2005. – № 2. – С.30 – 35.

Стаття надійшла до редакції 20. 11. 2005 р.

УДК 355.40
О.В. Заліван, В.Ф. Заїка, С.В. Петров, І.А. Таран
РАЦІОНАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ЗАСОБІВ ВИЯВЛЕННЯ ТА ВОГНЕВОГО УРАЖЕННЯ

МІЖ ОБ’ЄКТАМИ НА ПОЛІ БОЮ
Запропоновано методику раціонального розподілу засобів виявлення та вогневого ураження між об’єктами на полі бою для підвищення ефективності вогневого ураження об’єктів.
Реалії сьогодення вимагають підвищення ефективності вогневого ураження об’єктів на полі бою. Можливими шляхами підвищення ефективності вогневого ураження є модернізація існуючих та розробка нових засобів вогневого ураження та засобів виявлення об’єктів, проте можливі й інші, більш економічно доцільні на сьогоднішньому етапі розвитку ЗС України шляхи, одним з яких є раціональний розподіл засобів вогневого ураження та виявлення між об’єктами ураження. Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що запропоновані до цього часу методики та алгоритми раціонального розподілу засобів направлені або на підвищення ефективності виявлення об’єктів без врахування можливостей щодо їх подальшого вогневого ураження, або ж на підвищення ефективності вогневого ураження об’єктів без врахування впливу ефективності їх виявлення відповідними засобами. Тому являється доцільним розробити методику раціонального розподілу засобів виявлення та вогневого ураження між об’єктами на полі бою, що і є метою даної роботи.

Відомі кількість наявних засобів виявлення (I) та засобів вогневого ураження (V), кількість об’єктів (J) та показник їх важливості (), ймовірність виконання завдань виявлення та вогневого ураження об’єктів відповідними засобами (, , , , ). Також вважаємо, що кожний засіб виявлення та кожний засіб вогневого ураження одночасно виконує лише одне завдання. Необхідно розподілити наявні засоби виявлення та вогневого ураження між об’єктами для досягнення максимального ступеню їх ураження.

У якості цільової функції доцільно вибрати математичне очікування сумарного показника важливості уражених об’єктів, який розраховується як

, (1)

де ij-й елемент матриці розподілу засобів виявлення , який дорівнює 1, якщо i-й засіб залучається до виявлення j-го об’єкту, та 0 в протилежному випадку; vj-й елемент матриці розподілу засобів виявлення , який дорівнює 1, якщо v-й засіб залучається до виявлення j-го об’єкту, та 0 в протилежному випадку;

– ймовірність виявлення j-го об’єкту;

– ймовірність ураження j-го об’єкту.

Необхідно знайти реалізації матриць розподілу засобів та такі, щоб цільова функція (1) приймала максимальне значення.

Обмеження, що накладаються на перемінні:

(2)


© О.В. Заліван, В.Ф. Заїка, С.В. Петров, І.А. Таран

(3)

, (4)

i=1...I, v=1...V, j=1...J

Задача знаходження оптимальних матриць та (оптимального плану розподілу засобів) для досягнення максимуму функції (1) при обмеженнях (2–4) являється типовою задачею математичного програмування [1, 2]. Для її вирішення запропоновано використання методу двох функцій [3].

Сутність методу двох функцій при вирішенні вказаної задачі буде полягати в наступному. Процес знаходження оптимального плану являється багатокроковим процесом. На кожному t-кроці для кожного з об’єктів та для кожного з засобів виявлення та ураження, не призначених до поточного кроку, проводиться розрахунок функції виграшу та програшу від призначення i-го засобу виявлення та v-го засобу вогневого ураження для j-го об’єкту. Функція виграшу являє собою значення цільової функції (1) на t-му кроці за рахунок призначення it-го засобу виявлення та vt-го засобу вогневого ураження для jt-го об’єкту. Функція програшу являє собою значення цільової функції (1) на t-му кроці за рахунок неможливості призначення it-го засобу виявлення та vt-го засобу вогневого ураження для інших об’єктів (крім jt-го). Для розрахунку зручно застосовувати матриці призначень засобів виявлення та , які мають вигляд:

– на нульовому кроці (до призначення засобів) -

, ;

– на першому кроці –

,

– на другому кроці –

, і т.д.
Аналогічним чином вводяться матриці призначень засобів вогневого ураження та .

Приріст функції виграшу на t-му кроці за рахунок пробного призначення i го засобу виявлення та v-го засобу вогневого ураження для j–го об’єкту складає:

,

а від’ємний приріст функції програшу:

,

Призначення jt–го об’єкту, it-го засобу виявлення та vt-й засобу вогневого ураження відбувається, виходячи з умови максимізації на поточному кроці алгебраїчної суми приростів функцій виграшу та програшу
, (5)

де – множина не призначених до t-го кроку засобів виявлення, – множина не призначених до t-го кроку засобів вогневого ураження.

Таким чином, методика розподілу засобів виявлення та вогневого ураження має вигляд:

1) з використанням цільової функції (1) та матриць призначення , , , на поточному t-кроці проводимо розрахунок функцій виграшу та програшу для кожного з можливих варіантів призначення засобів виявлення та вогневого ураження, що не призначені до t-кроку, та кожного з наявних об’єктів;

2) для всіх варіантів призначення засобів розраховуємо функцію приросту  як алгебраїчну суму приростів функцій виграшу та програшу:

;

3) призначаємо jt–й об’єкт, it-й засіб виявлення та vt-й засіб вогневого ураження, виходячи з умови (5).

4) перевіряємо виконання умови: чи всі засоби призначені? При її невиконанні переходимо до наступного кроку.

З застосуванням запропонованої методики проведені розрахунки для наступних вихідних даних:

J=4; I=6; V=6; W = (10.0, 8.0, 6.0, 2.0);

p = ((0.4, 0.4, 0.2, 0.5),

(0.9, 0.2, 0.8, 0.9),

(0.9, 0.6, 0.1, 0.9),

(0.5, 0.1, 0.4, 0.7),

(0.8, 0.1, 0.6, 0.9),

(0.2, 0.3, 0.4, 0.5));


q = ((0.4, 0.4, 0.2, 0.5),

(0.8, 0.7, 0.6, 0.4),

(0.5, 0.2, 0.4, 0.7),

(0.6, 0.6, 0.8, 0.3),

(0.8, 0.2, 0.8, 0.2),

(0.2, 0.3, 0.4, 0.5)).


В результаті розрахунків отримані наступні результати:

, , .

Для визначення можливого діапазону зміни цільової функції та оцінки ефективності методики були проведені розрахунки значення цільової функції для різних реалізацій матриць розподілу та . На рисинку приведена гістограма значень показника ефективності для деяких варіантів розподілу засобів виявлення та ураження, серед яких є і раціональний. Гістограма отримана шляхом перебору можливих варіантів.

Аналіз гістограми показує, що використання запропонованої методики дозволяє побудувати раціональний план розподілу засобів виявлення та вогневого ураження, а також вказує на те, що використання нераціональних варіантів розподілу засобів виявлення та вогневого ураження може привести до зниження ефективності їх використання в декілька разів та зриву виконання поставлених задач.



Гістограма значень показника ефективності для деяких варіантів розподілу засобів виявлення та вогневого ураження
Проведені дослідження дозволяють зробити висновок про те, що для прийняття найкращого рішення, що дозволить найбільш ефективно використати наявні засоби виявлення та вогневого ураження, командир повинен, опираючись на знання бойових можливостей об’єктів ураження та можливості наявних засобів виявлення та ураження, швидко вибрати раціональний варіант з великої кількості можливих. При цьому, внаслідок великого обсягу варіантів розподілу засобів та великої кількості вхідних даних можливе прийняття неправильного, нераціонального рішення, що може привести до значного зниження ефективності вогневого ураження об’єктів противника. Розроблена методика дозволяє автоматизувати процес розподілу засобів виявлення та вогневого ураження між об’єктами, що надає командиру можливість прийняття раціонального рішення і в цілому підвищить ефективність застосування військ.

Подальші дослідження можуть бути спрямовані на врахування ймовірності безперебійної передачі інформації про виявлені об’єкти до засобів вогневого ураження, що даній роботі висвітлення не отримало.
Література
1. Деордица Ю.С., Нефедов Ю.М. Исследование операций в планировании и управлении. – К.: Вища школа, 1991. – 270 с.

2. Корбут А.А., Финкельштейн Ю.Ю. Дискретное программирование. – М.: Наука, 1969. – 368 с.

3. Берзин Е.А. Оптимальное распределение ресурсов и элементы синтеза систем. – М.: Сов. радио, 1974. – 304 с.
Стаття надійшла до редакції 10. 10. 2005 р.

УДК 355.233.23
Н.Ю. Чупрінова

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34
Учебный текст
© perviydoc.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации